АЛГОРИТМ ВИБОРУ ІНСТРУМЕНТУ УПРАВЛІННЯ СТРОКАМИ ПРОЄКТУ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

АЛГОРИТМ ВИБОРУ ІНСТРУМЕНТУ УПРАВЛІННЯ СТРОКАМИ ПРОЄКТУ

10.11.2021 22:26

[1. Information systems and technologies]

Author: Гірший Ю.С., студент, кафедра інформаційно-обчислювальних систем і управління, Західноукраїнський національний університет


Управління строками проєкту, як й інші галузі знань в управлінні проєктами, базується на застосуванні конкретних методів та інструментів. Методи та інструменти в управління проєктами відіграють особливу роль, оскільки саме вони сприяють ефективному розподілу обмежених ресурсів організації, зберігаючи при цьому первинні вимоги до якості та строків виконаних робіт.

Найбільшим практичним використанням в проєктному менеджменті користується метод розробки розкладу – метод критичного шляху (МКШ) і метод оцінювання тривалості операцій – оцінювання по трьох точках (PERT). У процесі контролю розкладу досить часто застосовують метод освоєного обсягу (EVM) і метод графічного аналізу та оцінювання (GERT). Одним з найспірніших і мало апробованих є метод планування розкладу та управління – метод критичного ланцюга (МКЛ) [1, 2].

Для вибору найвідповіднішого і найефективнішого інструменту управління строками проєкту пропонується алгоритм дій, представлений на рис.1.

На першому кроці пропонується визначити, до якого типу (інвестиційного чи інноваційного) належить проєкт. Далі необхідно врахувати особливості галузі та специфіку самого проєкту, що може істотно позначитися на виборі методу.

Після рекомендується звернутися до уже реалізованих подібних проєктів з урахуванням використаних методів. Тут можливі два результати: позитивний – коли вдається знайти інформацію про такого типу проєкт, негативний – коли інформації немає, або вона недоступна. При позитивному результаті переходимо до оцінювання ефективності застосовуваного методу до даного проєкту. 



Рисунок 1 – Алгоритм вибору інструменту управління строками проєкту

Зазначимо, що оцінювання може проводитися, виходячи з ефективності реалізації самого проєкту, а також може мати на увазі оцінювання рівня відповідності очікуванням менеджерів проєкту від використовуваного методу. Згідно зі схемою, в ході такого оцінювання маємо два виходи: висока оцінка – рекомендується застосувати метод, невисока оцінка – перехід до наступного блоку схеми.

Відповідно до схеми, до етапу визначення цільової функції методу варто переходити, якщо має місце негативний результат виявлення подібного типу проєктів, а також, якщо рівень ефективності застосування методу до подібного типу проєкту невисокий. Як правило, інструменти управління строками проєкту несуть дві основні функції: розробка розкладу проєкту і контроль за ходом реалізації проєкту. Після визначення цільової функції методу стосовно проєкту залежно від результату пропонуються певні інструменти. Наголосимо, що на цьому етапі ще не вибирається конкретний інструмент, а лише беруться до уваги рекомендовані.

Далі варто провести оцінювання рівня складності проєкту, за результатом якого також рекомендуються інструменти. Після чого потрібно перейти до оцінювання ризиків, тобто вибору найадекватнішого методу. Зазначимо, що вибір методу проводиться лише після проходження всього представленого алгоритму (схеми).

Такий алгоритм не має на увазі визначення одного найефективнішого методу, а рекомендує найвідповідніші залежно від специфіки проєкту. Тобто, підсумком цього алгоритму є набір інструментів, остаточне рішення по якому буде приймати менеджер проєкту, або той інструмент, який вже себе добре зарекомендував в проєкті подібного типу.

На останніх трьох кроках алгоритму можливі декілька варіантів розвитку подій. 

Розглянуті варіанти розвитку подій показують, що даний алгоритм не є шаблоном при виборі інструменту управління строками проєкту, а основою для здійснення оптимального вибору. Схема може бути модифікована (доповнена новими етапами і критеріями, мати іншу послідовність етапів) залежно від різних чинників.

Література:

1. Руководство к Своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK). 6-е изд. – Project Management Institute, 2017. 

2. Управління проектами: навчальний посібник / Л. Є. Довгань, Г. А. Мохонько, І. П. Малик. – К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. – 420 с.

3. Малыгин Е. О. Новые подходы к управлению сроками выполнения проектами / Е. О. Малыгин // Известия высших учебных заведений. Строительство. – 2019. – № 2. – С. 136–140.  

_______________ 

Науковий керівник: Гладій Г.М., к.е.н., доцент, кафедра інформаційно-обчислювальних систем і управління, Західноукраїнський національний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення