РОЗРОБЛЕННЯ ДИЗАЙНУ ВЕБ-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ ІНКЛЮЗИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
04.12.2022 17:09
[1. Information systems and technologies]
Author: Ковалівська Алла Віталіївна, студентка, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль; Домбровський Михайло Збишекович, кандидат технічних наук, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль
Використання інтернету для пошуку інформації стало звичною частиною повноцінного життя людей, правильно розроблений дизайн веб-системи повинен надавати можливість не покидаючи своєї зони комфорту усім людям і в першу чергу з певними обмеженнями внаслідок інвалідності чи похилого віку ефективно проводити час, щоб знаходити потрібну їм інформацію.
У зв’язку з цим розроблення дизайну веб-орієнтованої системи інклюзивної соціальної взаємодії на основі семантичного підходу є актуальною метою дослідження.
У [1] Я. Нільсен розглянуті різні аспекти взаємодії користувача з веб-сайтом або іншим інтерфейсом і показано, як зробити цю взаємодію більш ефективною і зручною для користувача. Показано [2], що особливістю добре продуманої користувацької взаємодії є необхідність ставити потреби користувачів на перше місце. Джесс Гарретт [3] розкриває складну тему веб-дизайну, орієнтованого на користувача, за допомогою зрозумілих пояснень та чітких ілюстрацій зосереджуючись лише на загальних ідеях.
Отже, аналіз існуючого дизайну веб системи яка підтримує інклюзивну взаємодію показує про наявність інформаційно-технологічної особливостей які тісно пов'язані зі типовими проявними інвалідності у спілкуванні. На даний час встановлено, які саме обмеженні можливості впливають на веб-взаємодію людей:
- (фізичні труднощі): обмеження рухливості верхніх кінцівок проблеми з контролем руху (мимовільні рухи рук), проблеми спритності;
- (функціональні труднощі): сліпота, дальтонізм, тяжкі порушення зору, світлочутливість; зниження слуху, глухота;
- (інтелектуальні труднощі): проблеми, пов’язані з інтелектом, порушення мови (заїкання), порушення грамотності (дислексія);
- емоційне сприйняття (соціоадаптивні/соціокультурні труднощі).
До групи людей з обмеженими можливостями частково можна віднести людей похилого віку, оскільки вони мають особливості, пов’язані з погіршенням рухових, сенсорних та когнітивних функцій.
З теоретичної точки зору існує певна спорідненість між такими поняттями як «доступність» та «універсальний дизайн», але на практиці прирівнювати ці поняття немає підстав, бо їхня сутність відрізняється. Тому важливо усвідомити сутність взаємозв'язку між доступністю певного об'єкта та універсальним дизайном.
У зв'язку з глибоким проникненням інтернет-технологій в багато сфер життєдіяльності людини, а також зі спрощенням і здешевленням доступу більшості громадян до інтернет-ресурсів, виникає необхідність адаптації дизайну сайтів не тільки під різні пристрої (адаптивний дизайн), але і під людей з різними можливостями.
Конвенція про права інвалідів [4] сприяє рівному користуванню всіма правами людини для людей з інвалідністю, включаючи освіту як основне право. А оскільки значний обсяг освітніх ресурсів зараз знаходиться саме в інтернеті, тому є важливим забезпечити доступ до цих ресурсів людей з обмеженими можливостями. Потреба у доступності набуло суттєвого розвитку в період пандемії, коли практично всіх сфери людської життєдіяльності перейшли у віртуальний простір.
Сьогодні поняття інклюзивності веб-дизайну є на першому місці для багатьох організацій і веб-дизайнерів. Поняття інклюзивність включає в себе усі переваги доступності, та враховує ще низку інших аспектів життя, які можуть сприйматися як неповноцінність і викликати проблеми у рівноправній взаємодії.
Врахування людської індивідуальності та інклюзивності допомагає всім людям бути продуктивними, співпереживати, а також відчувати себе цінними та безпечними у тому середовищі, в якому вони перебувають.
Метою дослідження є методи покращення взаємодії та дизайну сайту та його функціональності щодо підтримки інклюзивності.
На усіх цих етапах проектування варто враховувати низку критеріїв. Основні з них це розуміти інклюзивність контенту, тобто максимально робити його універсальним, щоб він не мав негативного впливу на людей з особливостями.
«Проектування інтерфейсу системи» дозволяє продумати, яким контентом буде наповнений веб-орієнтований ресурс і приблизно відобразити його. «Візуальне оформлення» – це завершальний етап, після якого в нас є повністю візуалізований дизайн-проект.
Для того, щоб забезпечити доступність відображених елементів, не слід використовувати тільки колір для емоційного підсилення інформації тобто, колір не повинен бути єдиним візуальним засобом представлення інформації або позначення дії. Отже, в процесі дизайну варто комбінувати колір з іншими варіантами представлення, такими як зображення, звуки, текст. І основне при розробці дизайну варто враховувати семантичну розмітку. Тому важливо зберігати послідовність блоків і структури, не нехтувати розташуваннями елементів, робити акценти у потрібних місцях та не зловживати надмірною кількістю акцентів, важливо правильно побудувати всю семантику верстки сайту.
Варто з початку продумати схему сторінок та визначити, як вони будуть взаємодіяти між собою. Обов’язково забезпечити веб-орієнтований ресурс зрозумілою навігацією. Передбачити, що навігація може змінюватися в залежності від групи чи рівня сторінок, але вона має бути однаковою в межах одного аспекту. Спливаючі вікна мають бути інформативними з однаковою структурою та одним розташуванням заголовків, тексту та кнопок. Інформаційні блоки – читабельні, з розбірливим текстом, правильним інтервалом і лаконічним, зрозумілим текстом.
Отже, вказані вище критерії і принципи гарантують ефективність успішної реалізації доступного веб-ресурсу, що охоплює соціально інклюзивну взаємодію з веб-орієнтованою системою. При цьому необхідно визначити, які способи і засоби забезпечать інклюзивну взаємодію на рівня як і інтерфейсу, так і користувацької взаємодії.
На нашу думку, слід виділити такі способи забезпечення соціальної інклюзивної зручності:
- спілкування з користувачем,
- освоєння досвіду інклюзивного користувача,
- розуміння інклюзивного сприйняття,
- робота з композицією елементів,
- підбір з лаконічних текстів,
- семантичне збагачення графіки,
- дослідження емоційного впливу кольору,
- обґрунтування доцільності анімації.
Після списку вимог може здатися, що тільки люди з особливими потребами можуть створювати дизайн для інклюзивної соціальної взаємодії, але це не так.
Та все ж, здавалося б, попри наглядну пріоритетність зручності взаємодії, її поняття та сутність часто є незрозумілою для творців веб-орієнтованих систем. Тому, що не так просто дати відповідь на питання «що таке зручність інклюзивної соціальної взаємодії?».
На підставі викладеного можна констатувати, що розробка дизайну взаємодії для інклюзивної взаємодії, дещо відрізняється від розробки звичайної взаємодії. Тому подальша робота буде сформована у форматі вирішення проблем, щоб створити універсальний дизайн для задоволення потреб інклюзивної соціальної взаємодії користувачів. По перше на основі схематичної сторінки «Головна», здійснюють розробку лаконічного дизайну інтерфейсу цієї сторінки. є чітко сформованою системою, де кожен елемент у розробленому інтерфейсі повинен займати своє інтуїтивно визначене положення.
Якщо типовий процес проектування складається з розробки схематичного зображення і після цього формують маршрут взаємодії, то під час розробки дизайну інклюзивної взаємодії доречно сформувати веб-орієнтовану систему схематично, тоді можна виконувати дизайн інтерфейсу для системи, враховуючи всі норми зручності, і в кінці послідовно, чи навіть паралельно з попереднім процесом, а потім формувати маршрут користувача та вказувати усі способи навігації та елементи для взаємодії. Суть методу полягає у чіткому формуванні завдання та проблеми, які треба вирішити, а для цього формування чітких критеріїв і ознак, які сприяють вирішенню проблеми шляхом розробки інтерактивного прототипу веб-орієнтованої системи інклюзивної соціальної взаємодії.
Створення прототипу – це зазвичай кінцева версія дизайн-проєкту, яка дозволяє реалізувати тестову взаємодію, виявити можливі недоліки, які можуть бути критичними на етапі розробки.
Розробка інтерактивного прототипу не є обов’язковий, але забезпечує максимальну наочність у представленні веб-орієнтованої системи, тому що є найбільш наближеним до майбутнього продукту. Інтерактивний прототип – це інтерактивне та тестове наглядне відображення системи, яка буде найбільш наближеною версією до майбутньої веб-орієнтованої системи.
Рисунок 1 – Прототип головної сторінки
Кожен з переходів імітує шлях користувача від його початкової точки до цілі, які він переслідує. Метою інтерактивного прототипу є випробувати сценарій користувача, який закладений проєктним рішенням, провести тестування зручності та проаналізувати зрозумілість функціоналу, а також зібрати відгуки про взаємодію – як від дизайнерів, так і від користувачів чи замовника. Це дозволяє дізнатися чи виконує веб-орієнтовано система своє завдання та чи є процес виконання цих завдань зручним та ефективним, що є важливо перед переходом до наступного етапу роботи з веб-орієнтованою системою, тобто перед розробкою кінцевого продукту.
Завдяки прототипу вдається усунути можливі проблеми завчасно, що в результаті скорочує витрати на розробку проєкту. Адже переробляти або удосконалювати веб-орієнтовану систему може виявитися значно складніше і дорожче, ніж виконати для початку розробку дизайну, провести тестування взаємодії та отримати готовий прототип продукту. Це дозволяє з отримати зразок продукту і визначити його рентабельність та забезпечує розробників візуалізованою документацією для реалізації проєкту.
Висновки
Виконано аналіз рівнів інклюзивності та встановлено вимоги щодо дизайну відповідно до рівня інклюзивної взаємодії. На підставі вимог, виконано обґрунтування необхідності розроблення інтерактивного прототипу.
Розроблений інтерактивний прототип виступає універсальним зразком для розробки дизайну веб-сайту та організації інклюзивної соціальної взаємодії.
Список використаних джерел
1. Jakob Nielsen "Designing Web Usability: The Practice of Simplicity" – New Riders Pub, 1999. – 300 p.
2. Майкл Меттс, Енді Велфл «Письмо - це дизайн: Як слова створюють досвід користування (UX)». Пер. з англ. – ArtHuss, 2021. – 208 с.
3. Jesse James Garrett "The Elements of User Experience: User-Centered Design for the Web". – Peachpit Pr, 2002. – 240 p.
4. Cross-Disciplinary Conference On Web Accessibility, New York, USA, 2013.
5. W3C, "World Wide Web Consortium (W3C) Launches International Web Accessibility Initiative,". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3.org/Press/WAI-Launch.html. – 1997.