ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ
12.11.2022 16:21
[1. Information systems and technologies]
Author: Черненко Дарія Миколаївна, студентка, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького; Чемерис Маргарита Миколаївна, кандидат технічних наук, доцент, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
Завданням експертної системи (ЕС) є поєднання машинного та людського знання, яке зберігає та доповнює професійний досвід у медицині, біології, історії та інших неформальних галузях. ЕС повинна виконувати роль якісного помічника, вміти надавати корисні поради особам, які стикаються з труднощами або шукають відповіді на певні проблемні питання. ЕС доповнюють свої знання, взаємодіючи з експертами. Експерт, який вносить знання в систему, може бути не знайомий з деталями функціонування програми та комп’ютера, який реалізує ЕС. Тому для заповнення бази знань необхідний зручний інтерфейс, щоб уникнути додаткового залучення розробників та інженерів знань, програмістів.
Переваги використання експертних систем [1-2]:
1) Сталість ЕС. Здібності людини з часом слабшатимуть. Переривання діяльності фахівця серйозно вплине на його професійні якості. Також на рішення фахівців можуть впливати різні ситуації, емоційні фактори. Результати експертних систем є стабільними.
2) Легкість передачі та відтворення знань. Передавання знань від однієї людини до іншої – тривалий і дорогий процес. Передача штучної інформації – це простий процес копіювання програм або файлів даних.
3) Вартість. Експерти, особливо висококваліфіковані, коштують дорого. ЕС, навпаки, відносно дешеві. Вартість їх розробки висока, але вони дешеві в експлуатації. Однак розвиток ЕС не дозволяє повністю відмовитися від експертів - людей.
На відміну від традиційних інформаційних систем, ЕС повинні володіти:
1. Можливостями ефективно та швидко продукувати знання, уникаючи непотрібних обчислень.
2. Глибиною знань в окремій предметній області.
3.Ресурсами для вирішення складних завдань і застосування складних правил.
4. Можливістю дослідження своїх міркувань, обґрунтування правильності рішення.
Технологія розробки EC включає шість етапів: ідентифікація, концептуалізація, формалізація, впровадження, тестування та експериментальна експлуатації. Процес створення ЄС не зводить до суворої послідовності цих етапів, тому що в процесі розробки фахівці можуть неодноразово повертатися на ранні етапи і переглядати прийняті там рішення.
Існує два основних режими роботи ЕС: режим отримання знань і режим вирішення проблем (режим консультації або режим використання). У моделі набуття знань комунікацію з ЕС здійснюють експерти (за допомогою інженерів знань). Використовуючи компоненти набуття знань, експерти описують проблемну область у вигляді набору фактів і правил. Тобто «наповнення» ЕС знаннями дозволяє самостійно вирішувати проблеми в різних сферах.
Режим консультацій та спілкування з ЕС здійснюється кінцевими користувачами, яких цікавить результат. Слід зазначити, що, відповідно до цілей ЕС, користувачі можуть бути:
- не фахівцями у цій галузі, в даному випадку вони звертаються до ЕС за результатами, які не могли отримати;
- фахівцями, у цьому випадку вони звернуться до ЕС, щоб прискорити результати, доручивши ЕС виконувати рутинну роботу.
На сьогодні нараховується кілька тисяч розроблених вузькоспеціалізованих експертних систем і їх число щороку збільшується. Це свідчить про те, що ЕС складають вагому частину програмних засобів.
Література
1. Таран Т.А. Штучний інтелект. Теорія і застосування: навч. посіб. / Т.А. Таран, Д.А. Зубов. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – 240 с.
2. Субботін С. О. Подання й обробка знань у системах штучного інтелекту та підтримки прийняття рішень: Субботін С. О. — Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. — 341 с.