ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТУВАННЯ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРАННЯ
06.06.2022 16:38
[3. Technical sciences]
Author: Дмитрів Ігор Васильович, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри Автомобільного транспорту, Національного університету "Львівська політехніка", м Львів; Моцик Богдан Васильович, студент 3-го курсу, кафедра Автомобільного транспорту, Національного університету "Львівська політехніка", м Львів
Вступ. Аналіз технічних систем демонструє, що для забезпечення експлуатаційних параметрів надійності їх роботи необхідно здійснювати постійний контроль технологічних параметрів та технічних характеристик окремих елементів та технічної системи в цілому. Діагностичні параметри поділяються на дві групи: динамічні та статичні. Статичні параметри визначаються за неробочого стану машини та визначаються безпосереднім вимірюванням, що потребує часткового розбирання. Статичні параметри вказують на відповідність конструкції стандарту чи технічним умовам. Динамічні параметри визначаються лише в процесі роботи системи та потребують використання відповідних сенсорів, перетворювачів та методів реалізації вимірювань [1]. Метою даного дослідження було обґрунтування обліку систем автомобільного діагностування діагностування двигунів внутрішнього згорання.
Результати дослідження. На сучасному етапі розвитку діагностування двигунів внутрішнього згорання має забезпечувати оперативний контроль параметрів із подальшим формуванням рекомендацій для ефективнішої експлуатації. Реалізація такої системи потребує використання спеціалізованих мікроконтроллерів та інтеграції безпосередньо в двигун. Виходячи із наведеного можна зробити висновок, що створення перспективного діагностичного обладнання має вирішувати наступні задачі [2]: формування баз даних діагностичних параметрів; можливість самоналаштування меж діагностичних параметрів залежно від експлуатаційних умов; автоматична оцінка стану технічної системи; розвиток діагностичного алгоритму системи чи окремо взятого параметра.
Формування баз даних за результатами діагностування двигуна потребує наявності в системі діагностики не лише мікроконтроллера але і спеціального програмного забезпечення. Аналіз таких баз дозволить реалізувати принцип прогнозування залишкового ресурсу техніки чи окремого елемента системи. Що дозволить завчасно призначати операції технічного обслуговування чи поточного ремонту унеможливлюючи таким чином раптову відмову.
Наявність вмонтованих в об'єкт діагностування сенсорів забезпечить оперативне діагностування прецизійних вузлів (плунжерних пар, нагнітальних клапанів, розпилювачів). Це дозволить своєчасно виявляти та усувати несправності, що мають місце в цих вузлах та значно економити засоби, які затрачаються на утримання техніки.
На сьогодні перспективним є створення модульних систем діагностування, в яких діагностування кожного вузла досліджуваного об'єкта можна розділити на окремі модулі. Це дозволить діагностувати, як окремі системи об'єкта, так і об'єкт в цілому. Таким підхід дозволяє логічно організувати подальший розвиток систем діагностування.
Можна зробити висновок, що реалізація такої системи діагностування забезпечить формування бази даних діагностичних параметрів, оцінку стану технічної системи в автоматичному режимі.
Список використаних джерел:
1. Дмитрів І.В. Аналіз основних показників роботи паливної апаратури. Матеріали III міжнародної наукової конференції „Вимірювання, контроль та діагностика в технічних системах”. Вінниця, 2015. С. 21 – 22.
2. Дмитрів І.В., Джанаєва О.Е. Застосування когнітивних систем для діагностики складних технічних систем. 15-й Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові (м. Львів, 20–21 травня 2021 р.) : матеріали симпозіуму. Львів : КІНПАТРІ ЛТД, 2021. С. 85-87.