ВПЛИВ ТА РОЗРАХУНОК ВІТРОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ
02.06.2022 21:30
[3. Technical sciences]
Author: Новак Євгенія Володимирівна, кандидат технічних наук, Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, м.Чернівці
Під час ведення будівельних робіт важливим етапом прогнозування зміни параметрів будівництва є врахування сезонних коливань, які в подальшому впливатимуть на організацію, якість та техніку безпеки.
Сучасні способи організації і технології будівництва передбачають виконання будівельних робіт протягом року, зумовлених природно-кліматичними та погодними умовами у зимовий або літній періоди.
Проте, за несприятливих погодних умов, а саме при вітрових коливаннях, які ускладнюють видимість у межах фронту робіт, залежно від швидкості та напрямку вітру не допускаються роботи на висоті, експлуатація вантажопідіймальних механізмів, бурових вишок, а також окремих видів робіт.
Порядок виконання робіт у певних погодних умовах визначено будівельними нормами і правилами (ДБН, ДСТУ), нормативно-правовими актами з охорони праці, проектно-технологічною документацією (проект виконання робіт, технологічні карти) та інструкціями з охорони праці.
Сезонні коливання, які обов’язково враховують в будівництві в ході розробки проектно-кошторисної документації – це вітрові та снігові навантаження, а також температура та вологість повітря. [3].
Що стосується вітрових коливань, то іноді при розрахунку його сумарне навантаження перевищує вагу споруди в цілому. Невірний розрахунок на дію вітрових або сейсмічних навантажень можуть призвести до пошкоджень чи руйнування будівлі, а також до виробничого травматизму та нещасного випадку.
Вітрове навантаження є змінним навантаженням, для якого встановлені два розрахункові значення: граничне розрахункове значення, експлуатаційне розрахункове значення.
Вітрове навантаження на споруду слід розглядати як сукупність:
а) нормального тиску, прикладеного до зовнішньої поверхні споруди або елемента;
б) сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні і віднесених до площі її горизонтальної (для шедових або хвилястих покрівель, покрівель з ліхтарями) або вертикальної (для стін із лоджіями і подібних конструкцій) проекції;
в) нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхонь будівель з повітропроникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті.
Сукупність зазначених сил може бути подана у формі нормального тиску, зумовленого загальним опором споруди у напрямку осей x і у та умовно прикладеного до проекції споруди на площину, перпендикулярну до відповідної осі.
Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою
Wm = γ fmW0C ,
де fm γ – коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження;
W0 – характеристичне значення вітрового тиску;
С – коефіцієнт.
Експлуатаційне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою
We = γ feW0C ,
де fe γ – коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений. [2].
Характеристичне значення вітрового тиску W0 дорівнює середній складовій тиску вітру на висоті 10 м над поверхнею землі, який може бути перевищений у середньому один раз за 50 років. Характеристичне значення вітрового тиску W0 визначається залежно від вітрового району по карті районування території України за характеристичними значеннями вітрового тиску.
Виконання невідкладних робіт на висоті при складних погодних умовах (вітрових навантаженнях) виконуються, при цьому в проекті виконання робіт необхідно передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам.
Результат впливу кліматичних факторів характеризується як середній ступінь впливу, це може означати, що більшість будівельних підприємств можуть успішно нейтралізувати негативний вплив природно-кліматичних факторів, маючи технологічні можливості виконувати зведення об’єктів протягом року. Але при цьому вартість і трудомісткість будівництва зростають, оскільки чимало будівельних робіт виконується на відкритому, нічим не захищеному просторі, а для їх успішної реалізації потрібні додаткові організаційно-технологічні заходи та заходи з техніки безпеки.
Із зазначеного, випливає припущення про те, що урахування вітрових навантажень та вірний його розрахунок дозволить передбачити покращення процесів організації будівництва протягом календарного року враховуючи ускладнюючі чинники основних параметрів будівництва. [1].
Література
1. Шумаков, И. В. Оптимизационные тенденции в прогнозировании продолжительности строительства / И. В. Шумаков, Р. И. Микаутадзе, И. И. Ляхов // Наук. вісн. буд-ва: зб. наук. пр. – Харків, 2018. – Т. 91, № 1. – С. 115–121.
2. ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи, норми проектування.
3. ДБН А.3.1.-5-2016. Організація будівельного виробництва. Чинні з 1.05.2016 р.