Congratulation from Internet Conference!
Hello
ПРОБЛЕМА ПОШУКУ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
10.12.2021 22:19
[2. Economic sciences]
Author: Сафронова Н.В., студентка 6-го курсу магістратури, кафедра бізнес-економіки та підприємництва, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана; Будяєв М.О., к.е.н., доцент, кафедра бізнес-економіки та підприємництва, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана
Одним із основних факторів успішної діяльності підприємства в умовах сучасного економічного розвитку є здатність його фахівців створювати та підтримувати особисті конкурентні переваги над іншими учасниками ринку. Інвестиційна діяльність стає важливою складовою стабільних фінансово-виробничих умов підприємств, що працюють у конкурентному середовищі. Економічне зростання та інвестиційна діяльність є взаємозалежними процесами, тому підприємствам надзвичайно важливо продовжувати приділяти увагу питанням управління інвестиціями. В Україні цьому питанню приділено особливу увагу з боку національного керівництва та комерційних підприємств.
Як діяльність інвестиційний проект характеризується зосередженістю на досягненні конкретних цілей і досягненні певних (зазвичай унікальних) результатів протягом обмеженого часу з обмеженим бюджетом. Саме завдяки орієнтації на результат інвестиційна проектна діяльність вважається найбільш передовою та домінуючою в окремих видах бізнесу. Важливим завданням, яке постає перед підприємствами під час формування власної інвестиційної політики є пошук джерел фінансування. Від характеру формування цих ресурсів значною мірою залежить не тільки ефективність інвестицій, а й ефективність усієї господарської діяльності підприємства.
Традиційно джерела фінансування інвестиційного проекту поділяють на власні та позикові. Сучасна структура джерел фінансування інвестиційних проектів в Україні має наступний вигляд: найбільша питома вага припадає на власні кошти підприємств (в середньому 57%), позикові кошти (в середньому 25%), державні кошти 9%, інші форми фінансування — 6% та іноземне інвестування — 3% [1]. Така структура джерел фінансування є не найефективнішою. Питання вибору того чи іншого джерела фінансування інвестиційного проекту визначається низкою проблем. До прикладу, можна розглянути такі недоліки використання власних коштів для інвестування в інвестиційні проекти, як обмеження обсягу залучених коштів, перерахування власних коштів з господарського обороту, обмежений незалежний контроль за ефективністю використання інвестиційних ресурсів. З іншого боку, перевагами самостійно залучених коштів є легкість, доступність, швидка мобілізація. До недоліків залучених коштів для фінансування інвестиційних проектів можна віднести складність процедур залучення інвестицій, трудомісткість процесу, необхідність надання гарантій фінансової стабільності, високий ризик неплатоспроможності та банкрутства, зниження прибутку при погашенні. Серед переваг можна лише звернути увагу на можливість широкомасштабного залучення коштів та незалежний контроль ефективності використання інвестиційних ресурсів.
Зарубіжний досвід свідчить про те, що в останні роки суттєвою тенденцією фінансування інвестиційних проектів є підвищення ролі альтернативних джерел, особливо для інноваційних підприємств. Альтернативні джерела, які можна використовувати для фінансування інвестицій та розвитку, включають: венчурне фінансування, онлайн-кредитування, краудфандинг, P2P-кредитування (рівноправне кредитування), «онлайн-факторинг», фінансові гранти за підтримки міжнародних організацій та інші форми [2].
Краудфандінг в загальному сенсі – це технологія колективного фінансування, в рамках якої відбувається збір коштів для реалізації того чи іншого проекту за рахунок залучення широкого кола добровільних вкладників. Перша в світі краудфандингова платформа ArtistShare, що спеціалізується на зборі коштів для музичних проектів, з'явилася в 2001 році та існує до цих пір, проте її обороти невеликі. Через кілька років були створені краудфандингові платформи більш широкого профілю: IndieGoGo, KickStarter, RocketHub. Вони використовують модель, при якій вкладник за свою участь отримує заздалегідь визначену нагороду (сувенір, зразок продукту, публічну подяку). Дана модель отримала назву умовно-поворотного краудфандингу (також іноді вживаються терміни «нагородний» або «класичний» краудфандинг).
P2P-кредитування відрізняється від традиційного підвищеним рівнем ризику, так як в більшості випадків неможливо перевірити кредитну історію позичальника і провести якісний скоринг. Перша подібна платформа з'явилася в Великобританії в 2005 р під назвою Zopa (Zone of Possible Agreement) [3]. Zopa і зараз залишається найбільшим P2P-майданчиком в країні з базою понад 500 тис. клієнтів і обсягом виданих кредитів понад 500 млн фунтів стерлінгів і продовжує рости в даний момент. В Україні цей ринок тільки починає розвиватися, а першою платформою прямого Р2Р-кредитування без посередників став FinHub [4]. Завдяки FinHub, вітчизняні споживачі зможуть повною мірою оцінити переваги нового виду фінансових послуг.
Вітчизняні підприємства користуються цими джерелами фінансування в меншій мірі, що свідчить про те, що їх керівництво не бажає взаємодіяти з відносно новими джерелами фінансування на ринку. До прикладу, у P2P-кредитуванні кредитні відносини встановлюються рівноправними сторонами, а позичальником та інвестором зазвичай є фізичні особи. Видача та отримання кредитів не передбачає участі банків, що дозволяє встановлювати достатні процентні ставки та оптимальні розміри депозитів. До переваг P2P-кредитування можна віднести: можливість видачі довгострокових та короткострокових позик; онлайн оформлення та зняття коштів; невеликий перелік документів для отримання кредитів; відсутність прихованих платежів, комісій тощо; погашення в режимі онлайн через особистий кабінет. Недоліком P2P-кредитування є невелика кредитна лінія.
Іншою альтернативною формою фінансування інвестиційних проектів є балансові позики. Позики корпоративного балансу оформляються через онлайн-платформу, а сума кредиту списується з балансу установи, яка керує платформою. Прикладом онлайн-платформи в Україні є проект «Приватбанку» «Країна успішного бізнесу» [5]. На цій платформі можна отримати кошти для розвитку та розширення своїх бізнес-проектів, до яких можуть залучатися приватні підприємці та юридичні особи, які бажають відкрити власний бізнес, або підприємці, які шукають шляхи розширення свого бізнесу.
Відносно новим джерелом фінансування вітчизняних підприємств є венчурний капітал. Венчурне фінансування – це високоризиковане довгострокове фінансове вкладення в акції новоствореної інноваційної компанії у сфері високих технологій для її розвитку та розширення з метою отримання прибутку від збільшення вартості інвестиційних коштів. До прикладу, частка венчурних фондів в загальній кількості Інститутів спільного інвестування в Україні за останні 5 років мала тенденцію до зростання та становила 92,15% (1362 фондів) в 2020 році [6]. Зараз в Україні діють такі фонди, як «Україна», «BlackSeaFund», «Western NIS Enterprise Fund» тощо, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку та уряду США.
Останніми роками зростання використання криптовалюти та її використання для фінансування інвестиційних проектів вимагає все більшої уваги. Концептуально вони не являють собою щось абсолютно безпрецедентне: в історії було багато випадків, коли різні емітенти намагалися випустити токени, конкуруючи з валютами, випущеними одним емісійним центром. Звернемо увагу на те, що поки що поширення таких конкурентів зазвичай пов’язане з певними кризами в емісійному центрі. Сьогодні народження нових конкурентів супроводжується появою відповідних технологій, які пройшли тривалий етап підготовки: за цей період електронні гроші стали досить поширеним поняттям для великої кількості користувачів. Емітенти таких зразків працюють у новому унікальному середовищі – надзвичайно гнучкій електронній мережі. У той же час, певна нестабільність у цьому середовищі є важливим фактором ризиків, пов’язаних із цифровими інструментами: цілеспрямована поведінка та випадкові збої зловмисників, а також недбалість у наданні послуг можуть завдати шкоди цьому середовищу.
Розглядаючи традиційні та альтернативні джерела фінансування, доступні для інвестування та розвитку підприємств, слід зазначити, що обсяг фінансових ресурсів залежить від фінансового забезпечення його діяльності, створення, діяльності, поточної діяльності чи розвитку. Вибір найкращої структури фінансування на рівні підприємства визначається специфічними організаційними, економічними, технологічними та соціальними факторами, які не можуть бути враховані на національному рівні.
Підводячи підсумок, підприємець може вибрати будь-яке джерело фінансування для свого проекту. Ефективність джерел фінансування інвестиційних проектів значною мірою залежить від спроможності самих інвесторів або менеджерів приймати відповідні рішення. Зокрема, це стосується можливостей (знань, навичок та досвіду) у ринковій сфері, до якої буде застосований проект, технічних характеристик проекту та розуміння характеристик кожного інструменту, який використовується для фінансування проекту.
З метою оптимізації джерел фінансування інвестиційних проектів доцільним є дотримання таких принципів: синхронізація надходження інвестиційних ресурсів відповідно до потреб інвестиційної діяльності; забезпечення повного використання інвестиційних ресурсів; забезпечення мінімізації втрат у процесі формування інвестиційних ресурсів.
Література:
1. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 05.11.2021).
2. Кузьменко А.Ю. Джерела фінансового забезпечення інвестиційного розвитку малих підприємств в Україні. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12_2018/206.pdf (дата зверненя 05.11.2021).
3. Zone of Possible Agreement. URL: https://www.investopedia.com/terms/z/zoneofpossibleagreement.asp (дата зверненя 05.11.2021).
4. FinHub. URL: https://finhub.ua/uk/(дата зверненя 05.11.2021).
5. Країна успішного бізнесу. URL: https://kub.pb.ua/ (дата зверненя 05.11.2021).
6. Офіційний сайт Української асоціації венчурного та приватного капіталу. URL: http://uvca.eu/ua (дата звернення 05.11.2021).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Another articles in this section
-
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ У БІЗНЕСІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
22.11.2021 21:17 -
ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
11.12.2021 00:27 -
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ В УКРАЇНІ
10.12.2021 23:24 -
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
10.12.2021 23:14 -
ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙ ТА УПОДОБАНЬ СПОЖИВАЧІВ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ
10.12.2021 23:05
Сonferences
Conference 2024
Conference 2023
Conference 2022
Conference 2021
