ІНТЕГРАЦІЯ КОРИСТУВАЦЬКИХ ВЕБДОДАТКІВ В CMS
10.12.2021 21:27
[1. Information systems and technologies]
Author: Самусь Є.І., старший викладач, кафедра комп’ютерних систем та мереж, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»;
Кучак В.В., магістр, кафедра комп’ютерних систем та мереж, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Доцільність створення власного сайту чи вебдодатку безсумнівна. Але в зв’язку з широким вибором технологій та засобів перед розробником завжди постає питання вибору цих технологій з метою підвищення функціональності таких додатків. Одним із важливих питань розроблення є спрощення адміністрування вебдодатків. З цією метою користувацький додаток інтегрується в CMS.
CMS — система керування вмістом, що використовується для управління зазвичай неструктурованими даними. Подібні CMS дозволяють керувати наповненням вебсайту як текстовим, так і графічним, надаючи користувачу та адміністратору зручні інструменти зберігання і публікації інформації. Крім того, CMS може бути успішно інтегрована в інформаційну систему і служити для організації документообігу тощо; CMS може бути використана як інструмент при налагодженні сайту як каналу взаємостосунків з користувачами - в цьому випадку доцільно зв'язати CMS і CRM-систему, CMS дозволяє здійснювати доступ до редагування інформацією різними адміністраторами (можливе чітке розмежування прав на редагування окремих блоків різними людьми).
Але існує безліч готових систем управління вмістом сайту, у тому числі і безкоштовних. Тому гостро стоїть питання вибору CMS. Аналіз характеристик CMS дозволяє здійснити обґрунтований вибір системи для інтеграції.
Розглянемо основні параметри CMS та поділ їх на типи:
1) наявність призначеного для користувача сервісу, що забезпечує зрозумілість і доступність користувачу;
2) технологічність – використання технологій, що дозволяють підвищити пропускну спроможність і надійність системи;
3) сумісність (апаратна і програмна) – можливість функціонування системи на різних платформах, сумісність з СУБД, можливість підключення додаткових модулів;
4) масштабованість – можливість розвитку і розбудовування системи.
5) ступень готовності – контент-системи діляться на готове ПЗ, що дозволяє встановити систему автоматично і самостійно її надбудувати та проектоване ПЗ, де розробник сам встановлює і настроює контент-систему на сервері замовника.
5) спосіб роботи – існують основні три типи:
• генерація сторінок за запитом. Системи такого типу працюють на основі шаблону MVC. Інформація в базі даних змінюється за допомогою модуля редагування. Сторінки заново створюються сервером при кожному запиті, а це здійснює навантаження на системні ресурси, яке проте може бути суттєво понижено при використовуванні засобів кешування, які є в сучасних веб-серверах;
• генерація сторінок при редагуванні – системи цього типу при внесенні змін в зміст сайту створюють набір статичних сторінок;
• змішаний тип – поєднує в собі переваги перших двох. Може бути реалізований шляхом кешування — модуль представлення генерує сторінку один раз, надалі вона завантажується з кеша. Кеш може обновлятися як автоматично, по закінченню деякого терміну часу або при внесенні змін в певні розділи сайту, так і по команді адміністратора.
Список використаних джерел:
1. Документація Drupal. [Електронний ресурс]. – режим доступу: https://www.drupal.org/uk/docs/user_guide/uk/understanding-drupal.html.
2. Gregor Hohpe, Bobby Woolf. Enterprise Integration Patterns: Designing, Building, and Deploying Messaging Solutions (Addison-Wesley Signature Series). [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.dialektika.com/books/5-8459-1146-x.html.
3. Тодд Томлінсон. CMS Drupal 7. Керівництво по розробці системи управління веб-сайтом. Видавництво Вільямс, серія книг Expert's Voice (укр.мов) — 2011, 560 с.