СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ РИНКУ ІТ–ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
09.12.2021 20:12
[2. Economic sciences]
Author: Мацелюх Х.Б., студентка, кафедра аналітичної економії та міжнародної економіки, Львівський національний університет імені Івана Франка
З часів здобуття Україною незалежності вітчизняний ринок IT активно розвивається, та вже у 2004 році було засновано Асоціацію «ІТ Україна», що є найбільшим об’єднанням компаній-розробників програмного забезпечення в Україні (до складу входить ІТ-компаній, які формують 50% всього прибутку галузі в Україні). Українська ІТ-галузь сьогодні успішно конкурує на світовому ринку і є надійним джерелом валютних надходжень, що сприяє підтримці курсу гривні (галузь демонструвала стабільне зростання на 11-26% щорічно) [1].
Окрім цього, функціонують регіональні кластери, найбільші з яких розташовані в наступних містах: Київ (близько 50% загальної кількості), Дніпро, Харків, Львів та Одеса. Щодо Львівського IT кластера, то слід зазначити, що вже зараз він об'єднує більш ніж 20 тисяч спеціалістів o IT та залучує до спільної роботи та розвитку більш ніж 160 компаній. Проектна діяльність IT Кластера у Львові є спрямованою на соціально важливі галузі для ІТ індустрії, львівський ІТ Кластер реалізує проекти, які підтримують бренд прогресивного міста. Промоція, освіта, розвиток міжнародних відносин й інфраструктури слугують цьому найкращим прикладом. Львівський ІТ Кластер активно залучає прогресивні компанії до модернізації системи освіти. Нові бакалаврські програми державних університетів працюють в рамках проекту IT Expert. У рамках співпраці ВНЗ ЛНУ ім. Івана Франка та проекту IT Expert модернізовано та створено 8 інноваційних бакалаврських програм в сфері ІТ, до прикладу: «Статистичний аналіз даних», «Інженерія програмного забезпечення», «Кібербезпека» та інші прогресивні освітні програми. [2]
За збереження поточних умов, темпи росту послуг ринку ІТ в найближчі роки становитимуть 20-25%. Проте потенціал України у сфері ІТ-продуктів та послуг є значно більшим. Зростання галузі на 25-30% можливе у найближчій перспективі, якщо уряд сфокусується на цій пріоритетній галузі, що дозволить ринку IT-послуг вийти на якісно новий рівень [3].
По-перше, хоча абсолютна більшість доходів IT-компаній має іноземне походження (понад половина надходить зі Сполучених Штатів, на другому місці — Велика Британія) та на даному етапі необхідно покращити внутрішній ІТ-ринок та стартап-екосистеми, що сприятиме еволюції ринку ІТ-послуг в Україні. Це створить можливість надання послуг внутрішньому споживачу та розширить спектр обслуговування ІТ ринку. Важливо зазначити, що ІТ-індустрія є також єдиною експортною галузь України, що не споживає природних ресурсів та не вимагає значних капіталовкладень [4].
По-друге, у молоді наявний значний інтерес до технологій та кар’єрно-професійних перспектив у сфері IT. За деякими оцінками, технічні ВНЗ країни випускають близько 16 тис. молодих фахівців щорічно, тоді як потреби цієї індустрії — понад 20 тисяч. Майбутнє галузі безпосередньо залежить від того, наскільки уряду вдасться трансформувати освітню систему, щоб бачити зростання галузі на рівні 20% на рік чи більше. Розв’язання освітнього питання закладе фундамент для подальшого зростання індустрії в довгостроковій перспективі.
По-третє, сьогодні перед IT-спільнотою країни стоїть низка викликів. Головним викликом є проблема збереження поточних податкових умов для галузі. У середньому сума сплачених податків ІТ-компаніями у 2014– 2017 рр. зростала щорічно на 27%. Ця динаміка збереглася й у 2018: за пів року надходження підвищилися на 30.1%. У 2019 та на початку 2020 роках було запропоновано ряд ініціатив та законопроектів, які мають на меті збільшити рівень оподаткування в ІТ секторі. Варто зазначити, що близько 70% фахівців у сфері ІТ працюють за цивільно-правовим договором як самозайняті [5]. Абсолютна більшість цих спеціалістів перебуває на спрощеній системі оподаткування і сплачує єдиний податок. Обсяг його надходжень зростав у середньому на 58.8% протягом 2013–2017 рр. і становив 3.2 млрд грн у 2017. Розмір надходжень до державного бюджету на 1 робітника у сфері ІТ є значно вищим, ніж в середньому по країні. Податок на доходи фізичних осіб, сплачений працівниками ІТ-галузі, у 3.7 рази перевищував середній по країні. Відповідно тому уряд пропонує для ІТ-спеціалістів запровадити поступове збільшення ставки єдиного податку з 5% до 10% у 2025 році [6]. Прийняття такого рішення стане чималою проблемою, оскільки для ІТ-компаній спрощена система оподаткування зі сплатою єдиного податку є одним з основних стимулів, що дозволяє утримувати людський капітал та приваблювати інвестиції в країну, саме тому нова схема сплати податків може завдати нищівних наслідків для індустрії.
Як висновок, можна твердити, що подальший розвиток ринку ІТ-послуг в Україні можливий за умови сприяння розвитку внутрішнього ринку, гарантування якісної освіти та підготовки конкурентоспроможних ІТ фахівців, важливе значення також матиме покращена система сплати податків та прозорі правила ведення ІТ-бізнесу.
Література:
1. Tech Ecosystem Guide to Ukraine. UNIT. City. 2019. URL: https://data.unit.city/tech-guide/Tech_Ecosystem_Guide_To_Ukraine_En-1.1.pdf (дата звернення: 06.12.2021).
2. Львівський ІТ Кластер. LVIV IT CLUSTER. 2021. URL: https://itcluster.lviv.ua/about-us/about-cluster/ (дата звернення: 06.12.2021).
3. Розвиток української IT індустрії. Аналітичний звіт. Асоціація "IT Ukraine", 2018. URL: https://ko.com.ua/files/u125/Ukrainian_IT_Industry_Report_UKR.pdf (дата звернення: 06.12.2021).
4. Чижов В.А. Проблеми та перспективи управління ІТ-компаніями в умовах соціально-економічної кризи України. Економічна та держава. 2016. № 9. С. 68–71.
5. Портрет ІТ-спеціаліста, 2019. Інфографіка. DOU, 2019. URL: https://dou.ua/lenta/articles/portrait2019/ (дата звернення: 06.12.2021).
6. Лащук Є. Законопроект про розвиток креативних індустрій: читаємо поміж строк. Асоціація "IT Ukraine", 2019. URL: https://itukraine.org.ua/zakonoproekt-pro-rozvitok-kreativnix-%D1%96ndustr%D1%96jchita%D1%94mo-pom%D1%96zh-strok.html (дата звернення: 06.12.2021)
________________
Науковий керівник: Полюга Д.М., к.е.н., доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка