ВПЛИВ БАНКІВ З ІНОЗЕМНИМ КАПІТАЛОМ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
28.02.2023 12:20
[2. Economic sciences]
Author: Ткач Євген Вікторович, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів і кредиту, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна; Нікіфоров Петро Станіславович, студент 5-го курсу спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
У спеціальній літературі останніх років багато уваги приділяється аналізу впливу банків з іноземним капіталом на розвиток національних банківських систем, де основна увага приділяється дослідженню та констатації позитивних і негативних наслідків такого впливу. Багато теоретиків і практиків банківництва, економістів і політиків вбачають загрозу у присутності іноземного капіталу в банківській системі, коли частка іноземного капіталу становить більше 45-50 % активів системи. Такого роду побоювання призводять до розробки різного роду наукових проєктів та законодавчих ініціатив щодо обмеження цієї частки [1].
Вважається, що одним із головних позитивних критеріїв впливу банків із іноземним капіталом на фінансову безпеку української банківської системи є розбудова більш розвинутих та сучасних підходів до корпоративного управління та ризик-менеджменту, які підкріплюються вимогами Базеля І, Базеля ІІ та Базеля ІІІ. Саме прихід іноземних банків спонукав вітчизняні банки змінювати організаційні моделі бізнесу, технології банківських операцій і це дозволило підтримувати ключові показники ефективності на тому ж рівні, що й банки з іноземним капіталом.
При цьому підкреслимо, що практично усі банки з іноземним капіталом уже сьогодні виконують вимоги Базеля ІІІ, що безумовно, вимагає від них бездоганного виконання показників ефективності (адекватності капіталу, ризиковості) за новими формулами розрахунків. Хоча зауважимо також, що банки з іноземним капіталом, на відміну від банків з національним капіталом мають можливість залучати необхідні обсяги капіталу від материнських компаній для здійснення докапіталізації в Україні.
Важливим напрямом впливу банків із іноземним капіталом на фінансову безпеку банківської системи України виступає діюча бізнес-модель, тобто визначальна схема їх діяльності. У цьому сенсі необхідно виокремити групу так званих псевдо-іноземних банків, тобто таких банків, власниками яких є іноземні компанії, зареєстровані в офшорних зонах, а власниками таких компаній кінцево є громадяни України [2].
Банки з українським капіталом значно більше ніж іноземні спрямовані на кредитування населення та вітчизняного бізнесу, просто як засвідчила практика перших років після Революції гідності, багато кредитів було надано інсайдерам в рамках інсайдерської бізнес-моделі вітчизняного банківництва, а це негативно вплинуло на фінансову безпеку банківської системи України.
Кредитування інсайдерів в умовах економічної нестабільності підприємств мало окремий позитивний вплив на розвиток певної кількості бізнесових одиниць, але ж водночас схема кредитування інсайдерів була схемою виведення коштів з банківської системи, при чому і коштів населення, і коштів рефінансування від НБУ. При цьому кредитування інсайдерів було також і схемою доведення банків до банкрутств. Саме за такою схемою (бізнес-моделлю) працюють в Україні і псевдо-іноземні банки, які окрім кредитування інсайдерів проводять також спекулятивні операції з валютою, з метою її виведення закордон.
Що ж стосується банків із дійсно іноземним західним капіталом, то їх бізнес-моделі мають для вітчизняної економіки та для забезпечення фінансової безпеки банків більше позитивних рис ніж негативних. Уже наголошувалося на тому, що вони несуть у національне середовище більш високу корпоративну культуру та ризик-менеджмент, сприяють зростанню капіталізації банківської системи, підтриманню належного рівня фінансової стійкості банків, розширенню кредитних можливостей.
А найбільш негативною рисою їх бізнес-моделі є стимулювання валютного кредитування, що в свою чергу сприяє імпорту автомобілів, побутової техніки тощо та виведенню коштів з вітчизняної банківської системи за кордон.
Безумовно, негативною рисою є також обмеження з боку банків із іноземним капіталом кредитної підтримки підприємств реального сектору, а це не сприяє як зростанню ресурсної бази банківської системи через кумулятивний ефект, так і в цілому економічному зростанню в країні. Також до негативних аспектів необхідно віднести перенесення ризиків з країн походження капіталу банків в Україну, проте такі ризики стають відчутними тільки у випадку кризи в країнах походження.
Водночас, необхідно також підкреслити що всі ці негативні напрямки впливу банків з іноземним капіталом на фінансову безпеку банківської системи України мабуть меншою мірою залежать від самих іноземних банків, а в більшій мірі зумовлені неефективними стратегічними, нормативно-правовими та наглядовими підходами до розбудови банківництва в країні з низькою соціально-ринковою якістю інститутів держави. А іноземні банки діють як бізнесові одиниці, максимізуючи прибутки за мінімальних витрат.
У банківській системі України сфери кредитування та валютних операцій практично не регулюються, відсутні окремі законодавчі чи нормативно-правові акти по регулюванню цих сфер. Валютна структура кредитів як іноземних, так і вітчизняних банків практично не регулюється, наслідком цього є значні масштаби споживчого сегменту кредитного ринку та обмежене кредитування реальної економіки. За оцінками фахівців слабкими виглядають законодавчі норми, які регулюють допуск іноземного капіталу на банківський ринок, особливо в частині регулювання присутності іноземних банків з державним капіталом країни походження. Така ж ситуація і з допуском до участі в банківському капіталі компаній з офшорних зон, завдяки яким і з’являються так звані псевдоіноземні банки.
Необхідно, безумовно, вдосконалювати також банківський нагляд за діяльністю іноземних банків, особливо на валютному ринку. Членство України в СОТ суттєво обмежує можливості більш радикальних заходів щодо втілення регулятивних норм присутності іноземного капіталу в банківській сфері, але ж багато країн, як відомо, застосовують достатньо жорстке регулювання допуску іноземних банків на внутрішній ринок та особливо регулювання окремих банківських операцій з їхнього боку, в першу чергу депозитних та кредитних. Окремі країни обмежують діяльність іноземних банків по прийому депозитів від населення, в інших забороняють їх участь в національній системі страхування внесків населення або в гарантуванні вкладів – роблять це переважно в розвинутих країнах щоб зберегти національний контроль за цим соціально важливим сектором банківництва [3].
Суттєво важливо для приймаючої країни також те, щоб ресурси іноземних банків спрямовувались на кредитування пріоритетних секторів національної економіки. Також у сфері кредитування, щоб уникнути перекредитування на роздрібному ринку деякі країни забороняють іноземним банкам надання позик населенню, існує також заборона для них брати в заставу вітчизняні підприємства при кредитуванні. В Україні, наприклад, на наш погляд, необхідно заборонити кредитування населення в іноземній валюті для всіх банків. Це дозволить суттєво знизити валютні ризики і для самих банків і для їх позичальників, це знизить тиск на валютний курс та на фінансову безпеку банківської системи.
Для збільшення кредитної підтримки національного виробника можна навіть законодавчо зафіксувати вимогу для іноземних банків щоб в їх кредитному портфелі частка кредитів національним виробникам становила не менше половини, а НБУ при видачі ліцензій та інших дозволів повинен підтверджувати цю норму.
Таким чином, застосування вищезазначених законодавчих та інших ініціатив та заходів до регулювання діяльності банків з іноземним капіталом дозволить більш ефективно їх використовувати в Україні, що матиме позитивний вплив на вітчизняну економіку в цілому та фінансову безпеку банківської системи зокрема.
Література:
1. Барановський О. Специфіка фінансової безпеки у банківській сфері. Вісник НБУ. 2014. № 9. С.30-36.
2. Васильчишин О.Б. Вплив банків з іноземним капіталом на фінансову безпеку банківської системи України. Наука молода. 2016. № 25. С.29-40.
3. Корнилюк Р.В. Іноземні банки в Україні: вплив та регулювання: монографія / Р.В. Корнилюк, І.Б. Івасів, О.М. Диба. К.: КНЕУ, 2012. 234 с.