СТАН ПРОЯВУ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
11.12.2022 00:50
[2. Economic sciences]
Author: Алексєєнко Інна Іллівна, кандидат економічних наук, доцент, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, м. Харків
Ризик це явище, яке нерозривно пов’язане з будь-якою активністю. Не ризикує, той хто нічого не робить. І, навіть, в цьому випадку має місце ризик невпевненості відносно майбутнього. Особливого значення ризик набуває в процесах реалізації економічних активностей, очікуваним результатом виконання яких, найчастіше, є прибуток. В даному випадку ризик проявляється у ймовірності недоотримання його передбачуваного рівня, або втрати у повному обсязі з понесеними збитками за результатами діяльності. Причини, що зумовлюють прояв ризику можуть бути очікуваними, або навпаки, невизначними; що виникають в зовнішньому та внутрішньому середовищі. Відповідно, є частково оцінюваними та контрольованими. Результати оцінки стають підґрунтям вибору альтернативного рішення, спрямованого на досягнення бажаного цільового ефекту.
Головним осередком виникнення ризиків загалом є стан економіки країни, де реалізуються активності. Основним з них є системний ризик, який відтворює «ефект доміно» у діяльності суб’єктів господарювання різних галузей економіки. Системний ризик – це ризик зараження, який виникає в умовах фінансової кризи як наслідок його концентрації в певному секторі економіки і може безпосередньо впливати на решту виробничих секторів, що входять до нього. Можемо додати, що наслідки системного ризику, який виник в економіці країни в цілому, надалі проявляється в роботі суб’єктів господарювання різних видів економічної діяльності.
Метою роботи є визначення стану прояву системних ризиків в економіці України. Унаслідок широкомасштабної агресії росії проти України значно зріс рівень усіх ризиків, які впливають на стабільність фінансової системи. Втрати ВВП України в 2022 році будуть суттєвими. Інфляційний тиск залишається значним через виведення з ладу об’єктів виробничої та транспортної інфраструктури, вищі виробничі витрати. Відповідно значно зростає обсяг бюджетних витрат на підтримку бізнесу та поступове відновлення економіки [1]. Такий стан відповідно поки і надалі буде загострюватись проявом ризикових явищ. Тому потребує постійного моніторингу та контролю.
В практиці ризик-менеджменту інвестиційних проєктів, при оцінювання ризиків одним з показників використовують β-коефіцієнт, що є мірою визначення волатильності або систематичного ризику цінного паперу порівняно з ринком в цілому. Математично β-коефіцієнт визначає кореляцію між темпами змін індексів фондовому ринку з темпами дохідності окремого виду акцій. Односпрямований їх рух, наприклад коли β>1 означає, що акції окремої компанії працюють краще, ніж на ринку в цілому. Однак такі високі акції BETA супроводжуються фактором високого ризику з можливістю того, що ціна може в будь-який момент впасти до середнього рівня поточного ринку.
Адаптувавши статистико-математичний інструментарій знаходження β-коефіцієнту, можемо застосувати його і для інших сфер оцінювання ризиків, а саме системного ризику окремих галузей економіки країни. В роботі авторів Коренюк П. І. та Чекалової Н. Е. запропоновано за допомогою β-коефіцієнту вимірювати коливання діяльності галузі по відношенню до результатів національної економіки, що є різновидом системного ризику, а саме галузевого [2, с. 90]. Тоді формула розрахунку галузевого ризику прийме вид:
де COV – означає коваріацію темпів приросту ВВП країни і темпів приросту обсягів реалізованої продукції окремої галузі (вид економічної діяльності);
VAR – дисперсія (міра відхилення показника) темпів приросту ВВП;
YВВП – темпи приросту ВВП;
Yгалузі – темпи приросту обсягів реалізованої продукції окремої галузі (вид економічної діяльності).
Показник β = 1 вважається адекватним для ринкової економіки. Показник β < 1 буде у стабільної галузі, для якої не характерні значні зміни. Показник β > 1 свідчитиме про значні зміни в галузі. Тому чим вище показник β, тим сильніше і галузевий ризик [2, с. 90].
У табл. 1 представлено результати визначення системного (галузевого) ризику економіки України в розрізі функціонування суб’єктів господарювання за окремими видами економічної діяльності на основі розрахунку β-коефіцієнту. За результатами значеннями β-коефіцієнту (табл. 1) можемо вказати, що його значення перевищує одиницю для таких видів економічної діяльності: сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; оптова та роздрібна торгівля; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; тимчасове розміщування й організація харчування; професійна, наукова та технічна діяльність; освіта та надання інших видів послуг. За критеріями визначення галузевого ризику, відповідно, ці види економічної діяльності мають вищі ризики у порівнянні з іншими, але при цьому їх економічна активність також реалізується вищими темпами. Ступінь ризику пояснюють також значні динамічні зміни у темпах приросту їх обсягів реалізованої продукції. Так наприклад, для добувної промисловості темп приросту у 2020 р. показав падіння обсягів реалізації на 9 %, а у 2021 р. їх зростання на 63 %. Такі значні «сплески» волатильності показника вказують на ризики порушення стабільності їх діяльності.
Дорівнює одиниці значення β-коефіцієнту для виду економічної діяльності водопостачання; каналізація, поводження з відходами. Діяльність суб’єктів господарювання цього виду відповідає загальноекономічним темпам розвитку, а галузевий ризик ідентифікуємо, як середній. Майже до одиниці наближене значення β-коефіцієнту для виду діяльності із постачання електроенергії, газу та пари, і, відповідно, ризик також визначається як середній.
Низьким рівнем ризику та стабільністю функціонування характеризується діяльність суб’єктів господарювання за видами діяльності: будівництво, сфери інформації та телекомунікацій, фінансової та страхової сфер діяльності, операції з нерухомим майном, діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.
Таблиця 1
Результати визначення β-коефіцієнту [розраховано автором за даними 3]
Не можна сказати, що результати функціонування суб’єктів господарювання за цими видами економічної діяльності не залежать від загального стану національної економіки. Але можна говорити про те, що вони в меншому ступені схильні до системного ризику.
Значення β-коефіцієнту, що є меншими за нуль властиві для діяльності суб’єктів господарювання у сферах охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, мистецтва, спорту, розваг та відпочинку. В практиці інвестиційного аналізу таке значення β-коефіцієнту вказує на безризиковість цінного паперу. В нашому випадку, ці сфери економічної діяльності є соціально значимими, тому майже не схильні до системного ризику, а їх функціонування безумовне за будь-якого прояву ризикових факторів в економіці.
Таким чином, в роботі була обґрунтована доцільність адаптування та застосування інструменту визначення рівня системного ризику в функціонуванні суб’єктів господарювання різних видів економічної діяльності країни, а саме: β-коефіцієнту. На основі його розрахункових значень можна надавати більш точний прогноз тенденцій розвитку суб’єктів господарювання окремих видів діяльності саме з урахуванням прояву ризикових факторів. Інструмент оцінки системних ризиків через β-коефіцієнт може бути використаний і при оцінюванні ризиків формування структури капіталу суб’єктів господарювання, що є метою подальших досліджень.
Література:
1. Підсумки засідання Ради з фінансової стабільності 12 квітня 2022 року «Системні ризики є високими, проте контрольованими. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/sistemni-riziki-ye-visokimi-prote-kontrolovanimi--pidsumki-zasidannya-radi-z-finansovoyi-stabilnosti. (Дата звернення 09.12.2022 р.).
2. Коренюк П. І., Чекалова Н. Е. Управління конкурентоспроможністю будівельної галузі в сучасних умовах. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 15. С. 88-97.
3. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.(Дата звернення 08.12.2022 р.).