ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
15.11.2022 11:45
[2. Economic sciences]
Author: Прокопенко І. В., студентка факультету економіки та менеджменту, Сумський Національний Аграрний Університет, м. Суми, Україна
Для підтримки та розвитку підприємств малого та середнього бізнесу в Україні існують міжнародні фінансові організації, які надають кредитну підтримку (ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк, Кредитна установа для відбудови, Національний банк України тощо). У першу чергу на державному рівні йдеться про програми кредитної підтримки таких сфер, як агропромисловий комплекс, житло та енергетика. Проте механізм надання кредитних гарантій та державного страхування не запроваджено в повній мірі.
У нашій країні існує дворівнева банківська система, тобто на найвищому рівні знаходиться центральний банк – Національний банк України, а на другому рівні знаходяться банківські установи (державні, спеціалізовані, універсальні банки та філії іноземних банків). Національний банк є центральним органом управління у державі, де основними функціями є формування грошово-кредитної політики країни, стабілізація національної валюти – гривні та повний контроль за діяльність банків другого рівня. Повноваження і принципи організації Національного банку визначаються Конституцією України, Законами України «Про Національний банк України» й «Про банки і банківську діяльність», а також Статутом Національного банку України. [1, с. 22-25; 2].
Банківським установам надає кредит Національний банк, котрий в свою чергу управляє їх касовими резервами, але не може володіти акціями цих банків, приймати депозити та кредитувати приватні особи й компанії [1, с. 22-25].
В Україні банківська система з лютого 2022 року, зазнала значних змін та функціонує в режимі стресу, внаслідок військового стану. Якщо в банківській установі неправильно сформована система кредитування, то існує ризик скорочень надання кредитних послуг. До основних причин виникнення ризиків в банківській системі належать макро- та мікроекономічні чинники [3, с. 101-112; 4, С.79]. До макроекономічних чинників належать: тривале зростання цін (інфляція); зниження курсу валюти (девальвація); нестача кредитних ресурсів; зниження якості активів та збільшення обсягів проблемних кредитів. До мікроекономічних чинників належать: ліберальне відношення до позичальника під час оформлення кредиту; недостатньо кваліфіковані працівники банківської установи; неповнота інформації банківських інтересів в кредитному договорі; відсутній контроль за позичальником під час користування кредитом, та навпаки, відсутній контроль позичальника за станом грошових ресурсів; надання великої кількості позик без достовірної перевірки позичальника; конкуренція з іншими банківськими установами; корупція та безвідповідальність керівництва; погіршення якості послуг; відсутній стабільних дохід з боку позичальника задля покриття кредитної заборгованості.
Отже, не зважаючи на всі чинники, банківська система намагається виконувати всі зобов’язання, адаптувалися до функціонування в умовах війни. Попри всі негаразди викликані воєнним станом, банки мають високий рівень ліквідності, що дає змогу надавати кредити та забезпечити здійснення безготівкових розрахунків й інших зобов’язань.
Список використаної літератури:
1. Банківська система України: монографія. [ В. В. Коваленко, О. Г. Коренєва, К. Ф. Черкашина, О. В. Крухмаль ]. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. 187 с
2. Про Національний банк України [Електронний ресурс] : Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV. URL: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
3. Малахова О. Л. Напрями оптимізації роботи банків щодо управління кредитним ризиком. Світ фінансів. 2008. № 2 (15). С. 101-112.
4. Міщенко В. І., Міщенко С. В. Управління кредитним ризиком на основі вдосконалення забезпечення банківських позик. Фінансовий простір. 2015. № 2 (18). С. 77-84.