РОЗРОБКА «ДЕРЕВА ЦІЛЕЙ» ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА
02.11.2022 18:08
[2. Economic sciences]
Author: Куряча Наталя Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, підприємництва та управління підприємствами, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Широкого поширення набуло використання у сучасній економічній теорії інструментарію класичного стратегічного менеджменту (сценарний підхід, управління за відхиленнями, виділення ключових факторів, побудова «дерева» цілей та ін.). Одними з найбільш ефективних інструментів управління реалізацією стратегії є «дерево цілей» (рис. 1).
Дерево цілей – це структурована сукупність цілей організації, побудована за ієрархічним принципом (розподілена за рівнями, ранжирувана). По суті, це візуальне уявлення про досягнення цілей. Принцип, згідно з яким головна мета досягається за рахунок сукупності другорядних та додаткових цілей.
Ціль – це кінцевий стан або бажаний результат, якого прагне досягти компанія. Тому цілі мають бути конкретними, переборними та досяжними, а також бути узгодженими між собою. Чим більше цілей ставить перед собою організація, тим вона складніша за структурою та керованістю.
Метод дерева цілей вважається одним із найбільш ефективних методів планування завдань. Зобразивши плани у вигляді графіка, менеджмент компанії бачить, з якими проблемами доведеться зіткнутися у майбутньому, і які додаткові ресурси знадобляться, щоб досягти задуманого.
Дерево цілей дозволяє:
- Скоординувати діяльність усіх структурних підрозділів організації.
- Ув'язати обов'язки посадових осіб та підвищити їхню взаємну відповідальність.
- Здійснювати чіткий контроль виконавчої дисципліни, встановивши конкретні завдання та терміни реалізації.
- Забезпечити високий рівень керованості бізнес-процесів.
- Підготувати організацію до раптових змін.
- Досягти ефективності інформаційного забезпечення процесів управління – процесу розробки, прийняття та контролю реалізації управлінських рішень.
Принципи побудови дерева цілей:
1. Враховувати потреби та ресурси. Складні завдання потребують планування. Цілком можливо, що завдання не може бути вирішене, тому що не вистачає ресурсів для її вирішення. Або немає можливості оцінити наявність ресурсів, оскільки проблема дуже велика. І тут дерево цілей хороший варіант для аналізу ситуації.
2. Конкретизація. Формулюючи завдання, треба враховувати, що вони мають бути кінцевими. Слід описати параметри, за якими можна буде визначити – чи виконано завдання. У тому числі встановити час для виконання поставленого завдання.
3. Поетапність. Раціонально розбити завдання на кілька етапів. Спершу ставиться генеральна мета. Потім для її виконання знаходяться та аналізуються ресурси. Далі потрібно поставити підцілі. Для реалізації підцілей теж знаходяться ресурси. Таким чином, відбувається розгортання головного завдання, доки не буде продумана вся схема її вирішення. Завдання уточнюються і проясняються до того часу, поки це буде необхідним.
4. Сумісність. Досягнення кожної з підцілей має бути достатньо для вирішення головного завдання. Якщо після виконання всіх цілей нижніх рівнів для вирішення головного завдання потрібні додаткові дії або ресурси, значить, дерево цілей було побудовано неправильно.
5. Відповідність структурі підприємства. Структура дерева цілей для організації роботи бізнесу має відповідати структурі підприємства. Таким чином, кожен підрозділ досягає своєї мети, що в результаті має привести до досягнення загального задуму компанії.
6. Метод декомпозиції. Суть цього методу полягає у тому, щоб зробити розбивку стратегічної мети на підцілі, виходячи з основних властивостей підпорядкованості. Ціль вищого рівня – це досить віддалене майбутнє.
На рисунку 1 представлено дерево цілей підприємства.
Рисунок 1 – Дерево цілей підприємства
Джерело: розроблено автором
З рисунку 1 наочно видно, що головною метою для компанії є підвищення ефективності управління підприємством. Щоб цього досягти у майбутньому слід виконати певні послідовні кроки та завдання такі, як: вихід на нові ринки, збільшення клієнтів, розширення послуг. Це все має призвести до нових джерел доходів, що в свою чергу призведе до зростання прибутку. Так само і впровадження інновацій у компанії може привезти до досягнення лідерства на страховому ринку, а це – до збільшення споживчих цінностей наданих послуг.
Література
1. Фурман, І. В. Процес управління фінансовою стійкістю підприємства та шляхи його вдосконалення. Економіка. Менеджмент. Бізнес, 2017, 1: 31-36.
2. Алескерова, Ю. В.; Васалатій, І. В. Удосконалення системи управління фінансовою стійкістю підприємств. Інфраструктура ринку, 2019, 33: 140-146.