АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ РАДІАТОРІВ ЗА УМОВИ ВІЛЬНОЇ ТА ПРИМУСОВОЇ КОНВЕКЦІЇ
03.09.2021 21:23
[1. Information systems and technologies]
Author: Орлецький Є.А., студент, кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
Лугош Ю.В., асистент, кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
Деревянчук О.В., канд. фіз.-мат. наук, доцент, кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Радіатор (лат. radiator — «випромінювач») — пристрій для розсіювання тепла у повітрі (випромінюванням та конвекцією), повітряний теплообмінник. Багато радіаторів, окрім розсіювання частини тепла випромінюванням, іншу частину тепла відводять природною або примусовою (вентилятором) конвекцією і є комбінацією радіатора та конвектора.
Конвекція — явище перенесення тепла в рідинах, газах або сипких середовищах потоками самої речовини (неважливо, вимушено або мимоволі). В нашій роботі ми аналізуємо радіатори з вільною конвекцією. Характерним для всіх радіаторів те, що вони використовуються в системах з повітряним охолодженням, всі вони характеризуються геометричними параметрами, які визначають характер теплообміну. Їхня конструкція визначається видом розвиненої площі теплообміну. Для порівняння проведено аналіз ребристого та голчасто-штирьового радіатора.
Ребристий радіатор має найбільш розвинену поверхню тепловіддачі, але коефіцієнт тепловіддачі ребристої поверхні при цьому зменшується. По-перше, це викликано погіршенням умов омивання ребер повітряним потоком, що призводить до зменшення конвективного коефіцієнта тепловіддачі. По-друге, це викликано багатократним відбиванням радіаційної енергії між боковими поверхнями сусідніх ребер, що призводить до зменшення радіаційного коефіцієнта тепловіддачі. До недоліків конструкції ребристого радіатора треба віднести необхідність певної просторової орієнтації його елементів при компонуванні радіоелектронних засобів. Ребра радіатора потрібно направити вздовж повітряних потоків. Проте ребристі радіатори більш ефективні, ніж окрема пластина.
Коефіцієнт тепловіддачі штирьових радіаторів при однакових умовах роботи та габаритних розмірах вище, ніж ребристих радіаторів. Необхідно враховувати, що зменшення відстані між штирями знижує тепловіддачу, бо погіршує умови руху повітря навколо штирів. Шахове розташування та різна висота штирів порушують регулярність повітряного потоку, утворюючи непотрібну турбулентність. Ступінь чорноти поверхні штирів мало впливає на теплообмін випромінюванням. Штирьовий радіатор можна розглядати як модель чорного тіла, випромінювання з поверхні якого не виходить за межі радіатора.
Задача вибору потрібного радіатора полягає в такому підборі теплових опорів системи, щоб максимальна температура робочої області приладу не перевищувала її допустимого значення tПM.
Ця тема на даний момент актуальна оскільки системи охолодження використовуються скрізь: в радіотехніці, електротехніці, обчислювальній техніці. В персональних комп’ютерах використовуються як мінімум три вентилятори для нормального охолодження системи. Для підтримання температури в певних межах потрібно знати методи основ конструювання радіаторів, вміти вибирати тип радіатора, розрахувати його температуру та геометричні розміри.
Література:
1. Драгоманов С.О., Бессараб О.С., Долінський А.А. Теплотехніка. Підручник. — К.: Інкос, 2005. — 400 с.
2. Коновалова С.О. Теплотехніка і теплоенергетика: Навчальний посібник. — Краматорськ: ДДМА, 2005. — 400 с.
3. Основи конструювання обчислювальної техніки: Методичні рекомендації до курсових робіт / укл. : А.П. Федоренко, С.В. Баловсяк. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. – 58 с.