Congratulation from Internet Conference!
Hello
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТА ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ
01.03.2026 20:28
[2. Economic sciences]
Author: Найда Ірина Станіславівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту, Одеський державний аграрний університет, м. Одеса; Найда Андрій Васильович, кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування, Одеський державний аграрний університет, м. Одеса
ORCID: 0000-0002-9706-7724 Найда І.С.
ORCID: 0000-0002-6371-1382 Найда А.В.
Поведінка споживачів є ключовим об’єктом дослідження сучасного маркетингу, оскільки від неї безпосередньо залежить ефективність бізнес-рішень, конкурентні переваги та результативність маркетингових стратегій. У цифрову епоху поведінка споживача зазнає значних трансформацій: розвиток соціальних мереж та онлайн-платформ створює нові канали взаємодії, через які користувачі не лише отримують інформацію про товари та послуги, а й формують власні оцінки брендів, впливають на інших споживачів і беруть участь у маркетингових комунікаціях.
За останні п’ять років відзначено значне зростання ролі цифрових даних у маркетингових дослідженнях. Соціальні мережі, такі як Instagram, TikTok, Facebook, YouTube, стають не лише каналами реклами, а й платформами для взаємного обміну контентом, оцінок і відгуків, які визначають споживчу поведінку. У цьому контексті традиційні методи досліджень, що базувалися на анкетуванні чи фокус-групах, стають недостатніми, оскільки вони не відображають реальної поведінки та емоційного стану сучасного цифрового споживача.
Теоретико-методологічні засади дослідження поведінки споживачів сформовані у працях провідних зарубіжних та вітчизняних учених. Класичні підходи до аналізу споживчої поведінки розкрито у роботах Ф. Котлера, зокрема концептуальні підходи до аналізу мотивацій, процесу прийняття рішень та факторів впливу на споживача [1]. У контексті цифрової трансформації маркетингу важливими є дослідження К. Келлера, який у межах концепції бренд-менеджменту обґрунтував значення інтегрованих маркетингових комунікацій та впливу цифрових каналів на формування капіталу бренду [2]. Окрему увагу впливу соціальних мереж на споживацькі рішення приділяє Д. Еванс, який розкриває механізми онлайн-взаємодії, вірусного поширення контенту та формування лояльності аудиторії [3].
Серед українських науковців питання трансформації поведінки споживачів у цифровому середовищі досліджували Л. Балабанова [4], А. Федорченко [5], Н. Чухрай [6], які акцентують увагу на інтеграції цифрових інструментів у систему маркетингових досліджень та адаптації підприємств до умов цифрової економіки. У їхніх працях підкреслюється зростання ролі соціальних мереж як інструменту формування споживчої довіри та репутації бренду.
Цифровізація ринку, поява персоналізованих рекомендацій на основі алгоритмів штучного інтелекту, а також розвиток Big Data дозволяють формувати більш точні моделі прогнозування поведінки споживачів. Це особливо актуально для України, де економічні трансформації, воєнний стан та процеси відновлення економіки підсилюють нестабільність ринку та змінюють споживчі пріоритети. Таким чином, дослідження впливу соціальних мереж і цифрових платформ на прийняття рішень споживачами є надзвичайно актуальним як для теоретичного розвитку маркетингової науки, так і для практики бізнесу, що прагне підвищити ефективність стратегій взаємодії з клієнтами.
Поведінка споживачів у сучасних умовах визначається як сукупність дій, рішень та емоційних реакцій, спрямованих на задоволення потреб через взаємодію з товарами, послугами та інформаційним середовищем. Вона формується під впливом внутрішніх (мотиваційних, психологічних, ціннісних) та зовнішніх (культурних, соціальних, економічних, технологічних) факторів (рис. 1). У цифровому середовищі значного значення набуває соціальне середовище онлайн, яке включає вплив блогерів, референтних груп та контенту соціальних мереж.
Рис. 1. Модель формування поведінки споживачів у цифровому середовищі
Джерело: розроблено автором
Сучасний споживач є активним учасником ринкової взаємодії: він не лише отримує інформацію, а й формує контент, залишає відгуки, обговорює продукти та впливає на інших споживачів. Це змінює традиційні моделі поведінки, де споживач розглядався як пасивний отримувач маркетингового впливу.
Традиційно поведінка споживачів досліджувалася за допомогою анкетування, спостереження, глибинних інтерв’ю та фокус-груп. Однак у сучасних умовах класичні методи мають обмеження: вони не завжди відображають реальну поведінку, особливо в цифровому середовищі, де значну роль відіграють миттєві емоційні реакції та вплив соціальних мереж.
Соціальні мережі виконують багатофункціональну роль у формуванні поведінки споживачів. Вони не лише забезпечують доступ до інформації, а й слугують платформою соціального впливу, де відгуки інших користувачів, контент від лідерів думок та вірусні публікації здатні змінювати ставлення до бренду та мотивувати до покупки. Особливу роль відіграють механізми емоційного залучення: інтерактивні пости, короткі відео та сторіз стимулюють імпульсивні рішення і підвищують рівень залученості аудиторії.
Важливим аспектом є соціальний контекст споживчої поведінки, особливо в умовах України, де економічна нестабільність і воєнний стан трансформують пріоритети та очікування користувачів. Соціальні мережі в таких умовах стають каналом оперативного інформування, платформою для обговорення продуктів і послуг, а також засобом впливу на колективну свідомість та модифікації споживчих патернів.
Сучасні маркетингові дослідження поведінки споживачів неможливі без використання інструментів цифрової аналітики, які дозволяють отримувати точні дані про взаємодію користувачів із контентом у реальному часі. До таких інструментів належать:
1. Аналітичні платформи соціальних мереж (Facebook Insights, Instagram Analytics, TikTok Analytics, YouTube Studio), які дозволяють відстежувати охоплення, залучення, демографію аудиторії та ефективність контенту.
2. Системи веб-аналітики (Google Analytics), які дають змогу аналізувати поведінку користувачів на сайтах, канали трафіку, джерела конверсій і шлях користувача до покупки.
3. Інструменти соціального слухання (social listening), що аналізують відгуки, коментарі та обговорення брендів у мережах, виявляють тенденції, тональність згадок та популярні теми.
4. Платформи для аналізу великих даних (Big Data), які дозволяють інтегрувати інформацію з різних каналів і отримувати моделі поведінки споживачів на основі історичних та поточних даних.
5. Алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання, що прогнозують ймовірність покупки, персоналізують рекомендації та оптимізують комунікаційні кампанії.
6. Нейромаркетингові інструменти, включно з відстеженням емоційного залучення через аналіз міміки, очних рухів і реакцій на візуальний контент у соціальних мережах.
Використання цих інструментів дозволяє поєднувати кількісні та якісні дані, оцінювати як раціональні, так і емоційні фактори впливу на споживача, а також формувати більш точні прогнози щодо прийняття рішень. Це особливо важливо для України, де цифрові платформи виконують роль ключового каналу комунікації в умовах економічної нестабільності та воєнного стану.
Таким чином, дослідження впливу цифрових платформ і соціальних мереж на поведінку споживачів вимагає комплексного підходу, що поєднує класичні методи (опитування, фокус-групи, глибинні інтерв’ю) із сучасними інструментами цифрової аналітики. Такий підхід дозволяє не лише зрозуміти раціональні мотиви, а й оцінити емоційний та соціальний вплив, прогнозувати споживчі рішення та розробляти ефективні маркетингові стратегії, орієнтовані на сучасного цифрового споживача. Перспективними напрямами подальших досліджень є інтеграція ESG-факторів у дослідження поведінки, застосування нейромаркетингових методів для оцінки підсвідомих реакцій споживачів, а також використання штучного інтелекту для персоналізованих стратегій впливу.
Література:
1. Маркетинг 5.0. Технології для людства / Ф. Котлер, Х. Картаджайя, А. Сетьяван. КМ-Букс, 2024. 280 с.
2. Маркетинговий менеджмент: Підручник / Ф. Котлер, К.Л. Келлер, А.Ф. Павленко та ін. Київ: Видавництво «Хімджест», 2008. 720 с.
3. Evans D., Bratton S. Social Media Marketing: An Hour a Day. Sybex, 2012. 432 p.
4. Балабанова Л.В., Холод В. В., Балабанова І. В. Стратегічний маркетинг: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 630 с
5. Федорченко А.В. Інтеграція цифрових маркетингових інструментів у систему управління ефективністю підприємства в умовах цифрової трансформації економіки. Актуальні питання економічних наук. 2025. №13. https://doi.org/10.5281/zenodo.16656609
6. Чухрай, Н. І., Козак, Л. В. Цифровий маркетинг у системі інноваційних стратегій розвитку брендів. Вісник Львівської політехніки. Серія: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2021. С. 133–139.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Another articles in this section
-
CAUSAL IDENTIFICATION UNDER CONFOUNDING IN DIGITAL ADVERTISING: FROM PEARL’S ADJUSTMENT FORMULA TO OPERATIONAL LIFT STUDIES
27.02.2026 00:41 -
MODERN APPROACHES TO ASSESSMENT OF CUSTOMS RISKS IN FOREIGN ECONOMIC OPERATIONS
27.02.2026 00:23 -
ЦИФРОВІ ФІНАНСИ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
05.03.2026 13:54
Сonferences
Conference 2026
Conference 2025
Conference 2024
Conference 2023
Conference 2022
Conference 2021
