ІНТЕГРАЦІЯ КОРПОРАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ПОДАТКОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
15.02.2026 19:36
[2. Economic sciences]
Author: Онишко Олег Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, докторант кафедри публічних фінансів, Державний податковий університет, м.Ірпінь, Україна
Стрімкий розвиток цифрової економіки фундаментально змінює архітектуру взаємовідносин між державою та бізнесом у сфері оподаткування. За даними Світового банку, цифрова економіка складає приблизно 15% світового ВВП ( 16 трлн дол. зі 108 трлн загального ВВП), а сектор ІКТ зростав у середньому на 6,3% щорічно між 2013 та 2023 роками – утричі швидше за загальне економічне зростання країн ОЕСР [1]. Водночас глобальні втрати податкових надходжень від переміщення прибутків транснаціональними корпораціями оцінюються ОЕСР у 100–240 млрд дол. щорічно, а приблизно 10 % глобальних надходжень від корпоративного податку на прибуток втрачаються внаслідок практик оптимізації прибутку (profit shifting) [2]. Ця суперечність між прискоренням цифрових трансформацій та недостатньою спроможністю традиційних моделей податкового адміністрування зумовлює актуальність дослідження механізмів, через які цифровізація впливає на інтеграцію корпоративної поведінки та податкової відповідальності.
Цифрова трансформація знижує податкове уникнення через три канали: підвищення інноваційності та ефективності розподілу ресурсів (технологічний рівень), покращення якості внутрішнього контролю (організаційний рівень) та зниження галузевої конкуренції (рівень середовища). Ефект є сильнішим для підприємств на стадії зростання, з меншими фінансовими обмеженнями та нижчим рівнем бізнес-ризику. Так, дослідження на вибірці всіх компаній А-акцій бірж Шанхаю та Шеньчженя за 2007–2022 рр. (30 845 спостережень) надає переконливі докази: впровадження цифрової трансформації статистично значуще знижує рівень корпоративного податкового уникнення (регресійний коефіцієнт DT на BTD = –0,0021; p < 0,05) [4].
На підставі аналізу можна виділити чотири ключових механізми. Перший – механізм зниження інформаційної асиметрії: електронне інвойсування, обов'язкова е-звітність, системи e-filing та автоматичний обмін інформацією (CRS, FATCA) створюють ефект «скляного будинку», коли корпорації усвідомлюють зростаючу видимість своїх операцій і коригують поведінку у напрямі комплаєнтності [3; 5]. Другий механізм – це підвищення якості внутрішнього контролю: інтеграція ERP-систем із модулями податкового комплаєнсу, перехід до плоских мережевих організаційних структур та автоматизований контроль відповідності, що знижують як ненавмисні помилки, так і можливості навмисного маніпулювання. Третій – механізм формування культури податкової відповідальності, коли цифрова прозорість підвищує підзвітність менеджменту, цифрові платформи формують модель партнерства з податковими органами (замість конфронтації), а інтелектуальні системи забезпечують «наджинг» — м'яке підштовхування до комплаєнтної поведінки. Четвертий – механізм глобальної координації: Pillar Two (глобальний мінімальний податок 15% для ТНК з оборотом >750 млн євро, приблизно 140 країн-учасниць) потенційно збільшить глобальні податкові надходження на 155–192 млрд дол. щорічно і є реалізованим лише за умови розвиненої цифрової інфраструктури [6].
Звіт ОЕСР «Tax Administration Digitalisation and Digital Transformation Initiatives» (червень 2025), що узагальнює дані 54 членів Форуму з податкового адміністрування (FTA), фіксує стрімке зростання цифрових ініціатив, а саме: впровадження ШІ, машинного навчання, RPA та аналітики Big Data [5]. Модель «Tax Administration 3.0» передбачає перехід від парадигми «контроль після факту» до «compliance by design» — вбудовування відповідності у бізнес-процеси на етапі проектування. Країни-лідери (Естонія, Сінгапур, Данія) демонструють системний підхід, де цифровізація податків інтегрована з е-ідентифікацією, реєстрами та банківською системою.
В Україні електронний кабінет платника ДПС надає понад 130 послуг у режимі 24/7; мобільний застосунок «Моя податкова» перевищив 90 тис. користувачів. З 2025 р. відновлено податкові перевірки після мораторію. Мінфін України у грудні 2025 визначив цифровізацію стратегічним напрямком змін, запланованих з 2027 р., реєстрація та звітність здійснюються виключно онлайн [7]. При ставці корпоративного податку 18 % ключовим завданням є наближення ефективної ставки до номінальної через зниження тіньового сектору та податкового уникнення засобами цифровізації.
Однак цифровізація не є універсальним вирішенням. Серед ключових викликів слід відмітити технологічні (криптовалюти, DeFi та метавсесвіти створюють нові «сірі зони» оподаткування); безпекові (концентрація конфіденційних даних підвищує кіберризики); соціальні (цифровий розрив між великим бізнесом та МСП, де витрати на трансформацію непропорційно великі); етичні (алгоритмічна упередженість ШІ у податкових рішеннях підриває правову визначеність); стратегічні (ризик «технологічної гонки озброєнь» між контролюючими органами та корпораціями).
Література:
1. OECD. Growth of digital economy outperforms overall growth across OECD. May 2024; World Bank. Global Digitalization in 10 Charts. 2024.
2. OECD. Corporate Tax Statistics 2025. November 2025; Profit Shifting: A Global Challenge Impacting Developing Countries // VoxDev. April 2025.
3. Pomeranz D. No Taxation without Information // American Economic Review. 2015. Vol. 105(8). P. 2539–2569.
4. Digital transformation and corporate tax avoidance: An analysis based on multiple perspectives and mechanisms // PMC/NIH. 2024. .
5. OECD. Tax Administration Digitalisation and Digital Transformation Initiatives. June 2025; OECD. Tax Administration 3.0: From Vision to Strategy. June 2025.
6. OECD. Global Anti-Base Erosion Model Rules (Pillar Two); Understanding Pillar Two // Moody's. January 2026
7. Міністерство фінансів України. Мінфін запрошує до діалогу: обговорюємо зміни в оподаткуванні з 2027 року. Грудень 2025; Державна податкова служба України. Цифровізація сервісів для платників. Травень 2025.