ЯКІСНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВРЯДУВАННЯ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ЯКІСНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВРЯДУВАННЯ

11.02.2026 19:40

[2. Economic sciences]

Author: Ільченко-Сюйва Леся Василівна, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри «Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича», Національний університет «Києво-Могилянська Академія», м. Київ; Кілієвич Олександр Іванович, доцент, доцент кафедри «Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича», Національний університет «Києво-Могилянська Академія», м. Київ


ORCID: 0000-0002-8433-562X Ільченко-Сюйва Л.В.

ORCID: 0000-0003-3418-5464 Кілієвич О.І.

Цифровізація врядування є одним із ключових чинників трансформації державної політики у ХХІ столітті. В Україні цей процес має особливе значення в контексті структурних економічних реформ, воєнних викликів, завдань повоєнного відновлення та європейської інтеграції. Цифрові інструменти дедалі активніше застосовуються у сферах державних фінансів, податкової, бюджетної  регуляторної політик, що змінює не лише механізми їх реалізації, а й підходи до оцінювання.

Традиційно оцінювання таких політик базувалося переважно на кількісних показниках. Водночас у цифровому середовищі виключно кількісні індикатори дедалі частіше виявляються недостатніми для розуміння інституційної якості політик, поведінкових ефектів, рівня довіри та сприйняття реформ. Саме тому у світовій практиці зростає використання якісних методів оцінювання (qualitative policy evaluation methods), що дозволяють аналізувати контекст, процеси та наслідки управлінських рішень. Україна в умовах цифровізації врядування не є виключенням із загальної тенденції у контексті аналізу їх застосування з урахуванням національної нормативно-правової бази та міжнародного досвіду.

Оцінювання політики у сучасних теоріях розглядається як невід’ємна складова циклу політики, що охоплює етапи формування, реалізації, моніторингу та коригування політики [1; 2]. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) визначає оцінювання політики як систематичний аналіз релевантності, ефективності, результативності, впливів, сталості та інституційного контексту. В документі ОЕСР  Recommendation of the Council on Public Policy Evaluation наголошується, що якісне оцінювання повинно бути інтегрованим у процес ухвалення рішень; спиратися на різні типи доказів; враховувати інституційний і соціальний контекст реалізації політики. У цьому підході оцінювання виходить за межі суто технічної процедури й набуває політико-інституційного характеру, особливо в економічній та фінансовій політиках, де результати значною мірою залежать від поведінки дієвців, якості інститутів і рівня цифрової спроможності держави [3].

Якісні методи оцінювання політики спрямовані на більш глибоке розуміння процесів і механізмів її вироблення, а не лише на фіксацію кінцевих результатів. До таких методів належать: напівструктуровані та експертні інтерв’ю; фокус-групи зі стейкголдерами; аналіз документів, стратегій і нормативно-правових актів; case study та порівняльні дослідження; відслідковування прогресу й аналіз стейкголдерів; теоріє-орієнтоване оцінювання (theory-driven evaluation) [4; 5]. Особливої ваги якісні підходи до формативного та сумативного оцінювання набирають з огляду наявні складні соціально-економічні кризи (для розуміння контексту та причинно-наслідкових механізмів) та вироблення поведінкової політики [6; 7; 8]. В економіко-фінансовій сфері ці методи дозволяють аналізувати логіку і дизайн політики, виявляти імплементаційні розриви (implementation gap), оцінювати непрямі ефекти реформ, досліджувати впливи цифрових інструментів на поведінку стейкголдерів. Саме ці аспекти, як правило, не фіксуються стандартною бюджетною або макроекономічною статистикою.

До основних викликів застосування якісних методів в Україні належать обмежена інституціоналізація оцінювання політики, дефіцит фахівців з якісного аналізу, фрагментарне використання результатів оцінювання в ухваленні рішень. Водночас перспективи пов’язані з адаптацією рекомендацій OECD до українського контексту, інтеграцією якісних методів у бюджетний процес та spending reviews (огляди витрат), розвитком цифрових платформ як інструментів партисипативного оцінювання.

Література:

1. Vedung E. Public Policy and Program Evaluation. New Brunswick : Transaction Publishers, 2017. 

2. Radin B. A. Beyond Machiavelli: Policy Analysis Comes of Age. Washington, DC : Georgetown University Press, 2000.

3. OECD. Recommendation of the Council on Public Policy Evaluation, OECD/LEGAL/0478. Paris : OECD, 2022. URL: https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0478 (дата звернення: 07.02.2026).

4. Patton M. Q. Qualitative Research & Evaluation Methods. 3rd ed. Thousand Oaks, CA : SAGE Publications, 2002.

5. Savani, M. M. Growing the role of qualitative methods in the behavioural public policy toolkit. Behavioural Public Policy. Published online 2025:1-15. https://doi.org/10.1017/bpp.2025.10026 (дата звернення: 07.02.2026).

6. Nevedal, A.L., Kowalski, C.P., Finley, E.P. et al. Optimizing qualitative methods in implementation research: a resource for editors, reviewers, authors, and researchers to dispel ten common misperceptions about qualitative research methods. Implementation Science 21, 4 (2026). https://doi.org/10.1186/s13012-025-01474-z (дата звернення: 07.02.2026). 

7. Porak, L., Reinke, R. The contribution of qualitative methods to economic research in an era of polycrisis. Review of Evolutionary Political Economy. 2024. URL: https://doi.org/10.1007/s43253-024-00116-2 (дата звернення: 07.02.2026).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2026

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення