ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ВІЙНИ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВИМІР - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ВІЙНИ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВИМІР

10.02.2026 15:14

[2. Economic sciences]

Author: Нєсвєтов Олександр Олександрович, кандидат економічних наук, доцент, старший викладач кафедри соціально-економічних дисциплін, Сумська філія Харківського університету внутрішніх справ; Кочура Валерія Сергіївна, студентка, Сумська філія Харківського університету внутрішніх справ


ORCID: 0000-0002-1850-179X Нєсвєтов О.О.

Сучасна парадигма функціонування економічної системи України визначається поєднанням екстремальних воєнних викликів та прискореної інституційної інтеграції до європейського співтовариства. В умовах повномасштабної агресії класичні моделі економічного розвитку виявилися недостатньо ефективними, що зумовило необхідність пошуку адаптивних механізмів підтримки макрофінансової стабільності. Актуальність теми полягає у формуванні нової інвестиційної політики, яка базується на синергії внутрішніх реформ та міжнародних безпекових гарантій. На думку вченого В. Грушка, економіка відновлення в таких умовах має базуватися не на простому відтворенні втрачених активів, а на радикальному технологічному оновленні відповідно до стандартів ЄС [5, с. 14]. Євроінтеграційний вимір у цьому процесі виконує роль «інституційного якоря», що структурує реформи та створює прозоре поле для капіталу навіть у період високих воєнних ризиків. 

Аналіз динаміки макроекономічних показників України у період 2021–2026 років свідчить про глибоку структурну перебудову господарського комплексу (табл. 1). Попри критичні руйнування критичної інфраструктури, українська економіка продемонструвала високу адаптивність. Монетарна політика Національного банку України (підвищення облікової ставки, жорсткої процентної політики) відіграла вирішальну роль у забезпеченні макрофінансової стабільності. Вона допомогла контролювати інфляційні очікування, забезпечити стабільність банківської системи, підтримувати рівень міжнародних резервів та забезпечити беземісійне фінансування дефіциту бюджету. [4, с. 46]. Стабільність фінансового сектору стала фундаментом, на якому почало формуватися відновлення приватного сектору у відносно безпечних регіонах.

Таблиця 1. – Динаміка макроекономічних показників України (2021–2026 р.р.)*




* Упорядковано авторами за даними [1]

Незважаючи на катастрофічні прогнози, 2023 рік продемонстрував неочікувану адаптивність українського бізнесу та ефективність міжнародної допомоги, що дозволило досягти зростання на рівні 5,5%. Це відновлення відбулося на тлі низької бази порівняння та було підкріплене успіхами в енергетичному захисті та відновленні логістичних шляхів. Проте у 2024–2025 роках темпи зростання почали сповільнюватися під тиском накопичених структурних проблем. Зростання у 2024 році оцінюється в 2,9%, а прогнози на 2025 та 2026 роки коливаються в межах 2,0% щорічно. [1]

Особливе місце в структурі зростання 2024–2025 років посів військово промисловий комплекс та ІТ-сектор. Створення спільних підприємств із провідними оборонними концернами Європи демонструє новий тип інвестиційної політики - залучення високих технологій під конкретні безпекові потреби. На думку експертів Світового банку, Україна продемонструвала «феномен воєнної резистентності», де падіння традиційної металургії було частково компенсоване розвитком логістичних маршрутів та цифрових послуг [3, с. 28]. Центральним вектором інвестиційної політики України до 2027 року є програма Ukraine Facility з бюджетом у 50 мільярдів євро. Цей інструмент є унікальним за своєю природою, оскільки поєднує пряму бюджетну підтримку з жорстким переліком структурних реформ. У звіті Європейської Комісії підкреслюється, що імплементація «Плану України» є передумовою не лише для отримання фінансування, а й для інтеграції українських виробників у Єдиний ринок ЄС [2, с. 45]. Розглядаючи складники цієї програми, варто звернути увагу на позицію науковців, які стверджють, що найбільший потенціал для приватного капіталу закладений у програмі – Європейської комісії «Місто майбутнього». Автори наголошують, що система гарантій для міжнародних фінансових організацій дозволяє мультиплікувати кошти ЄС, залучаючи приватні інвестиції у сектори з високою доданою вартістю [6, с. 210]. Прикладом такої політики є фінансування проєктів з переробки критичної сировини, що відповідає стратегічним інтересам ЄС у сфері енергетичної автономії. 

Однією з головних перешкод для залучення прямих іноземних інвестицій в умовах війни традиційно вважалася неможливість страхування активів. Протягом 2024–2025 років Україна разом із партнерами G7 вибудувала багаторівневу архітектуру захисту капіталу. Зазначається, що співпраця з Основними Торговельними Партнерами дозволила розблокувати проєкти в агропереробці та логістиці, які раніше вважалися занадто ризикованими [4, с. 8-15; 7, С 48]. На думку авторів звіту, наявність страхового покриття від воєнних ризиків знижує вартість запозичень для українських компаній, роблячи їх конкурентоспроможними на європейському ринку. 

Повоєнне відновлення України нерозривно пов’язане з принципами European Green Deal. Інвестиційна політика орієнтована на децентралізацію енергосистеми та розвиток «зеленої» генерації. Як зазначає В. Грушко, такий підхід є не лише екологічною вимогою, а й стратегією безпеки: велику кількість малих об’єктів генерації набагато складніше вивести з ладу, ніж великі ТЕС [5, с. 161 - 168]. На думку авторів звіту RDNA4, Україна має потенціал стати ключовим постачальником «зеленого» водню для промисловості Європи. Реалізація таких проєктів потребує мільярдних інвестицій, що вже закладені в довгострокові плани європейських енергетичних холдингів [3, С. 92]. 

Найбільшим бар’єром для сталого економічного зростання у 2026 році став дефіцит кваліфікованої робочої сили. Інвестиційна політика повинна терміново змістити акцент на розвиток людського потенціалу [6, С. 302]. Інвестиції в освіту, перекваліфікацію ветеранів та створення якісної соціальної інфраструктури за стандартами ЄС є обов’язковою умовою для того, щоб капітальні вкладення в промисловість дали очікуваний ефект. 

ВИСНОВОК: Узагальнюючи викладене, можна констатувати, що економічне зростання України в умовах війни є прямим результатом інтеграції в європейське правове та фінансове поле. На думку більшості аналітиків, поєднання внутрішніх реформ, програми Ukraine Facility та механізмів страхування ризиків створює унікальне середовище для відновлення. Успіх подальшої інвестиційної політики залежатиме від спроможності держави забезпечити верховенство права та ефективно використати залучені ресурси для переходу до цифрової та екологічно чистої економіки. Тільки через глибоку інтеграцію в європейські ланцюги доданої вартості Україна зможе забезпечити сталий розвиток та безпеку громадян у довгостроковій перспективі [2, С. 12]. 

Література

1. Macro poverty outlook: Ukraine. Public Documents | The World Bank. URL: https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf.

2. European Commission. Ukraine 2025 Report. — Brussels: EU Enlargement Policy, 2025. — 110 p. // URL: https: // enlargement.ec.europa.eu / document / download / 17115494-8122-4d10-8a06-2cf275eecde7_en?filename=ukraine-report-2025.pdf

3. World Bank. Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4). — Washington, DC, 2025. — 193 p. 

4. Інфляційний звіт. Національний банк України. – Липень 2025 року. – 60 с.URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2025-Q3.pdf?v=14. 

5. Економіка відновлення: Навчальний посібник. – Київ: Університет економіки та права «КРОК», 2023. – 221 с. URL: https://library.krok.edu.ua/media/library/category/navchalni-posibniki/grushko_0024.pdf

6. Сталий розвиток міст і регіонів ЄС: кращі практики для України : навчальний посібник / Мартиненко В. В., Скорик М. О., Корж М. А., Соколова О. М., Коляда Т. А., Джадалла О. І.; за заг. ред. В. В. Мартиненко. - Ірпінь : Державний податковий університет, 2025. - 352 с.

7. Звіт про фінансову стабільність. - К.: Національний банк України, Грудень 2026. – 51 с.- URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2025-H2.pdf?v=16



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2026

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення