Congratulation from Internet Conference!
Hello
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВИЩА ПЕНСІОНЕРІВ У ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНІ (ОСТАННІ РОКИ)
10.02.2026 10:33
[5. Legal sciences]
Author: Гаєвая Олександра Валентинівна, кандидат юридичних наук, доцент, Національний технічний університет «Харківський Політехнічний інститут», м.Харків; Гаряєва Ганна Михайлівна, доцент, Національний технічний університет «Харківський Політехнічний інститут», м.Харків
ORCID: 0000-0002-6710-9014 Гаєвая О.В.
ORCID: 0000-0002-4061-1987 Гаряєва Г.М.
Проблема якості життя та підвищення його рівня є однією з головних проблем сучасності майже в усіх країнах світу. Існує багато причин, які впливають на стан та якість життя людей. До них належать політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні та інші. Низький рівень якості життя серед людей похилого віку особливо гостро стоїть у тих країнах, які переживають економічну, політичну, екологічну кризу, війну, зокрема в Україні. Однак, у науковій літературі немає однозначного підходу до розуміння категорії «якість життя», тому важко порівнювати явище, яке воно описує, в різних країнах.
Беручи до уваги досвід зарубіжних країн, таких як Польща, Угорщина, Естонія, Чехія, в організації національних пенсійних систем, можна стверджувати, що приватні пенсійні фонди в усіх країнах світу визнані важливими соціальними інститутами. Вони сприяють покращенню фінансового становища людей пенсійного віку та мають високий рівень довіри членів суспільства до системи пенсійних накопичень.
На прикладі системного вирішення проблем пеніонерів у Польщі, спробуємо зробити порівняльний аналіз життя пенсіонерів України.
Щодо правової бази та пенсійної систем, треба зазначити, що польська пенсійна система функціонує відповідно до Закону від 17 грудня 1998 року про пенсії та допомогу по інвалідності з Фонду соціального страхування, до якого протягом останніх років вносилися кілька змін, зокрема щодо індексації виплат, запровадження 13-ї та 14-ї пенсій, а також механізмів захисту мінімальної пенсії [1]. Крім того, політика щодо людей похилого віку була посилена стратегічними документами, такими як «Соціальна політика для людей похилого віку 2030» [2], які наголошують на активному старінні, соціальній інтеграції та доступі до медичних послуг. Загальна система страхування, підтримується соціальними виплатами. В Україні правовою основою залишається Конституція України про захист пенсій (2003 р.) зі змінами, внесеними з 2019 по 2024 рік [3]. Після 2022 року значну роль відіграли спеціальні правові акти та урядові рішення, спрямовані на збереження пенсійних виплат у воєнний час (включаючи спрощені процедури та виплати внутрішньо переміщеним особам). Однак українська система соціальної підтримки, страхування залишається в значній залежності від державного бюджету та міжнародної підтримки. Системних додаткових виплат немає, сьогодні існує, в основному, тільки екстрена допомога[4] .
Щодо рівнів виплат та економічної безпеки, то у Польщі номінальна вартість пенсій зростає останніми роками внаслідок високої індексації (особливо у 2023–2024 роках). Однак реальна купівельна спроможність виплат залишається нестабільною через інфляцію. Додаткові щорічні виплати, які мають соціальний характер та знижують ризик бідності серед найстарших груп населення, є значним елементом покращення фінансового становища людей похилого віку. В Україні пенсії є одними з найнижчих у Європі, а їхня реальна вартість ще більше знизилася в останні роки через інфляцію, девальвацію валюти та руйнування соціальної інфраструктури. Незважаючи на формальні конституційні гарантії [3], багато пенсіонерів перебувають під загрозою бідності, особливо в районах, постраждалих від війни.
Щодо доступу до медич ного обслуговування та соціаьних груп в країнах: у Польщі доступ людей похилого віку до медичного обслуговування регулюється системою універсального медичного страхування, і в останні роки були розроблені програми, спеціально орієнтовані на людей похилого віку (наприклад, безкоштовні ліки для осіб віком від 65 років, програми довгострокового догляду). Водночас тривале очікування на спеціалізовані послуги та територіальна нерівність залишаються проблемою.
В Україні формально діє модель гарантованого пакету медичного страхування, але на практиці доступ пенсіонерів до медичного обслуговування обмежений фінансово та інфраструктурно, що погіршується війною. Законодавчі акти 2022–2024 років зосереджені переважно на підтримці мінімального функціонування системи, а не на її якісному розвитку.
Щодо соціальної активноті та становища людей похилого віку у Польщі, то польські законодавчі акти та урядові програми дедалі більше наголошують на соціальній активізації людей похилого віку (університети третього віку, ради для людей похилого віку, програми «Aktywni+»), що відповідає європейській парадигмі активного старіння. В Україні ж регуляторні дії в цій сфері обмежені та другорядні, а соціальна активність пенсіонерів залежить передусім від місцевих ініціатив та неурядових організацій. В умовах воєнного часу пріоритетом держави залишається задоволення основних життєвих потреб.
Висновки
Порівняльний аналіз показує, що в останні роки Польща розробляє системні та нормативні механізми підтримки пенсіонерів, поєднуючи фінансову безпеку з політикою соціальної активації. У країні відбувається щорічна законодавча індексація, її висока динаміка відстежувалася у 2023–2024 роках.
Україна ж зосереджується на підтримці базової стабільності пенсійної системи, яка працює в надзвичайних умовах, що значно обмежує можливості покращення якості життя людей похилого віку. Можна спостережувати нерегулярну індексацію, яка залежить від бюджетної ситуації та інфляції. Ці відмінності випливають не лише з рівня економічного розвитку, але й насамперед з різних політичних та національно-безпекових умов.
Соціальні питання, які обговорюється, полягають в тому, щоб якість життя пенсіонерів, а також стан і характер їхньої соціальної підтримки в Україні негайно покращувалися, а система пенсійного страхування також вдосконавлювалася та реформувалася.
Література:
1. Закон Польщі від 17 грудня 1998 року "Про пенсії та пенсійне забезпечення з Фонду соціального страхування" (Ustawa o emeryturach i rentach z Funduszu Ubezpieczeń Społecznych — Dz.U. 1998 nr 162 poz. 1118) ;
2. Polityka społeczna wobec osób starszych 2030. Warszawa, dnia 30 listopada 2018 r. Poz. 1169 UCHWAŁA Nr 161 RADY MINISTRÓW z dnia 26 października 2018 r. w sprawie przyjęcia dokumentu Polityka społeczna wobec osób starszych 2030. BEZPIECZEŃSTWO – UCZESTNICTWO – SOLIDARNOŚĆ$
3. Конституція України: прийнята на сесії Верхов. Ради України 28. 06. 1996р., №254к/96 – ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141;
4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (2003 р., Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 49-51, ст. 376) .
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Another articles in this section
-
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ СУДОЧИНСТВА. ПРО ЯКІ РИЗИКИ ВАРТО ПОДБАТИ?
10.02.2026 11:42 -
РОЛЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРОЦЕСІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВІЙНИ
04.02.2026 09:47 -
ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ В УКРАЇНСЬКОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ: ВІД РАДЯНСЬКОЇ ДОКТРИНИ ДО СУЧАСНОСТІ
02.02.2026 12:47
Сonferences
Conference 2026
Conference 2025
Conference 2024
Conference 2023
Conference 2022
Conference 2021
