ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ ІЗ РОЗЛАДАМИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ: ЕМОЦІЙНА ДИСРЕГУЛЯЦІЯ ТА КОГНІТИВНІ ФАКТОРИ
22.01.2026 16:55
[4. Pedagogical sciences]
Author: Міщенко Ірина Валеріївна, студентка кафедри психології, факультет права, публічного управління та національної безпеки, Поліський національний університет
Анотація. Розлади харчової поведінки (РХП) є складним багатофакторним психологічним феноменом, який об’єднує емоційні, когнітивні та міжособистісні порушення. У статті аналізуються основні психологічні характеристики осіб із РХП, зокрема низька самооцінка, перфекціонізм, емоційна дисрегуляція, підвищена тривожність і депресивні прояви. Обговорюється роль їжі як засобу регуляції емоційного стану та соціальних тригерів, а також стратегій психологічної корекції.
Ключові слова: розлади харчової поведінки, емоційна дисрегуляція, перфекціонізм, самооцінка, психологічна допомога.
У сучасному суспільстві проблема порушень харчової поведінки серед молоді набуває дедалі більшої актуальності. Статистичні дані свідчать про зростання випадків нервової анорексії, булімії та інших дисфункціональних харчових патернів, особливо серед підлітків та молодих жінок. Соціальні мережі та медіа-культура формують нереалістичні уявлення про ідеальне тіло, що підвищує ризик формування РХП у вразливих групах.
Однією з центральних характеристик осіб із РХП є низька самооцінка, при якій цінність особистості визначається переважно зовнішнім виглядом, масою тіла та відповідністю соціальним стандартам привабливості. Таке сприйняття себе підсилює перфекціонізм — завищені вимоги до себе, прагнення до контролю та ідеальності, особливо в харчуванні. Будь-яке відхилення від власних стандартів викликає почуття провини і сорому, що підтримує патологічний цикл РХП.
Емоційна дисрегуляція виступає ключовим фактором розвитку РХП. Особи з РХП характеризуються нестабільністю настрою, труднощами у вербалізації емоцій, домінуванням тривоги та страху, а також підвищеною емоційною чутливістю. У цьому контексті їжа набуває символічного значення як засіб регуляції емоційного стану, виконуючи функції заспокоєння, контролю, заповнення внутрішньої порожнечі або реагування на стресові та соціальні тригери[2].
Дослідження показують двосторонній взаємозв’язок між емоційним станом і харчовою поведінкою. Негативні емоції, такі як тривога, стрес або смуток, провокують епізоди компульсивного переїдання чи жорстких обмежень у харчуванні, тоді як дезадаптивна харчова поведінка посилює емоційний дистрес та підвищує ризик розвитку тривожних і депресивних станів.
Особливої уваги потребує підлітковий вік, оскільки соціальні мережі, медіа та соціальний тиск формують вразливий образ тіла, що закріплює деструктивні харчові патерни, особливо серед дівчат.Неадаптивні стратегії емоційної регуляції, такі як уникнення емоцій, чорно-біле мислення та контроль харчування, сприяють хронічному стресу, формуючи замкнене коло порушень харчової поведінки[3].
Комплексна психологічна допомога осіб із розладами харчової поведінки спрямована не лише на нормалізацію харчової поведінки, а й на відновлення емоційної регуляції, корекцію дисфункційних переконань та формування позитивного ставлення до себе та власного тіла. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) виступає основним методом психотерапії, оскільки дозволяє виявляти та змінювати дезадаптивні переконання щодо їжі, маси тіла та самоцінності.
Розлади харчової поведінки слід розглядати не лише як порушення харчових звичок, а як глибоку психологічну проблему, пов’язану з емоційною дисрегуляцією, порушенням самосприйняття та дефіцитом адаптивних стратегій подолання стресу.
Центральними психологічними механізмами РХП є низька самооцінка, перфекціонізм, емоційна дисрегуляція та високий рівень тривоги і депресивних проявів. Виявлено двосторонній зв’язок між емоційним станом і харчовою поведінкою, що підтримує патологічний цикл[1].
Комплексний психотерапевтичний підхід, який поєднує когнітивно-поведінкові, діалектично-поведінкові, майндфулнес-, інтерперсональні та арт-терапевтичні методи, є ефективним засобом нормалізації харчової поведінки, розвитку емоційної регуляції та досягнення стійкого одужання.
Отже, глибоке розуміння психологічних механізмів РХП створює основу для розробки ефективних психокорекційних програм та подальших емпіричних досліджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Романчук О. В. Самооцінка та образ тіла в підлітковому віці: психологічні чинники порушень харчової поведінки // Психологія і особистість. – 2020. – № 1 (17). – С. 152–162.
2. Stice E., Shaw H. Role of body dissatisfaction in the onset and maintenance of eating pathology: A synthesis of research findings // Journal of Psychosomatic Research. – 2002. – Vol. 53, No. 5. – P. 985–993. DOI: 10.1016/S0022-3999(02)00488-9.
3. Neumark-Sztainer D., Paxton S. J., Hannan P. J., Haines J., Story M. Does body satisfaction matter? Five-year longitudinal associations between body satisfaction and health behaviors in adolescent girls and boys // Journal of Adolescent Health. – 2006. – Vol. 39, No. 2. – P. 244–251. DOI: 10.1016/j.jadohealth.2005.12.001.