АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕВЕРС-ІНЖИНІРИНГУ В АВІАЦІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕВЕРС-ІНЖИНІРИНГУ В АВІАЦІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО

15.01.2026 19:24

[3. Technical sciences]

Author: Маляр Юрій Григорович, здобувач освіти, Національний аерокосмічний університет “Харківський авіаційний інститут”, м. Харків, Україна


Реверс-інжиніринг (РІ) або зворотне проєктування є найсучаснішою технологією з тривимірного сканування, що допомагає оцифровувати будь-які авіаційні деталі (АД) [1]. Існують контактні та безконтактні методи сканування [2]. Контактний метод ґрунтується на безпосередньому контакті спеціальним високочутливим сенсором – щупом координатно-вимірювальної машини (КВМ) з дослідною поверхнею АД. Однак найбільше своє поширення контактні методи знайшли на етапах контролю виготовлення деталі. Безконтактні методи засновані на випромінюванні хвилі (магнітні, ультразвукові, рентгенівські, лазерні тощо). Принцип цього методу ґрунтується на вимірі відстані від сканера до точок дослідної поверхні АД. У разі модульованого підсвічування АД висвітлюється світловими імпульсами, що змінюються певним чином. Камера зчитує відображення і за спотвореннями отримує вигляд сканованого АД. При структурованому підсвічуванні АД висвітлюється певним «візерунком», а камера розраховує точні координати кожної точки в тривимірному просторі. Отримані точки тріангулюються, утворюючи хмару точок поверхонь. Оскільки 3D-сканер одночасно бачить лише частину АД, в процесі сканування зазвичай переміщають або об'єкт сканування, або сам сканер. В будь-якому випадку отримуються шматки з хмар точок, розміри області якої залежить від характеристик сканеру та технічних можливостей зони випромінювання. Ці дані або зберігаються в пам’яті сканера, а потім передаються на комп'ютер, або відразу відправляються в комп'ютер в відповідне ПЗ, де наступним стає використання отриманої геометрії для побудови тривимірної моделі. 

Слід відмітити також поєднання КВМ із системою сканування як новий напрямок при вимірюванні складних поверхонь АД (кулачки, лопатки турбін, гребні гвинтів, зубчасті колеса, штампи та ін.). Основною перевагою в такому конструктивному рішенні є можливість обходитися без програмування траєкторії руху щупа ВГ, що особливо суттєво для безперервних вимірів. Останнє скорочує час на оброблення отриманих шматків хмар точок, що зменшує трудомісткість процесу.

Однак головною метою як контактних, так і безконтактних методів сканування або їх поєднання є створення єдиної сітки з хмари точок – портрету АД, що в точності повторює геометрію поверхні АД.

Наступним етапом стає доопрацювання портрету АД і побудова цифрового макету (Digital mock-up – DMU), що стає першоджерелом інформації для використання в CAD/CAM/CAE-системі [3]. Тому інтеграція РІ в існуючі налагоджені технологічні ланцюги виробництва дозволяє постійно відслідковувати виробничий процес та оперативно реагувати на будь-які відхилення, забезпечуючи стабільність та надійність виробів у найкоротші строки в порівнянні з традиційними технологіями, що використовують «натурні» засоби контролю [4]. 

Зазначимо, що головним результатом РІ стає створення цифрової моделі дослідної АД, за якою можна виготовити реальну АД за умови забезпечення задовільної якості, що пред’являються до неї. Останнє створило в РІ два шляхи створення цифрової моделі: сталий [5] і звичайний [6].

Сталий РІ включає всі етапи оцифровування із остаточним обробленням хмари точок та створенням портрету АД. В цьому випадку передбачається швидке виготовлення деталі за отриманим портретом адитивними технологіями [7].

Звичайний РІ включає в себе сталий РІ з додатковими етапами, де за отриманою геометрією портрету АД відбудовують CAD-модель, тобто DMU. В цьому випадку за отриманою DMU АД можна обрати будь-яку технологію виготовлення АД, у тому числі і адитивні технології.

Список використаних джерел:

1. Mohd Javaid, Abid Haleem, Ravi Pratap Singh, Rajiv Suman. Industrial perspectives of 3D scanning: Features, roles and it's analytical applications. Sensors International. Volume 2, 2021, 100114. https://doi.org/10.1016/j.sintl.2021.100114

2. Robin H. Helle, Hirpa G. Lemu. A case study on use of 3D scanning for reverse engineering and quality control. Materials Today: Proceedings. Volume 45, Part 6, 2021, Pages 5255-5262. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2021.01.828

3. Сучасні методи координатних вимірювань в авіа- та ракетобудуванні [Електронний ресурс]: навч. посіб. / І. В. Бичков, К. В. Майорова, І. О. Воронько, С. Ю. Миронова, 

Ю. В. Д’яченко, О. В. Романцов, А. С. Морголенко, Г. С. Селезньова. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харків. авіац. ін-т», 2019. – 96 с. 

4. Інформаційні та технологічні системи супроводу життєвого циклу виробів авіаційної техніки [Електронний ресурс]: монографія / І. В. Бичков, К. В. Майорова та ін. – Харків: ФОП Панов, 2023. – 224 с. ISBN 978-617-8113-63-6

5. Sikulskiy V., Maiorova K., Vorobiov Iu., Boiko M. & Komisarov O. (2022). Implementation of reengineering technology to reduce the terms of the technical preparation of manufacturing of aviation technology assemblies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(1(117)), 25–32. DOI: 10.15587/1729-4061.2022.258550

6. Joel V. Silva, Sérgio L. Costa, Hélder Puga, João P. Mendonça. Sustainable Reverse Engineering Methodology Assisting 3D Modeling of Footwear Safety Metallic Components. ASME 2013 International Mechanical Engineering Congress and Exposition, IMECE2013-65190, V02AT02A069; 7 p., 2013. San Diego, California, USA. DOI: 10.1115/IMECE2013-65190

7. Montlahuc J., Shah G.A., Polette A., Pernot J.P. (2019). As-scanned Point Clouds Generation for Virtual Reverse Engineering of CAD Assembly Models. Computer-Aided Design & Applications, 2019, 16(6), 1171-82. https://doi.org/10.14733/cadaps.2019.1171-1182


______________________________

Науковий керівник: Майорова Катерина Володимирівна, кандидат технічних наук, доцент, Національний аерокосмічний університет “Харківський авіаційний інститут”, м. Харків, Україна




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2026

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення