РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ НАРАТИВ ТА ПРАКТИЧНІ ПРИКЛАДИ НА БАЗІ ВСП НОВОМОСКОВСЬКОГО ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ ДДАЕУ
10.01.2026 19:35
[4. Pedagogical sciences]
Author: Сухін Вячеслав Миколайович, кандидат ветеринарних наук, доцент, ВСП «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету», м. Самар; Приходько Олег Георгійович, завідувач відділенням ВСП «Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно- економічного університету», м. Самар
Критичне мислення у науковому та освітньому середовищі визначається як здатність уважно аналізувати інформацію, оцінювати її достовірність і робити обґрунтовані висновки. Воно є не лише когнітивною компетенцією, але й формою мислення, яка передбачає послідовну роботу з фактами, інтерпретаціями та контекстом знання. В умовах сучасної науки та професійної підготовки здобувачів освіти критичне мислення виступає основним інструментом формування здатності до автономного пізнання та прийняття рішень.
У процесі розвитку критичного мислення велике значення мають факти, тобто об’єктивно перевірені дані, що формують основу знань. Факти є необхідною передумовою для будь-якої аналітичної роботи, оскільки дозволяють відокремити достовірну інформацію від припущень або суб’єктивних суджень. Однак самі по собі факти не забезпечують повного розуміння явищ, оскільки потребують інтерпретації, тобто осмислення та встановлення зв’язків між різними елементами інформації. Інтерпретація дозволяє не лише пояснити спостережувані закономірності, але й виявити потенційні суперечності або прогалини у знанні.
Не менш важливим є контекст знання, який визначає умови, у яких факти та інтерпретації набувають значення. Контекст включає історичні, соціальні, культурні та професійні аспекти, що впливають на розуміння та оцінку інформації. Усвідомлення контексту допомагає здобувачам освіти уникати спрощених або упереджених висновків, формує більш глибоке і критичне бачення проблеми [1, с. 48-55].
Таким чином, критичне мислення можна розглядати як звичку мислити уважно. Формування цієї навички вимагає систематичного розвитку аналітичних здібностей, здатності до саморефлексії та усвідомленого підходу до обробки інформації. У освітньому процесі критичне мислення сприяє підвищенню якості прийняття рішень, глибшому розумінню дисципліни та підготовці компетентних фахівців.
Роль викладача та практичних прикладів у розвитку критичного мислення здобувачів освіти
Наукове мислення є ключовою компетентністю для фахового молодшого бакалавра, оскільки воно формує здатність аналізувати явища, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та приймати обґрунтовані рішення. У цьому процесі важливу роль відіграє викладач, який не лише передає знання, а й демонструє способи мислення, моделює життєві ситуації та наводить приклади з практики [2, с. 45-52].
Значення образів і життєвих ситуацій у навчанні полягає в тому, що вони дозволяють здобувачам переносити теоретичні знання у реальні умови професійної діяльності. Через образи та практичні приклади здобувачі освіти краще розуміють абстрактні поняття та опановують навички аналізу.
Наука як спосіб розмови зі світом означає, що навчання стає діалогом між здобувачем і дійсністю: через експерименти, спостереження та інтерпретації вони формують власне розуміння закономірностей. Викладач виступає провідником у цьому діалозі, демонструючи, як застосовувати наукові методи та розвивати критичне мислення [1, с. 48-55].
Таким чином, роль викладача і практичного прикладу є основою у формуванні критичного мислення, що забезпечує професійну готовність і компетентність молодшого бакалавра.
Наратив як інструмент розвитку критичного мислення.
Наратив в освіті - це структурована розповідь, яка пояснює наукові явища, процеси або результати досліджень у контексті причинно-наслідкових зв’язків у яких події та факти подані в логічній, послідовній і зрозумілій формі. Він дозволяє не лише відтворити факти, але й осмислити їх значення, встановити взаємозв’язки та зрозуміти практичну цінність знання [3, с. 89-98].
Приклад з освіти. Замість простого переліку симптомів хвороби викладач розповідає клінічний випадок: як тварина захворіла, які ознаки з’явилися, як проводили діагностику, яке лікування застосували і який результат отримали. Такий наратив допомагає здобувачам краще запам’ятати матеріал і зрозуміти його практичну цінність.
Наприклад, у дослідженні епізоотії сказу науковий наратив описує поширення інфекції серед тварин. Факти подаються хронологічно: перші випадки, клінічні ознаки, методи діагностики та заходи контролю. Інтерпретація пояснює причини швидкого поширення вірусу, а контекст знання - соціальні та екологічні умови регіону – уточнює особливості передачі захворювання.
Такий наратив допомагає здобувачам усвідомлювати зв’язок теорії з практикою, планувати профілактичні заходи та розвивати навички аналізу професійних ситуацій. Він формує критичне мислення та професійну компетентність, які необхідні для роботи у ветеринарних клініках та аграрних підприємствах.
Проблеми засвоєння та роль наративу й практики у формуванні критичного мислення.
У процесі професійної підготовки здобувачів освіти спеціальності «Ветеринарна медицина» значна частина фахових освітніх компонентів сприймається як складна для засвоєння. Це зумовлено комплексом дидактичних, психологічних та організаційних чинників, серед яких провідне місце посідають втрата смислу навчальної діяльності, домінування механічного засвоєння знань, а також страх помилки та обмеженість часу на осмислення навчального матеріалу.
Втрата смислу навчання виникає в ситуаціях, коли теоретичний матеріал подається без чіткого зв’язку з майбутньою професійною діяльністю ветеринарного лікаря. Значний обсяг спеціалізованої інформації, насиченої термінологією, анатомо-фізіологічними деталями та нормативними вимогами, за відсутності практичного контексту сприяє формуванню поверхневого ставлення до навчання. У таких умовах освітній процес набуває рис механічного відтворення знань, орієнтованого переважно на контрольні заходи. Механічне запам’ятовування не забезпечує глибокого розуміння навчального матеріалу, знижує мотивацію до навчальної діяльності та не сприяє формуванню фахових компетентностей, необхідних для практичної діяльності.
Важливим чинником ускладнення засвоєння фахових освітніх компонентів є страх помилки, який формується внаслідок високого рівня відповідальності майбутньої професії. Усвідомлення можливих негативних наслідків професійних помилок підвищує рівень тривожності здобувачів освіти, що негативно впливає на їхню пізнавальну активність. За таких умов здобувачі освіти уникають самостійних суджень, критичного аналізу та активної участі в навчальних дискусіях, надаючи перевагу відтворенню готових алгоритмів і шаблонних відповідей.
Окрему роль відіграє дефіцит часу на мислення та рефлексію, зумовлений інтенсивністю навчального процесу та значним навчальним навантаженням. Обмежені часові ресурси не дозволяють здобувачам освіти повноцінно опрацьовувати складний матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та інтегрувати нові знання в систему професійного мислення.
Висновки. Отже, розвиток критичного мислення здобувачів фахової передвищої освіти є необхідною умовою якісної професійної підготовки майбутніх фахівців ветеринарної медицини. Критичне мислення забезпечує здатність аналізувати інформацію, оцінювати її достовірність, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та приймати обґрунтовані рішення в умовах складності й невизначеності сучасної професійної діяльності.
Застосування наративного підходу та практичних прикладів у навчальному процесі на базі ВСП Новомосковського фахового коледжу ДДАЕУ сприяє подоланню механічного засвоєння знань, відновленню смислу навчальної діяльності та підвищенню мотивації здобувачів освіти. Наратив як форма подання навчального матеріалу дозволяє інтегрувати факти, інтерпретації та контекст знання, забезпечуючи глибше розуміння навчального змісту та його практичної цінності.
Важлива роль у цьому процесі належить викладачеві, який виступає не лише джерелом знань, а й носієм наукового стилю мислення, організатором діалогу між теорією та практикою, наставником у формуванні аналітичних і рефлексивних умінь. Використання життєвих і професійних ситуацій, клінічних випадків та прикладів з практики створює умови для активного залучення здобувачів освіти до осмислення навчального матеріалу та розвитку їхньої пізнавальної автономії.
Таким чином, поєднання розвитку критичного мислення, наративного підходу та практично орієнтованого навчання є ефективним шляхом подолання труднощів у вивченні фахових освітніх компонентів і формування професійно компетентного, відповідального та мислячого фахівця, здатного успішно діяти в реальних умовах ветеринарної практики.
Література
1. Усанова, Л., Усанов, І., & Штепа, О. (2024). формування критичного мислення в системі компетентнісної підготовки фахівців. українська професійна освіта=ukrainian professional education, (16), 48-55.
https://doi.org/10.33989/2519-8254.2024.16.314293
2. Рибчук О. М. Критичне мислення як умова прийняття професійних рішень у сучасному освітньому середовищі // Наука і освіта. 2024. № 4. С. 45-52.
3. Пометун О.І. Критичне мислення як педагогічний феномен: [стаття] // Український педагогічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 89-98.