ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
12.12.2025 23:46
[2. Economic sciences]
Author: Геєнко Михайло Миколайович, кандидат економічних наук, професор, Сумський національний агарний університет, м. Суми; Ащаулов Владислав Володимирович, магістрант, Сумський національний агарний університет, м. Суми
Фінансове забезпечення розвитку підприємства є ключовим елементом його стабільного функціонування та економічного зростання. Воно охоплює формування, розподіл і ефективне використання фінансових ресурсів для реалізації стратегічних цілей та забезпечення безперервності виробничо-господарської діяльності. Ефективність фінансового забезпечення визначає здатність підприємства своєчасно покривати витрати, реалізовувати інвестиційні проєкти, підтримувати ліквідність та фінансову стійкість, що у свою чергу впливає на конкурентоспроможність та перспективи розвитку. Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів є необхідною умовою для прийняття управлінських рішень, оптимізації витрат, підвищення рентабельності та раціонального використання капіталу підприємства [4].
Для оцінки ефективності фінансового забезпечення розвитку підприємства використовується комплекс інструментів, що включає фінансовий аналіз, системи показників, економіко-математичні методи та спеціалізовані моделі. Основним напрямом є аналіз фінансових показників, які відображають результативність управління ресурсами та їх вплив на розвиток підприємства. До таких показників належать рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, прибутковість реалізації продукції, структура та оборотність оборотних коштів, ефективність використання основних фондів, співвідношення власного і залученого капіталу. Комплексний аналіз цих показників дозволяє виявити резерви підвищення ефективності фінансового забезпечення та визначити проблемні зони, що потребують управлінського втручання.
Сучасним підходом до оцінки ефективності фінансового забезпечення розвитку підприємства є застосування інтегрованих моделей та системних методів управління фінансами. Він охоплює використання фінансових індикаторів ефективності інвестиційних проєктів, методів управління капіталом і оптимізації структури фінансування. В умовах нестабільної економічної кон’юнктури та високої конкуренції важливо враховувати не лише фінансові, а й зовнішні фактори, такі як ринкові коливання цін, попит на продукцію, умови кредитування та державне регулювання. Такий комплексний підхід забезпечує більш об’єктивну оцінку ефективності фінансового забезпечення та сприяє прийняттю стратегічно обґрунтованих управлінських рішень.
Важливим аспектом оцінки є врахування ефекту розвитку та модернізації виробництва. Використання фінансових ресурсів для впровадження нових технологій, модернізації обладнання, розширення асортименту продукції та підвищення якості обслуговування клієнтів має прямий вплив на зростання прибутковості та конкурентоспроможності підприємства. У цьому контексті доцільним є застосування показників ефективності інвестицій та оцінки віддачі на вкладений капітал, що дозволяє визначити економічну доцільність витрат і пріоритети фінансових рішень.
Основним напрямом проведення оцінки є аналіз забезпеченості фінансовими ресурсами, їх структури та ефективності використання відповідно до об’єктивних потреб підприємства. Ключовим завданням є встановлення, наскільки сформований обсяг фінансових ресурсів забезпечує потреби підприємства у фінансуванні операційної та інвестиційної діяльності. При цьому важливо ураховувати темпи приросту власного та позикового капіталу, рівень фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності та рентабельності [5].
Одним із центральних елементів методичного інструментарію є оцінка структури фінансових ресурсів, яка характеризує збалансованість власного та позикового капіталу. Аналіз показників фінансової стійкості та залежності від зовнішніх джерел фінансування дозволяє визначити, чи є фінансова модель підприємства оптимальною [3]. Особливу увагу приділяють оцінці вартості капіталу, оскільки вона прямо впливає на рентабельність діяльності. Вартість власного капіталу переважно визначають через моделі оцінки ринкової дохідності, а позикового – через аналіз процентних ставок і ризиків залучення кредитів. Узагальнюючим показником є середньозважена вартість капіталу, яка дозволяє оцінити загальну фінансову привабливість підприємства для інвесторів і кредиторів.
Важливим аналітичним блоком є оцінка ефективності використання фінансових ресурсів у межах виробничо-господарської діяльності. Тут застосовують показники рентабельності активів, власного капіталу, продукції, операційної діяльності, а також коефіцієнти оборотності оборотних активів та тривалості фінансового циклу. Сукупність цих індикаторів дозволяє з’ясувати, наскільки раціонально підприємство використовує сформовані ресурси та чи забезпечують вони належний рівень віддачі [72].
Окремим напрямом оцінювання є аналіз ліквідності та платоспроможності. Показники ліквідності відображають здатність підприємства виконувати поточні фінансові зобов’язання в короткостроковій перспективі. Платоспроможність є ширшим поняттям і характеризує спроможність розраховуватися за всіма зобов’язаннями. Відповідні коефіцієнти дозволяють оцінити рівень ризику і визначити, чи достатньо фінансового забезпечення для безперервності діяльності.
Значну роль відіграє інвестиційний аспект, оскільки ефективність фінансового забезпечення напряму пов’язана зі здатністю підприємства реалізовувати інвестиційні проєкти. Оцінка доцільності інвестицій здійснюється через такі показники, як чиста приведена вартість, внутрішня норма дохідності, дисконтований період окупності, індекс прибутковості. Ці методи дозволяють встановити економічну доцільність проєктів, оцінити їхню перспективність та вплив на фінансову стійкість.
Для комплексного узагальнення результатів доцільно застосовувати матриці та інтегральні показники, які допомагають систематизувати інформацію, визначити ключові ризики та напрями підвищення ефективності фінансового забезпечення. На основі їх використання можна сформувати інтегральний індекс ефективності, який включає такі групи показників: фінансової стійкості, результативності, інвестиційної активності, вартості капіталу та фінансової гнучкості [1].
Загалом, комплексна оцінка фінансового забезпечення дає змогу виявити структурні диспропорції, визначити резерви зростання та обґрунтувати напрями вдосконалення фінансової політики підприємства. Інструментарій має бути систематичним, що дозволить забезпечувати адаптивність підприємства до змін зовнішнього середовища, підвищувати якість управлінських рішень і формувати стійкі фінансові передумови для реалізації стратегічних цілей.
Література
1. Борисова В. А. Методологічні основи аналізу фінансового стану підприємств агропромислового виробництва. Фінанси України. 2019. № 10. С. 63- 68.
2. Вівчар О., Кос Т. Сучасні методи оцінювання фінансової стійкості підприємства. Молодий вчений, 2023, № 4 (116), С. 115-119. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-4-116-23
3. Нагорний П., Базюк Д. Оцінка фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством. Трансформаційна економіка, 2023. № 1 (01), С. 44-49. URL: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2023-1-8
4. Румик І., Пилипенко О. Фінансове забезпечення підприємств: можливості використання когнітивного моделювання. Вчені записки Університету «КРОК». 2022. № 2(66). С. 44-52.
5. Юдіна С. В., Галаганов В. О., Стребіж М. О. Методичний підхід до управління фінансовою стійкістю підприємства. Економічний простір. 2023. №187. С. 178-183