ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ ЯК МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ У МОЛОДШОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ ЯК МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ У МОЛОДШОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

12.12.2025 23:09

[4. Pedagogical sciences]

Author: Арсірова Олександра Георгіївна, студентка кафедри психології, факультет права, публічного управління та національної безпеки, Поліський національний університет


Анотація. У статті досліджено теоретичні засади використання проективних методик для діагностики тривожності у дітей молодшого та підліткового шкільного віку. Розкрито особливості тривожності як емоційного стану та як стійкої індивідуальної риси, що впливає на навчальну діяльність, соціальну адаптацію й емоційне благополуччя дитини. Обґрунтовано необхідність застосування комплексної діагностики, яка поєднує як стандартизовані опитувальники, так і проективні малюнкові техніки, здатні виявляти неусвідомлені переживання, внутрішню напругу та специфіку реагування на стресові ситуації. Проаналізовано інформативність методик «Людина під дощем» та «Кактус» у вивченні рівня тривожності, самооцінки та захисних механізмів дітей різного віку. Показано, що проективні техніки дають змогу глибше охарактеризувати внутрішній емоційний стан дитини, а їх поєднання з опитувальниковими методами підвищує валідність психологічної діагностики.

Ключові слова: проективні методики, тривожність, діагностика, молодший шкільний вік, підлітковий вік, емоційний стан, малюнкові тести, психологічна оцінка.

У сучасній дитячій та віковій психології проблема тривожності займає одне з ключових місць, оскільки її підвищений рівень суттєво впливає на успішність навчальної діяльності, соціальну адаптацію, комунікативні навички та загальний психічний стан дитини. У молодшому шкільному віці тривожність пов'язана зі зміною соціальної ситуації розвитку та переходом до нових вимог навчального процесу. У підлітковому віці вона обумовлюється перебудовою особистості, формуванням самосвідомості, появою нових соціальних викликів та підвищеною чутливістю до оцінки з боку однолітків і дорослих. У зв'язку з тим, що діти часто не можуть вербально виразити свої почуття, питання адекватних діагностичних інструментів набуває особливої актуальності. Проективні методики, що ґрунтуються на символічному перенесенні внутрішніх переживань на зовнішній малюнковий чи вербальний стимул, відкривають можливість дослідження емоційних процесів, які недоступні для безпосереднього усвідомлення або опису[3].

У традиційній психологічній діагностиці тривожність розглядається як стан і стійка риса, відповідно до концепції Ч. Спілберґера. Опитувальники оцінюють усвідомлені переживання, але їх ефективність знижується, якщо дитина не розуміє свої емоції. Проективні методи є важливими для вивчення прихованих форм тривоги та внутрішніх конфліктів, оскільки дитячий малюнок відображає внутрішній досвід. Ці техніки дозволяють психологу отримати глибинну інформацію про емоційний стан дитини без прямих запитань[4].

Серед найбільш поширених методик роботи з дітьми особливе місце займає малюнковий тест «Людина під дощем». У цій методиці дощ виступає метафорою зовнішніх труднощів, фрустрацій і стресових впливів, а фігура людини відображає Я-образ, рівень впевненості, психоемоційну стійкість і здатність долати перешкоди. Аналіз враховує наявність засобів захисту, таких як парасолька чи укриття, інтенсивність зображення дощу, розміщення та масштаб фігури, а також кольорові рішення. Діти молодшого шкільного віку часто передають у малюнку актуальний емоційний стан, відчуття безпеки або її дефіцит, а також рівень залежності від дорослого. Підлітки, через особливості вікового розвитку, демонструють більш складні, іноді суперечливі образи, у яких простежуються мотиви самозахисту, ізоляції або внутрішньої боротьби[1].

Методика «Кактус» використовується для вивчення тривожності, агресивності та емоційної напруги, оскільки образ кактуса дозволяє дитині символічно передати як почуття вразливості, так і необхідність захисту. Форми та розміри рослини, інтенсивність зображення голок, особливості кольору та просторове розміщення фігури відображають рівень внутрішньої напруги, наявність агресивних тенденцій або тривожних переживань. У молодшому віці ця методика є особливо ефективною, оскільки діти легко включаються в ігровий процес малювання, що знижує опір і соціальну бажаність відповідей. У підлітків цей тест дозволяє виявити приховані внутрішні конфлікти, підвищену самокритичність та суперечливість емоційних переживань[2].

Тривожність у молодшому шкільному віці зазвичай має ситуативний характер і пов'язується з адаптацією до нових вимог, потребою у схваленні, труднощами навчання, нестійкістю емоційної регуляції. У проективних малюнках такі діти часто демонструють образи, що свідчать про нестачу захисту, прагнення до підтримки, побоювання перед оцінюванням та низьку впевненість у власних можливостях. Підлітки, на відміну від молодших школярів, переживають тривожність на більш складному когнітивному рівні, що пов'язано із формуванням самооцінки, розвитком рефлексії та соціальної чутливості. Їхні малюнки можуть демонструвати емоційний дисбаланс, почуття ізоляції, амбівалентність, а також використання складніших механізмів психологічного захисту.

Таким чином, проективні методики вивчення тривожності дозволяють отримати комплексне уявлення про емоційний стан дітей різного віку, виявити неусвідомлені переживання, простежити характер реакції на стрес та окреслити специфіку вікових відмінностей у переживанні тривоги. Використання різних підходів у комплексі забезпечує цілісне розуміння емоційного стану дитини й створює підґрунтя для подальшого розроблення психокорекційних програм, спрямованих на подолання тривожності та розвиток адаптаційних можливостей у дітей молодшого та підліткового віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бурлачук, Л. Ф., & Морозов, С. М. Словник-довідник з психодіагностики. Київ: Вища школа, 1999

2. Hammer, E. F. Projective Drawing Techniques. New York: Springer, 1997.

3. Klein, M. The Psycho-Analysis of Children. London: Hogarth Press, 1975.

4. Spielberger, C. D. Anxiety: Current Trends in Theory and Research. New York: Academic Press, 1972.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення