Congratulation from Internet Conference!
Hello
СТИГМАТИЗАЦІЯ ДІТЕЙ ІЗ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
10.12.2025 23:49
[4. Pedagogical sciences]
Author: Ярощук Юлія Михайлівна, здобувачка магістерського рівня вищої освіти, Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир
Проблема психічного здоров’я дітей і підлітків набуває особливої актуальності у зв’язку зі зростанням випадків психічних розладів, від 10 % до 20 % яких припадає на цю вікову групу. Одним із факторів, що ускладнює навчання, соціалізацію та загальний психологічний стан дітей, є стигматизація в шкільному середовищі. Міжнародні та українські дослідники наголошують на важливості освітнього середовища, інклюзії та системної підтримки для подолання негативних наслідків стигми, зокрема через увагу до сприйняття та ставлення до дітей із психічними порушеннями, а також до ролі соціального середовища та емоційно-ціннісної взаємодії.
Психічне здоров’я дітей та підлітків є багатовимірним феноменом, який формується під впливом біологічних, психологічних, соціальних та освітніх чинників. Воно охоплює емоційний, когнітивний, мотиваційно-вольовий та соціальний розвиток, забезпечуючи адаптацію, саморегуляцію та здатність до навчання, при цьому сім’я, школа та взаємодія з однолітками відіграють ключову роль. Сучасне бачення психічного здоров’я розглядає його як інтегрований ресурс розвитку особистості, що потребує системної підтримки та педагогічного супроводу. Однак саме у шкільному середовищі психічне здоров’я дітей часто піддається ризику через явище стигматизації, яка формує соціальні та психологічні бар’єри для їхнього розвитку.
Стигматизація дітей із психічними розладами в школі є багаторівневим явищем, що формується під впливом соціальних, культурних, історичних та психологічних факторів [5]. Вона проявляється через стереотипи, соціальне дистанціювання, дискримінацію, булінг та ігнорування потреб дитини, особливо вразливими є діти з нейророзвитковими порушеннями [5]. Історично психічні розлади сприймалися як «небезпечні» або «незрозумілі», що призводило до ізоляції та формування негативних уявлень. Стигма негативно впливає на психічне здоров’я, самооцінку, мотивацію та соціальну адаптацію, а її подолання потребує комплексного підходу з підготовки педагогів, розвитку інклюзії та підтримки сімей. Розуміння механізмів стигматизації є ключовим для створення безпечного, підтримувального та рівноправного освітнього середовища, що формує емпатійне та толерантне ставлення до дітей із психічними особливостями.
У школах стигматизація проявляється через упереджене ставлення, соціальну ізоляцію, занижену оцінку здібностей та дискримінаційні практики, що негативно впливає на самооцінку, мотивацію та соціальну адаптацію дітей. Для подолання стигми застосовують комплексні заходи, включно з інклюзивним навчанням, психолого-педагогічною діагностикою та системним супроводом учнів [1; 2]. Інклюзія та соціальна модель інвалідності забезпечують рівні можливості для навчання, сприяють соціалізації та усуненню бар’єрів середовища [3; 5]. Саме вчителі та батьки відіграють ключову роль у формуванні підтримувального середовища, а практичний досвід шкіл України та міжнародні дослідження підтверджують ефективність комплексного підходу для навчання та психологічного благополуччя учнів із психічними розладами.
На основі цього розроблена програма психологічної профілактики стигматизації дітей із психічними розладами спрямована на зниження упередженого ставлення та формування емпатійного, толерантного ставлення серед педагогів, батьків і учнів. Вона базується на інтеграції знань, практичних навичок і рефлексії та реалізується через три етапи: діагностичний, просвітницький та тренінгово-корекційний, що дозволяє поступово усвідомити проблему та виробити конструктивні поведінкові стратегії. Програма включає роботу з педагогами, батьками та учнями через інтерактивні заняття, рольові ігри, арттерапевтичні техніки та групові дискусії, спрямовані на розвиток емпатії, критичного мислення та підтримувальної взаємодії. Очікувані результати передбачають підвищення знань про психічне здоров’я, формування емоційних компетентностей, зменшення соціальної дистанції та розвиток конструктивних моделей поведінки. Ефективність програми оцінюється через зниження дискримінаційних установок, підвищення когнітивних та поведінкових показників готовності до взаємодії з дітьми з психічними розладами та позитивні суб’єктивні відгуки учасників.
Таким чином, стигматизація дітей із психічними розладами в освітньому середовищі, проявляючись через упереджене ставлення, соціальну ізоляцію та дискримінаційні практики, значно ускладнює їхню навчальну, соціальну та емоційну адаптацію. Для подолання цих негативних наслідків розроблено програму психологічної профілактики стигматизації, яка інтегрує знання, практичні навички та рефлексію і реалізується через діагностичний, просвітницький та тренінгово-корекційний етапи. Впровадження програми спрямоване на формування емпатійного та толерантного ставлення серед педагогів, батьків і учнів, зменшення соціальної дистанції та розвиток конструктивних моделей поведінки.
Список використаних джерел
1. Богуш А. М. Інклюзивна освіта: психологічні засади. Харків : Основа, 2020. 186 с.
2. Власова О. І., Синьова Є. П. Психологія інклюзивного навчання. Київ : Каравела, 2020. 264 с.
3. Гончаренко С. У. Освітня парадигма і гуманістичні цінності. Київ : Освіта, 2015. 212 с.
4. Ковальчук І. В. Стигматизація психічних розладів у педагогічній взаємодії. Психологічні науки. 2021. №2. С. 65–72.
5. Терещенко Л.А., Кесьян Т.В.Психологічний супровід взаємодії молодших школярів в освітньому просторі з метою збереження їх психічного здоров’я. Психологічні технології взаємодії суб’єктів освітнього простору: Методичні рекомендації / за науковою редакцією академіка НАПН України С.Д. Максименка. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2020. 48 с.. С.17-30.
_________________________
Науковий керівник: Савиченко Ольга Михайлівна, доцент кафедри соціальної та практичної психології, Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Another articles in this section
-
ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ ЯК МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ У МОЛОДШОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
12.12.2025 23:09 -
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ЧАСІ ВІЙНИ
12.12.2025 11:25 -
ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ ВИХОВАННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, МЕТОДИ ТА ФОРМИ РОБОТИ ПЕДАГОГА
09.12.2025 14:16 -
ІЗ ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПІДЗЕМНИХ ОСВІТНІХ ЛОКАЦІЙ У ХАРКОВІ
09.12.2025 11:25
Сonferences
Conference 2025
Conference 2024
Conference 2023
Conference 2022
Conference 2021
