ЩОДО ВПЛИВУ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВНИЧОЇ (ПРАВОВОЇ) ДОПОМОГИ НА РЕЗОЦІАЛІЗАЦІЮ ЗАСУДЖЕНИХ У СУСПІЛЬСТВІ
10.12.2025 18:47
[5. Legal sciences]
Author: Осадько Олександр Олексійович, кандидат юридичних наук, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук
Інтеграція України до європейського правового простору вимагає переосмислення підходів до виконання кримінальних покарань. Сучасна пенітенціарна політика зміщує акцент з каральної функції на ресоціалізаційну, що закріплено у Стратегії реформування пенітенціарної системи [1]. Ключовим елементом цього процесу є повернення особи до соціуму як повноправного, законослухняного громадянина, що відповідає завданням кримінально-виконавчого законодавства [2]. У цьому контексті інститут безоплатної правничої (правової) допомоги виступає не лише механізмом захисту прав, а й потужним інструментом соціальної адаптації, що формує готовність засудженого зайняти продуктивне місце в суспільстві після звільнення.
Система безоплатної правової допомоги в Україні структурована на первинну і вторинну. Первинна правова допомога, зазвичай, передбачає правове консультування, роз’яснення правових питань, допомога у підготовці скарг, заяв, інших документів, які не є процесуальними. Так допомогу можуть надавати у консультаційних пунктах в установі виконання покарання, за телефоном «гарячої лінії», інформування через друковану продукцію (буклети, листівки, плакати тощо) вторинна правова допомога включає широкий спектр захисту у випадках перегляду вироку, оскарження, у справах про умовно-дострокове звільнення , складення процесуальних документів тощо. Відповідно до статті 1 Закону України «правнича допомога - надання правничих послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення» [3].
У контексті видів допомоги на законодавчому рівні визначено «правничі послуги – надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації»; «правопросвітництво - комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня правової свідомості, культури та освіченості осіб, які перебувають під юрисдикцією України, у тому числі розповсюдження інформації про захист прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, виконання їх обов’язків, роз’яснення щодо порядку надання безоплатної правничої допомоги та доступу до неї» [3].
Очевидною масштабною перспективою є поширення діяльності параюристів – осіб, які на волонтерських засадах пройшли «спеціальне навчання з правових питань та надають базову правничу допомогу в громадах» [4, с. 8]. Параюристи виконують роботу у напрямах, які відображають вектор формування готовності засуджених визначити своє продуктивне місце в суспільстві: інформування, консультування, перенаправлення клієнта до предметного фахівця. Параюристи своєю волонтерською діяльністю реалізують важливі аспекти: забезпечення верховенства права через захист прав клієнта і створення умов якісної адресної допомоги, формування довіри і безпечного, інклюзивно орієнтованого простору правового супроводу клієнта безоплатної правової допомоги, розширення кола вузькоспеціальних фахівців-юристів, посилення значущості роботи системи безоплатної правової допомоги, що зміцнює внутрішній та міжнародний імідж нашої правової держави.
Система безоплатної правової допомоги в Україні забезпечує засудженим доступ до юридичних послуг, включаючи консультації, складання документів, а також представництво інтересів у судах. Це сприяє не лише дотриманню їхніх прав, а й їхній успішній інтеграції в суспільство після відбуття покарання. Важливим компонентом роботи системи є правопросвітництво засуджених осіб, що так само сприяє формуванню готовності засуджених визначати своє продуктивне місце в суспільстві.
Так, однією з головних причин рецидивної злочинності є низький рівень правової культури та соціальна дезорієнтація засуджених. Перебуваючи в умовах ізоляції, особа втрачає навички правомірної поведінки та вирішення життєвих проблем у законний спосіб. Система безоплатної правничої (правової) виконує тут просвітницьку функцію. Консультації юристів допомагають засудженим зрозуміти, що їхні проблеми (сімейні, майнові, трудові) можна вирішити без застосування сили чи кримінальних схем, а спираючись на закон. Це формує нову модель мислення: правові інструменти стають більш вигідними та безпечними, ніж протиправні дії. Таким чином, правова допомога стає вектором, що спрямовує особу від маргіналізації до правової свідомості.
Важливим аспектом впливу безоплатної правничої (правової) допомоги є психологічна корекція сприйняття державних інституцій. У середовищі засуджених часто панує недовіра до системи правосуддя. Коли держава в особі адвоката чи юриста системи безоплатної правничої (правової) допомоги надають реальну та якісну допомогу, що руйнує стереотип про «ворожість» суспільства та влади. Відчуття захищеності стимулює засудженого до співпраці, планування майбутнього та визначення своїх життєвих цілей. Людина починає усвідомлювати себе суб'єктом права, який має не лише обов'язок відбути покарання, але й можливості для самореалізації.
Безоплатна правнича (правова) допомога для засуджених виходить далеко за межі суто юридичних послуг. Це комплексний соціально-правовий інструмент, який забезпечує реалізацію конституційного права на захист; створює передумови для успішної ресоціалізації шляхом усунення документальних правових перешкод, а також змінює правосвідомість засуджених, орієнтуючи їх на законний спосіб життя.
Література:
1. Стратегія реформування пенітенціарної системи (Розпорядження КМУ від 13.09.2017 № 654-р). Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/250269930
2. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 № 1129-IV. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15
3. Про безоплатну правничу допомогу. Закон України. Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text
4. Забезпечення доступу до правосуддя у громадах України. Порадник для параюристів. Автори: Сіома Микола, Єрошенко Катерина, Гулбіані Діана. Загальна редакція: Василяка Оксана. 2025. URL: https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/poradnyk-parayurysty-bpd.pdf