ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ У ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСАХ І ВРЯДУВАННІ: МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ У ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСАХ І ВРЯДУВАННІ: МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

15.11.2025 16:16

[2. Economic sciences]

Author: Ільченко-Сюйва Леся Василівна, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри «Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича», Національний університет «Києво-Могилянська Академія», м. Київ; Кілієвич Олександр Іванович, доцент, доцент кафедри «Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича», Національний університет «Києво-Могилянська Академія», м. Київ


ORCID: 0000-0002-8433-562X Ільченко-Сюйва Л.В.

ORCID: 0000-0003-3418-5464 Кілієвич О.І.

У добу формування інформаційних суспільств публічне управління та фінансова система держав зазнають глибоких інституційних змін, що потребують оновлення методології дослідження цих процесів. Інституції –  формальні та неформальні правила, які визначають взаємодію економічних і політичних суб’єктів, – дедалі більше залежать від цифрових інструментів, комунікаційної відкритості та міжсекторальної координації.

Для України, яка проходить етап воєнного та повоєнного відновлення, особливо актуальними стають питання оцінювання політики (policy evaluation), належного врядування (good governance) і бюджетування політик, зорієнтованого на результат (result-based policy budgeting).

Наведемо декілька, на наш погляд, важливих напрямків, методологічні основи яких потребуватимуть подальших детальних досліджень та деталізації. 

Власне, самі теоретико-методологічні засади дослідження інституційних змін. Цей феномен є об’єктом і предметом досліджень в українській науці державного управління вже понад 20 років. Однак, здебільшого методологічна основа дослідження інституційних змін у цілому спирається на класичну теорію інституціональної економіки [2] та сучасні підходи нового публічного менеджменту (new public management) і належного врядування [3; 4].

Інституційні зміни можна розглядати як процес адаптації формальних і неформальних норм до нових соціально-економічних умов. Для сфери публічних фінансів це означає перехід від ієрархічних форм управління до мережевих, заснованих на прозорості, підзвітності та цифровізації процесів та процедур. Важливою є комбінація нормативного, функціонального та комунікаційного підходів до аналізу політики:

- нормативний підхід визначає критерії ефективності та результативності державних політик;

- функціональний аналіз фокусується на ролі інституцій у забезпеченні узгодженості між різними рівнями управління;

- комунікаційний аспект підкреслює значення довіри, діалогу та участі громадськості в процесі ухвалення рішень.

Далі зупинімось трохи детальніше на інституційних змінах у системі публічних фінансів. У системі публічних фінансів інституційні зміни проявляються, перш а все, акцентовані на забезпечення її високої резильєнтності та ефективності (що набрало надзвичайної ваги та нагальності з моменту початку повномасштабної війни з РФ у 2022 р.) через належне впровадження програмно-цільового бюджетування політик, забезпечення цифрових систем управління витратами та прозорості державних закупівель.

Як показує Public Expenditure Review: Ukraine [5], реформування публічних фінансів в Україні зосереджено на забезпеченні ефективності, підзвітності та стійкості інституцій як на загально державному рівні так і на рівні об’єднаних територіальних громад.

Бюджетна політика, орієнтована на результат, вимагає поєднання оцінювання державної політики та комунікаційного управління. В умовах зростання суспільного запиту на відкритість саме ефективна комунікація державних фінансових рішень стає елементом політики довіри та легітимності.

Важливим інституційним інноваційним механізмом є інтеграція оцінювання ефективності програм у процес бюджетного планування, що дозволяє враховувати не лише економічні показники, а й соціальну результативність політик [3].

Вочевидь, важливою складовою є комунікації в належному врядуванні. Сучасна комунікаційна політика виступає як складова good governance. Вона визначає не лише передачу інформації, а й створення достовірного та своєчасного зворотного зв’язку між урядом і суспільством. За умов воєнного стану та відбудови комунікаційна спроможність інституцій є чинником стійкості системи управління.

Так, повертаючись до системи публічних фінансів, варто зауважити, що досвід країн ЄС показує, що ефективне управління публічними фінансами ґрунтується на прозорих комунікаціях між державними органами, громадянами та міжнародними партнерами [1]. Для України це означає необхідність переходу до цифрового врядування, де комунікації забезпечують не лише інформування, а й спільне формування політики (co-creation of policy). Інституційні зміни в цьому контексті – це не лише реформування організаційних структур, а й переосмислення ролі громадян у публічному управлінні, їх залученості (engagement) та участі (participation).

Звичайно говорячи про інституційні зміни, не можемо оминути вагою особливості оцінювання інституційних змін. Запропонована методологічна модель оцінювання інституційних змін у сфері публічних фінансів базується на трьох вимірах:

- інституційний – аналіз формальних правил, компетенцій і структур управління;

- фінансово-аналітичний – оцінка ефективності бюджетних програм, ресурсних потоків і результатів політики;

- комунікаційний – дослідження якості зв’язків між інституціями, громадськістю та міжнародними партнерами.

Ключовими критеріями оцінки виступають: прозорість, результативність, підзвітність, довіра та інноваційна спроможність. Такий підхід дозволяє інтегрувати кількісні та якісні показники у єдину аналітичну систему.

Отже, інституційні зміни у сфері публічних фінансів і врядування відбуваються під впливом цифровізації, суспільного запиту на прозорість та необхідності підвищення ефективності політики.

Сучасна методологія дослідження цих процесів має поєднувати інституційний, політичний і комунікаційний підходи, забезпечуючи комплексне оцінювання впливу реформ на економічну стійкість і довіру громадян.

Для України це означає, що подальше реформування публічних фінансів повинно ґрунтуватися на принципах належного врядування, інституційної адаптивності, резильєнтності та ефективних комунікацій як передумови успішної європейської інтеграції.

Література 

1. European Commission. (2024). Ukraine 2024 Report: Accompanying the 2024 Communication on EU Enlargement Policy (SWD(2024) 699). Brussels. – 2024. – (Дата звертання: 12.11.2025) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://surl.lt/rrpdzg 

2. North, D. C. Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge University Press. – 1990. – (Дата звертання: 12.11.2025) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://surl.li/apwmzf 

3. OECD Governance at a Glance 2025. OECD Publishing. – 2025. – (Дата звертання: 12.11.2025) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://surl.li/djqgmx 

4. Pollitt, C., Bouckaert, G. Public Management Reform: A Comparative Analysis – Into the Age of Austerity. Oxford University Press. – 2017. – (Дата звертання: 12.11.2025) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://surl.li/ytxhwd 

5. World Bank. Public Expenditure Review: Ukraine – Towards Efficiency, Accountability, and Resilience. Washington, DC: World Bank. – 2022. – (Дата звертання: 12.11.2025) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://surl.li/bqkdnv 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення