РОЛЬ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У СТИМУЛЮВАННІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

РОЛЬ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У СТИМУЛЮВАННІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

15.11.2025 15:14

[5. Legal sciences]

Author: Халецька Катерина Костянтинівна, аспірант кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Публічні закупівлі є важливим інструментом державного регулювання, що безпосередньо впливає на соціально-економічний розвиток країни, забезпечення сталого економічного зростання та виконання стратегічних завдань державної політики. Завдяки ефективному використанню механізмів закупівель держава не лише задовольняє суспільні потреби у товарах, роботах і послугах, а й здійснює регулюючий вплив на ключові сфери економічної, соціальної та екологічної політики.

Крім того, державні закупівлі є одним із чинників формування інноваційної економіки, адже через механізми тендерних процедур можуть стимулювати впровадження передових технологій, модернізацію виробничих потужностей та підвищення якості товарів і послуг. Це відповідає сучасним підходам до державного регулювання, орієнтованим на сталий розвиток та довгострокову конкурентоспроможність національної економіки.

Березовська Л.О. та Кириченко А.В, зазначають, що в Україні бракує ефективного законодавчого регулювання, яке б передбачало механізми стимулювання закупівель інноваційної продукції. На відміну від країн ЄС, де частка інновацій у загальному обсязі державних закупівель на 2018 рік становила 10,62%, в Україні цей показник залишається незначним. [83]

У міжнародній практиці закупівлі інновацій є важливим інструментом економічного розвитку. В ЄС розроблено низку механізмів, передбачених Директивою ЄС 2014/24 [8], які спрямовані на стимулювання інноваційних державних закупівель, зокрема через запровадження інноваційного партнерства, яке передбачає співпрацю держави та бізнесу на всіх етапах створення та комерціалізації інноваційного продукту.

Малолітнева В.К. підкреслює, шо іІнноваційне партнерство має складатись із послідовних етапів, починаючи від проведення науково-дослідних робіт і закінчуючись, але не обов’язково, виробництвом та поставкою продукції. Оскільки інноваційне партнерство передбачає створення принципово нової продукції, якої ще немає на ринку, замовник зобов’язаний визначити проміжні завдання, які мають бути виконані учасником-партнером і за які має бути передбачено оплату. [84]

Отже, досвід Європейського Союзу свідчить, що розвиток закупівель інновацій базується на таких принципах:

1. Розробка стратегічних документів щодо закупівель інновацій з чітким планом дій.

2. Підвищення обізнаності державних замовників щодо можливостей та переваг інноваційних рішень.

3. Фінансове стимулювання закупівель інновацій через державні та приватні інвестиційні фонди.

4. Моніторинг ефективності закупівель та оцінка їх впливу на економіку та соціальну сферу.[8]

Попри наявний потенціал, існують суттєві розбіжності між українськими підходами до інноваційних закупівель і практиками країн Європейського Союзу. Як вбачається з вищевказаного Європейська модель передбачає створення комплексної нормативно-правової бази, механізмів співфінансування та платформ для обміну досвідом між замовниками, що забезпечує сприятливе середовище для розвитку інновацій. Важливим компонентом є процедура інноваційного партнерства, яка охоплює всі етапи – від наукових досліджень до виробництва та постачання продукції, що дозволяє ефективно інтегрувати інновації у систему державних закупівель.

Попри значний потенціал публічних закупівель для підтримки інновацій, в Україні існує низка перешкод для їх ефективного використання. Як зазначають М. Є. Шкурат та Ю. І. Миколайчук, основними проблемами є:

• Недостатній розвиток кластерних ініціатив, що гальмує ефективну взаємодію між підприємствами та науковими установами.

• Відсутність зацікавленості державних організацій у закупівлі новітніх технологій через обмежене фінансування та ризики невиправданих витрат.

• Низький рівень залучення іноземних інвестицій та трансферу технологій.

• Обмежене використання податкових механізмів стимулювання інновацій, які залишаються лише декларативними в законодавстві.[85]

Важливим напрямом удосконалення механізму публічних закупівель в Україні є нормативне закріплення державної стратегії закупівель інновацій, що сприятиме їхній системній інтеграції в економіку. 

Для адаптації європейського досвіду в Україні необхідно удосконалити податкові стимули та розробити спеціалізовані механізми підтримки закупівель інноваційної продукції. Одним із ключових інструментів може стати створення реєстру інноваційної продукції, який забезпечить доступ замовників до актуальної інформації про ефективні технологічні рішення. Для підвищення результативності інноваційних закупівель доцільним є формування координаційної служби підтримки, яка надаватиме державним установам консультативну допомогу щодо розробки та реалізації відповідних процедур. Додатковим стимулом для активного впровадження інновацій може стати запровадження фінансових механізмів підтримки, зокрема пільгового кредитування, податкових преференцій і спеціалізованих фондів, спрямованих на розвиток інноваційних проєктів.

Публічні закупівлі мають значний потенціал для стимулювання інноваційної діяльності в Україні. Вони можуть сприяти розвитку високотехнологічних секторів, інтеграції інновацій у державні проєкти та підвищенню конкурентоспроможності національної економіки. 

Однак для реалізації цього потенціалу необхідно усунути низку бар'єрів, зокрема законодавчі та фінансові обмеження. Використання європейського досвіду та адаптація його до українських реалій дозволить створити ефективну систему державних закупівель інновацій, що сприятиме сталому економічному зростанню та технологічному прогресу.

Література

1. Березовська, Л., Кириченко, А. (2022). Розвиток електронної комерції в Україні та ЄС. Економіка та суспільство. 2022. №42. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1614/1551 (дата звернення: 08.11.2025).

2. Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС. Збірник директив ЄС з питань держаних закупівель. 2015. С. 637. URL: https://dn.gov.ua/storage/app/sites/1/zakupivli/dodatok-31dyrektyvy-yes-po-zakupivlyah-1.pdf (дата звернення: 07.11.2025).

3. Малолітнева В. Інноваційне партнерство як спеціальна процедура публічних закупівель у Європейському Союзі та засіб розвитку інновацій. Господарське право і процес. 2019. № 11. С. 90–97.

4. Шкурат М. Є., Миколайчук Ю. І. Україна у глобальному інноваційному просторі. Економіка і організація управління. 2020. № 4(40). С. 56–60.

___________________________

Науковий керівник: Швидка Тетяна Ігорівна, д.ю.н., доцент, асистент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення