МОЖЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВ В УМОВАХ УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

МОЖЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВ В УМОВАХ УКРАЇНИ

10.11.2025 22:39

[2. Economic sciences]

Author: Нікульніков Дмитро Павлович, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, ВНЗ «Київський університет ринкових відносин», м. Київ; Безпаленко Ольга Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри фінансів, ВНЗ «Київський університет ринкових відносин», м. Київ


ORCID: 0009-0002-9360-602Х Нікульніков Д.П.

ORCID: 0000-0002-8944-4673 Безпаленко О.В.

Стабільна банківська система є фундаментом фінансової безпеки держави, забезпечення довіри суспільства й ефективного функціонування економіки. Досвід кризових періодів в Україні (2004, 2008, 2014 рр.) та в умовах воєнного стану довів потребу у глибокому реформуванні банківського сектору, підвищенні прозорості, якості управління ризиками й узгодженні регуляторної політики з міжнародними стандартами. 

Центральну роль у підтриманні фінансової стійкості відіграє Національний банк України, який з 2015 р. отримав мандат на сприяння фінансовій стабільності, запровадивши макропруденційну політику за зразком Європейського Союзу та рекомендацій Базельського комітету. Метою політики є обмеження системних ризиків, що можуть призвести до кризи через вимоги до капіталу, ліквідності та контролю за кредитною активністю банків. Оцінювання фінансової стійкості здійснюється на основі індикаторів фінансової стабільності: капіталізація, ліквідність, рівень непрацюючих кредитів, прибутковість. та індекс фінансового стресу (ІФС), який відображає рівень напруженості у фінансовому секторі. 

Банківська система України показала відносну стійкість навіть під час кризи: частка непрацюючих кредитів зменшилася до 32,3%, капіталізація зросла, а показники прибутковості та ефективність управління активами покращилися. При цьому валютний ризик та неоднорідність якості кредитного портфеля залишаються високими, особливо в державних банках [1].

У більшості розвинених країн контроль за стабільністю банків здійснюють або центральні банки, або незалежні мегарегулятори, які забезпечують баланс між прибутковістю, ліквідністю та капітальною адекватністю. Методики Міжнародного валютного фонду та рейтингового агентства Moody's відіграють значну роль, оскільки саме вони визначають систему ключових показників фінансової стабільності: достатність власного капіталу, якість активів, прибутковість, ліквідність та ризик чутливості до коливань ринку. МВФ розділяє показники на основні (для банківського сектору) та допоміжні (для небанківських фінансових організацій і домогосподарств), що дозволяє у повній мірі оцінювати стабільність фінансової системи [3]. 

Показовим є досвід азійських країн, де поєднання державного контролю та ринкових механізмів забезпечило стабільність банківського сектору навіть за умов глобальних криз. Наприклад, досвід Китаю у сфері фінансової стабільності банків ілюструє систематичну та глибоку інтеграцію державного контролю, корпоративного управління та ринкових механізмів. Аналіз зосереджений на Промислово-комерційному банку Китаю (англ.: ICBC), найбільшому банку в Китаї та світі за розміром основного капіталу, який втілює модель сталого розвитку для азійських банківських структур. Між 2013 і 2023 роками ICBC показав зразкову фінансову стійкість для азійського банківського сектору. Банк цілеспрямовано збільшив частку своїх працюючих активів, зокрема кредитів та інвестицій, одночасно зменшуючи розмір своїх грошових резервів для підвищення прибутковості. Стабільність банку ґрунтується на депозитній базі клієнтів, яка становить понад три чверті його загальних зобов'язань, та на поступовому зростанні його власного капіталу, який зараз відповідає міжнародним стандартам. Рентабельність активів залишається на рівні, прийнятному для Світового банку, а рентабельність власного капіталу перевищує 10% [2]. 

Таким чином, китайська модель банківської стабільності базується на трьох складових:

- потужному державному регулюванні, яке поєднує контроль ліквідності з наглядом за кредитними ризиками;

- диверсифікованій структурі активів, де пріоритет віддано інвестиціям і кредитуванню реального сектору;

- поступовому нарощуванні капіталу та зміцненні довіри вкладників.

Європейська модель фінансової стабільності банків базується на принципах макропруденційного регулювання, жорсткого нагляду та багаторівневої системи контролю. Центральним елементом є діяльність Європейського центрального банку і Європейського банківського управління, які забезпечують єдині стандарти для всіх членів ЄС [4]. 

Система функціонує за принципом «єдиного нагляду» (Single Supervisory Mechanism), що гарантує узгодженість правил капіталізації, ліквідності, управління ризиками й прозорості звітності. Значна роль державних і наддержавних регуляторів поєднується з ринковими механізмами самокорекції. Модель орієнтована на попередження системних ризиків, а не на ліквідацію наслідків, що особливо проявилося після фінансової кризи 2008 року, коли запровадження Базельських стандартів III посилило вимоги до банківського капіталу й знизило ризик масових банкрутств. 

Азійська модель, у свою чергу, вирізняється державно орієнтованим і централізованим підходом. Найкраще її демонструє Китай, де стабільність банківського сектору забезпечується поєднанням прямого державного контролю, суворої дисципліни кредитування та стратегічного управління активами. Такі банки як ICBC опираються на потужну депозитну базу, державну підтримку капіталу й високу ліквідність. Регулятори приділяють значну увагу контролю ризиків і поступовій адаптації до ринкових умов, а не повній лібералізації. У результаті азійські фінансові системи показують більшу стійкість під час криз, хоч і залишаються менш гнучкими у відносинах з глобальними ринками.

Для України, яка перебуває на етапі фінансової інтеграції з ЄС, оптимальним є поєднання обох моделей. Європейський підхід до макропруденційного нагляду, прозорості та капітальних нормативів є ключовим чинником для гармонізації із законодавством ЄС і підвищення довіри інвесторів. Азійська практика, особливо китайський досвід, корисна для зміцнення ролі держави у стабілізації банківської системи, формування резервів і контролю за ризиками в умовах значної макроекономічної невизначеності. 

Отже, гібридна модель, що поєднує європейські стандарти регулювання з азійським акцентом на державну підтримку та поступове реформування, є найбільш придатною для сучасної української фінансової системи.

Література

1. Чайковський Є. Оцінювання фінансової стабільності банківської системи на основі індикаторів фінансової стійкості та індексу фінансового стресу для підтримання економічної безпеки держави. Світ фінансів. 2025. № 2 (83). С. 122–134.

2. Bekmurodov A. Sh., Bozorov R. Kh., Khamrakhudzhaev N. Ya. Foreign experience in ensuring the financial stability of commercial banks (on the example of ICBC Bank of China). NeuroQuantology. 2022. Vol. 20, Iss. 5. P. 1444–1452.

3. Mirzaaxmedov N. Sh. Foreign Experience in Ensuring the Financial Stability of the Banking System of Uzbekistan. European Journal of Business Startups and Open Society. 2024. Vol. 4, No 4. P. 110–113.

4. Sysoyeva L. Financial stability of the banking sector in European countries: A comparative analysis. Panoeconomicus. 2020. Vol. 67, Iss. 4. P. 491–508.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення