ЦИФРОВІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ І ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ЦИФРОВІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ І ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ

15.09.2025 11:37

[1. Information systems and technologies]

Author: Борисова Юлія Володимирівна, кандидат соціологічних наук, доцент, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро; Гемай Станіслав Сергійович, здобувач вищої освіти, спеціальність «Соціальна робота», Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро


ORCID: 0000-0001-9623-612X Борисова Ю.В.  

Розвиток цифрових послуг сьогодні справедливо вважають одним з індикаторів і, водночас, чинників подальшого прогресу у різних сферах життєдіяльності українського суспільства. Сфера соціального захисту не є виключенням, адже передбачає достатньо складний алгоритм взаємодії між установами-надавачами, іншими стейкхолдерами і отримувачами соціальних послуг, серед яких – маломобільні самотні особи похилого віку, люди з хронічними захворюваннями та обмеженими функціональними можливостями, інші категорії бенефіціарів, які можуть відчувати позитивні ефекти цифровізації соціальної сфери. Безсумнівною перевагою цифровізації є  оптимізація управління процесами обміну інформацією в системі соціальних служб і організацій соціального захисту населення. 

Сьогодні в Україні в соціальній сфері активно використовують цілу низку інформаційних систем, цифрових платформ, реєстрів (Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг, Вебпортал електронних послуг Пенсійного Фонду України, Реєстр страхувальників, Реєстр застрахованих осіб; «Трембіта» – національна система електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами, електронними реєстрами, інформаційними системами та ін.), що забезпечують акумулювання і доступ до необхідної інформації, адміністрування процесів і алгоритмів, пов’язаних із призначенням соціальної допомоги, пенсій, наданням окремих соціальних послуг населенню. З початком повномасштабного вторгнення «зросла необхідність ще більш швидкого та гнучкого реагування на нові виклики в частині посилення соціального захисту і підтримки населення; значну роль у цьому відіграли саме інформаційні платформи [1]. На порталах органів місцевого самоврядування доступними в онлайн-форматі є такі послуги і допомоги, як допомога при народженні дитини (через сайт Міністерства соціальної політики України або через портал «Дія»); послуга «Муніципальна няня» (відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років); комплексна послуга «єМалятко» (призначення допомоги на дітей при народженні дитини, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» за місцем проживання / перебування отримувача, надання грошової компенсації вартості пакунку малюка) та ін. [2].

Цифровізація процесів, пов’язаних із наданням соціальних послуг і допомог, безумовно має свої обмеження, ризики «помилок виключення», коли потенційні отримувачі не в змозі скористатися цифровою послугою внаслідок несформованості технічних навичок, відсутністю / фінансовою недоступністю засобів віртуальної комунікації, об’єктивних складнощів доступу до цифрових платформ (відсутність світла, інтернет-єднання, системні помилки цифрових програм та ін.). Водночас, саме цифровізація відповідає пріоритетам створення високотехнологічного суспільства, в якому кожен громадянин потенційно має можливість скористатися необхідної інформацію і отримати певні послуги у зручний час і у будь-якій точці, комунікувати з їх надавачами. 

Для сфери надання соціальних послуг цифровізація окремих алгоритмів цього процесу означає оптимізацію виконання професійних завдань фахівців, зокрема пов’язаних із обробкою заявок, наданням консультацій та інформуванням клієнтів, їх перенаправленням до інших фахівців, забезпеченням зворотного зв’язку щодо їх якості. Для самих фахівців цифрові платформи є незамінним майданчиком як повсякденної ділової взаємодії, так й участі у групових і масових онлайн-заходах професійного спрямування (конференції, семінари, курси підвищення кваліфікації, зустрічі з іноземними партнерами, супервізія та ін.). 

За умови належного матеріально-технічного забезпечення та рівня цифрової грамотності і компетентностей фахівців у володінні інформаційно-комунікаційними технологіями соціальні служби матимуть відчутні ефекти від використання цифрових технологій вже у найближчий перспективі: підвищення рівня охоплення соціальними послугами цільової аудиторії, зменшення бюрократичних процедур, прискорення надання цілої низки послуг. В зв’язку із зазначеним вартим уваги є зарубіжний досвід цифровізації соціальної сфери. Так, у США сьогодні застосовується цифрова програма myPlan, яка допомагає розпізнавати тривожні стани клієнтів і нездорові стосунки та оцінювати ризик фатального результату; в Австралії цифрова платформа Beyond Blue використовує штучний інтелект для аналізу емоційного стану  користувачів на основі їхніх текстових повідомлень у чаті: це дозволяє визначати людей, які перебувають у групі ризику щодо депресії чи тривожних розладів і пропонувати їм відповідну підтримку [3, с.218].

Актуальним є подальший пошук оптимальних шляхів взаємопроникнення цифрової реальності і сфери надання соціальних послуг з врахуванням вже досягнутих результатів, зарубіжного досвіду та безпекових викликів. Це дасть змогу кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал для забезпечення особистого і суспільного розвитку та підвищення якості життя.

Література:

1. Кулина Г.М. Сучасні напрямки цифровізації соціальної сфери в Україні. Сучасні тенденції розвитку фінансових та інноваційно-інвестиційних процесів в Україні : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Вінниця, 2-3 березня 2023 року). Вінниця: ВНТУ, 2023. С.390-392. 

2. Сайт Дніпровської міської ради. URL: https://dniprorada.gov.ua/uk/page/centralne-upravlinnya-socialnogo-zahistu-naselennya-dniprovskoi-miskoi-radi 

3. Тілікіна Н. Штучний інтелект та сучасні цифрові технології в соціальній роботі: переваги та ризики. Ввічливість. Humanitas. 2025. Вип. 2. С. 213-226.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення