Congratulation from Internet Conference!
Hello
ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ НА ЮРИДИЧНИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ
09.07.2025 13:30
[5. Legal sciences]
Author: Поліщук Василь Андрійович, аспірант, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків
ORCID: 0009-0002-0722-1917 Поліщук В.А.
Демократичний транзит та включення України до євроінтеграційного руху віддзеркалює оновлення в регулюванні інституту юридичного контролю, його принципів, процедур, функцій, цілей у зв’язку з закономірним розширенням кола об’єктів контролю. Це є безумовним через європейські нормативи – директиви та регламенти, які стимулюють національні органи впроваджувати європейський досвід та практики, універсальні принципи верховенства права та дотримання прав людини. Євроінтеграція, своєю чергою, чітко дотримується демократичного імперативу забезпечення законності, справедливості та прозорості правозастосування, що стають домінуючим право-культурним важелем держав. Оновлення законів зумовлені євроінтеграційним вибором. Вони юридично налаштовують та демократично оптимізують взаємодію між владою та інститутами громадянського суспільства, забезпечуючи у тому числі його здійснення ним контролюючих функцій. Це суттєво обмежує правом державну владу, юридично внормовуючи її функціонування та відповідальність.
Правовою підставою процесу є низка офіційних документів, постанов щодо програм євроінтеграції та правових реформ. Прикладом таких документів є: Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу на 2021-2027 р., що визначає цілі та пріоритети в напрямку євроінтеграційних реформ, включаючи співпрацю в сферах економіки, політики та права; аналітичні звіти про вплив євроінтеграційних процесів на правову систему України Національного інституту стратегічних досліджень, де досліджено вплив євроінтеграційних процесів на законотворчість, правозастосування та сприяння гармонізації національного права з євро-стандартами.
Вагомий внесок в процес євроінтеграції помітний у доповідях Управління Верховного Комісара ООН з прав людини щодо правосуддя, прозорості та участі громадськості у правозастосуванні, а також у звітах Європейської Комісії про стан розвитку правової системи в Україні та рекомендації для реформ [1].
Вплив євроінтеграції відбивається через гармонізацію законодавства, впровадження європейських стандартів та принципів, а також через створення механізмів взаємодії між національними та європейськими інституціями. Основні аспекти цього впливу полягають в визнанні та впровадженні основоположних принципів в законодавство, практику державних інститутів та забезпечення дотримання норм органами ЄС передусім такого принципу юридичного контролю, як принцип верховенства права (Rule of Law), як основи функціонування держав-членів. Зміст принципу вимагає переконаного та здійснення контролю на основі правових норм та в правових межах і юридичних процедурах, з метою прийняття будь-яких юридично значущих рішень, які мають бути чітко визначеними, зрозумілими, передбачуваними та справедливими.
Вимога верховенства права визначає необхідність судової системи як незалежної інституції та умови забезпечення її неупередженості та об'єктивності. Це, своєю чергою, формує довіру громадян до інститутів держави. Розуміння та сприйняття цього принципу пов'язане з наявністю еквівалентного правового механізму регулювання судової діяльності, як інституції захисту прав та свобод людини. Узгодження національного законодавства з європейськими стандартами вимагає створення платформ для обміну досвідом, впровадження програм навчання державних службовців, активного діалогу з громадянським суспільством – громадськими організаціями, правозахисниками щодо їх участі в обговоренні законопроектів. Процес гармонізації законодавства та дотримання принципу верховенства права є багатогранним завданням [2, с. 66-73; 3; 4, с. 61-69].
Вимогою для контролюючих суб’єктів є також оснований на європейському праві принцип пропорційності, який спрямовує результати їх діяльності на забезпечення балансу між ефективним правозастосуванням та захистом прав громадян та вимагає, щоб діяльність суб’єктів юридичного контролю здійснювалася з урахуванням конкретних обставин справи: всі заходи та юридично обумовлені засоби мають бути адекватними та необхідними для досягнення юридично значущих цілей у конкретному контрольному кейсі. Принцип пропорційності стимулює контрольні органи діяти розумно, враховуючи, що надмірні та невиправдані заходи тягнуть неприпустимі обмеження прав і свобод.
Принцип субсидіарності визнаний в законодавстві ЄС, та поширюється на діяльність та систему юридичного контролю. Сутність його полягає у тому, що контрольні рішення повинні прийматися на найближчому до громадянина рівні.
Згідно з принципом субсидіарності в Європейському Союзі «рішення мають прийматися на найнижчому рівні (на рівні держав-членів, регіонів чи місцевих громад), який є достатньо компетентним для вирішення питання. ЄС втручається лише тоді, коли спільні дії є ефективнішими, ніж дії на місцевому рівні. Це означає, що ЄС не повинен приймати рішення, якщо вони можуть бути краще прийняті на іншому рівні» [5].
Відбиття впливу ЄС на контрольну діяльність відбувається в межах функцій юридичного контролю. До них відносять такі функції: 1. Гарантування дотримання європейського права, що означає обов’язок національних органів юридичного контролю забезпечувати дотримання норм європейського права, включаючи директиви, регламенти та рішення Європейського суду. 2. Захист прав людини в межах європейської інтеграції, що сприяє зміцненню цієї функції шляхом впровадження стандартів Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини, ратифікованих в Україні.
ЄС впливає на визначення цілей, завдань та процедур юридичного контролю в державах-членах.
Наступний чинник модернізації правого регулювання діяльності суб’єктів юридичного контролю – неодмінна імплементація європейського права у національне законодавство для всіх країн ЄС. Нові спеціалізовані органи, що забезпечують дотримання європейських стандартів – антикорупційних агентств, Європейської аудиторської палати, Європейського омбудсману та інших органів також стають чинником формування суб’єктів – національних контролюючих органів.
Чинниками створення ефективної системи органів юридичного контролю в ЄС також є: чітке закріплення повноважень його суб’єктів та розширення їх компетенцій, в результаті чого суб’єкти отримують нові повноваження, пов’язані з контролем за дотриманням європейського права; міжнародна співпраця, яка передбачає участь суб’єктів юридичного контролю в міжнародних програмах та ініціативах, спрямованих на підвищення ефективності контролю; а також посилення відповідальності: органи державної влади зобов’язані забезпечувати прозорість та підзвітність у своїй діяльності, відповідно до стандартів юридичного контролю, що гармонізуються з нормами ЄС (Аналітичний центр «Юридична гармонізація»), що підвищує рівень їх відповідальності перед громадянами та європейськими інституціями, що, своєю чергою, сприяє довірі до правової системи та її цінності.
Європейська інтеграція викликає логічний етап формування демократичних засад юридичного контролю у країнах ЄС, сприяє модернізації європейських правових систем, стандартів прозорості та розширенню повноважень контрольних суб’єктів.
Література:
1. Рекомендації Європейської Комісії щодо статусу України на членство в ЄС від 17.06.2022. URL: https://www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/рекомендації-європейської-комісії-щодо-статусу-україни-на-членство-в-єс_uk
2. Чорнобай О. Сучасний стан і перспективи української євроінтеграції. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Юридичні науки”. 2021. 1 (29). С. 66-73. https://doi.org/10.23939/law2021.29.066
3. Систематизація законодавства України як важлива складова правотворчої діяльності в умовах євроінтеграції: збірник наукових праць / за ред. О. О. Кота, А. Б. Гриняка, Н. В. Міловської. Київ. Алерта, 2024. 248 с.
4. Кельман М., Кельман Р. Принцип верховенства права в діяльності органів судової влади. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Юридичні науки”. № 3 (31), 2021. С. 61-69. http: //doi.org/10.23939/law2021.31.061
5.https://www.google.com/search?q=%D0%A1%D1%83%D0%B1%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%80%
D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C+%D0%B2+%D0%84%D0%A1&oq=%D0%
A1%D1%83%D0%B
1%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%
D1%82%D1%8C+%D0%B2+%D0%84%D0%A1&gs_lcrp=EgZjaHJvbWUyBggAEEUYOTIIC
AEQABgWGB4yBwgCE
AAY7wUyCggDEAAYgAQYogQyCggEEAAYgAQYogQyBwgFEAAY7wXSAQg2NTE1ajBqN6gCALA
CAA&sourceid=chrome&ie=U
______________________________________________________________
Науковий керівник: Процюк Ігор Валерійович, доктор юридичних наук, професор, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Another articles in this section
Сonferences
Conference 2025
Conference 2024
Conference 2023
Conference 2022
Conference 2021
