ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПЕРІОД ВОЄННОГО ЧАСУ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПЕРІОД ВОЄННОГО ЧАСУ

10.06.2025 14:38

[3. Technical sciences]

Author: Шмирко Віра Іванівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри охорони праці і навколишнього середовища, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя; Коробко Олександр Вікторович, старший викладач кафедри охорони праці і навколишнього середовища, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя; Якімцов Юрій В’ячеславович, кандидат технічних наук, доцент кафедри охорони праці і навколишнього середовища, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя; Троян Юлія Іванівна, асистент кафедри охорони праці і навколишнього середовища, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя


ORCID: 0000-0003-1489-0166 Шмирко В.І.

ORCID: 0000-0001-9083-9958 Коробко О.В.

ORCID: 0000-0001-9960-5189 Якімцов Ю.В.

ORCID: 0000-0001-6658-4190 Троян Ю.І.

Захищеність психіки людини від впливу негативних чинників навколишнього середовища і від негативної інформації, особливо в період воєнного часу, є одним з основних аспектів гарантування безпеки життєдіяльності людини. Тому важливим в цьому напрямку є аналіз проблем психологічної адаптації людини та збереження її ментального здоров’я.

Наразі існує досить широка система інструментів аналізу психоемоційного стану особистості, для оцінки якого, зазвичай, використовуються тести диференційованої самооцінки втоми. Основна перевага таких тестів полягає у можливості оперативно отримати первинну інформацію про емоційний (депресія, тривога, паніка, страх), когнітивний (розсіяна увага, погіршення пам’яті, труднощі з прийняттям рішень) і поведінковий (відчуження, підвищена збудливість, конфліктність) стан людини. Все це указує на доцільність в сучасних умовах воєнного часу застосування тестів-опитувальників: 

- для оцінки нав’язливих думок, дій, ритуалів ОКР (Шкала Йеля-Брауна). Тест дозволяє визначити та оцінити ступінь тяжкості симптомів розладу, включаючи нав’язливі думки (обсесії) та компульсивні дії. При відповіді на питання тестуємий оцінює своє самопочуття за такими критеріями, як тривалість симптомів протягом доби, ступінь порушення життєдіяльності, рівень психологічного дискомфорту, опір симптомам та контроль над ними.

- оцінка наявності генералізованого тривожного розладу ГТР (GAD-7). Тест допомагає оцінити тривожність і занепокоєння людини за критеріями відчуття страху, неспокій і дратівливість, постійне передчуття небезпеки, втоми і виснаження. Тест представляє собою коротке опитування для оцінювання симптомів тривожності у людини протягом останніх двох тижнів. 

- діагностики депресії (PHQ-9). Тест надає можливість оцінити почуття людини за критеріями: пригнічення настрою, почуття провини, постійної втоми, втрати цікавості до життя.

Квантифікація відповідей у всіх тестах відбувається по бальній системі. Чим більше балів набирає учасник тестування, тим більший ризик для нього опинитися на рівні сильного тривожного розладу, що, в свою чергу указує на проблеми психоемоційного стану. Всього в тестах передбачено за ступенем тривожного розладу три основних рівня: слабкий, середній та сильний.

Для оцінки психоемоційного стану студентів і науково-педагогічного персоналу, у рамках наукової роботи, викладачами НУ «Запорізька політехніка» було проведено опитування загалом 80-ти студентів, викладачів і співробітників віком від 18 років. Респондентам було запропоновано відповісти на питання тестів-опитування: ОКР по Шкалі Йеля-Брауна, генералізованого розладу ГТР (шкала GAD-7) та схильності до депресії (PHQ-9). 

Результати дослідження ОКР показали, що найбільш небезпечним рівнем розладу для досліджуваної групи по Шкалі Йеля-Брауна є середній рівень 32%, в той час як основна група досліджуваних відповідала більш безпечному слабкому рівню розладу, що становило 65%  і лише 3%  відповідали рівню сильного  розладу. Розглядаючи результати другого тесту по визначенню ГТР (шкала GAD-7) можна відзначити, що найбільш негативним у плані тривожного розладу для опитуваних виявися середній рівень 41%, більш безпечним є слабкий рівень 45%  і рівень сильного розладу склав 14%. У третьому тесті, по визначенню схильності людини до депресії були отримані наступні результати: слабкий рівень 51%, середній рівень 43%, сильний рівень 6%.

Таким чином, аналізуючи результати тестування можна зробити висновки, що в основному учасники тестування на основі своїх показників за ступенем тривожного розладу групуються в середній зоні, що дозволяє визначити граничну дію розладів для усієї досліджуваної групи (рис.1).




Рисунок 1  ̶  Гранична дія розладів для досліджуваної групи

Також за результатами тестування можна відзначити, що незважаючи на моральне виснаження і розчарування від інформаційних потоків та небезпек в воєнний час, більша частина опитуваних все ж змогла адаптуватися до умов перманентної зовнішньої загрози. Це зайвий раз підтверджує наукові дослідження про те, що розуміння використання своїх емоцій та ефективність взаємодії з емоціями інших людей, роблять особистість більш стресостійкою і готовою до подолання будь яких труднощів. В той же час, лише невелику частину учасників тестування можна віднести до зони психологічного ризику.






Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення