ШЛЯХИ ДО ЕТИЧНОЇ РЕЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗАКАРПАТТЯ
29.05.2025 12:17
[4. Pedagogical sciences]
Author: Шевцова Ірина Миколаївна, заслужений працівник культури України, доцент кафедри мистецьких дисциплін, Комунальний заклад вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради; Симурник Мирослава Мирославівна
здобувач освіти першого курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти кафедри мистецьких дисциплін спеціальність 024 Хореографія галузь знань 02 Культура і мистецтво Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради
Закарпаття є унікальним культурним регіоном, де перетинаються традиції української, угорської, румунської, словацької, польської, ромської та інших культур. Хореографічне мистецтво цього регіону відображає багатогранну історію, духовні цінності та національну ідентичність його мешканців. В умовах глобалізації та масової популяризації фольклору виникає загроза втрати автентичності народних танців. Тому постає питання етичного підходу до їх рецепції, що передбачає глибоке розуміння культурних контекстів, збереження автентичності рухів, структури форм та музичного супроводу.
Проблеми збереження та популяризації народної хореографічної спадщини Закарпаття висвітлені у працях багатьох науковців. Так, Андрій Васильович Тимчула у дисертації «Народне хореографічне мистецтво українців Закарпаття другої половини ХХ – початку ХХІ століття» (2021) розглядає культурні впливи, що формували танцювальні традиції регіону, досліджуючи обрядові та поза обрядові танці, а також роль народних свят у збереженні хореографічної автентики. У статті «Специфіка танцювальної лексики українців Закарпаття» (2018) Тимчула акцентує увагу на лексичних особливостях рухів, які зберігають етнічний характер регіональних танців.
Важливий внесок у дослідження народної хореографії зробили також І. М. Василько та М. С. Григорчук, які у роботі «Український народний танець: традиції та сучасність» (2020) аналізують методи адаптації традиційних танців для сценічного виконання, зберігаючи їхню автентичність та національний колорит.
Метою дослідження є виявлення шляхів забезпечення етичної рецепції національного хореографічного мистецтва Закарпаття в умовах сучасних соціокультурних змін.
Етичний підхід до рецепції хореографічного мистецтва включає такі основні аспекти як збереження автентичності, повага до культурного контексту, ініціатива створення новітніх напрямків мистецької освіти на всіх рівнях.
Відтворення народних танців має базуватися на глибокому знанні традицій, збереженні автентичної танцювальної лексики, музичного супроводу та костюмів. Це передбачає відмову від спрощення рухів чи їх модернізації, що може викривити зміст культурних форм, глобальне реформування освітніх навчальних програм професійного спрямування, починаючи з початкової мистецької освіти та широка популяризація автентичних танців.
Танцювальні композиції повинні виконуватися з урахуванням історичних, етнографічних та соціальних особливостей культури народу, який створив ці танці. При створенні балетмейстером сценічних версій необхідно зберігати національний дух, основні елементи традиційного танцю та манери і стиль виконавської культури, враховувати аспекти інтеграції традиційних елементів у сучасні жанри, наприклад, фольк-електроніка, міждисциплінарні перформанси, етнічні синтезовані форми мюзиклів. Документування традиційних танців та обрядів Закарпаття для їх академічного й мистецького використання. Стратегія професійної підготовки здобувачів мистецької освіти має включати не лише концепцію удосконалення виконавської техніки, але й суттєве розуміння культурного значення хореографічних традиційних рухів, їх символіки, історії розвитку та трансформації. Уникання культурного присвоєння шляхом залучення носіїв традицій (фольклористів, місцевих побутових виконавців) до процесу створення сучасних інтерпретацій.
Дослідження глибокого символізму традиційної хореографії (наприклад, значення рухів у танцях гуцулів, бойків, лемків, долинян). Популяризація автентичних танців на сучасних соціальних платформах медіа, участь у міжнародних фестивалях та культурних подіях сприяють збереженню танцювальних традицій, водночас уникаючи їхньої комерціалізації. Впровадження проєктів, що порівнюють закарпатські танці з іншими європейськими фольклорними традиціями створить базис для комфортної інтеграції різних національних хореографічних культур в новітню стилізовану танцювальну форму національних меншин які побутують у географічних кордонах Закарпаття. За етичними нормами сучасного суспільства важливо дотримуватися діалогу з представниками закарпатських етнічних груп для визначення меж допустимої інтерпретації фольклору у сценічних творах перформативних мистецтв.
Можливо для регулятивних функцій етичного кодексу доречним було б поновлення роботи експертних рад з етики при культурних інституціях.
Висновки. Етична рецепція закарпатського танцю полягає у поєднанні наукового підходу, поваги до традицій та творчої доброчесності. Для збереження національної хореографічної спадщини Закарпаття необхідно формувати етичні підходи до її рецепції, які б забезпечували збереження автентичності, повагу до культурного контексту та підвищення обізнаності молоді про народні традиції. Це сприятиме не лише збереженню культурної ідентичності, але й розвитку міжкультурного діалогу. Важливо балансувати між інноваціями й збереженням автентичності, уникаючи спрощень та стереотипізації.
Список використаних джерел:
1.Тимчула А. В. Народне хореографічне мистецтво українців Закарпаття другої половини ХХ – початку ХХІ століття: дис. на здоб. наук. ступ. канд. Мистецтвознавства. Київ. 2021р. 197 с.
2.Тимчула А. В. Специфіка танцювальної лексики українців Закарпаття // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2018р. Вип. 41. С. 241–250.
3.Василько І. М., Григорчук М. С. Український народний танець: традиції та сучасність. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2020р. 256 с.