ОРГАНІЗАЦІНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПІДПРИЄМСТВ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ОРГАНІЗАЦІНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПІДПРИЄМСТВ

26.05.2025 16:19

[2. Economic sciences]

Author: Лизогуб Андрій Олегович, аспірант кафедри торгівельного підприємництва, товарознавства та управління бізнесом, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса, Україна



В умовах глобальних економічних викликів та зростаючої конкуренції на аграрних ринках питання ефективної організації інноваційно-інвестиційного процесу в діяльності агропідприємств набуває особливої актуальності. Аграрний сектор України, маючи колосальний потенціал, потребує системного впровадження інновацій та залучення інвестицій для забезпечення сталого розвитку, підвищення продуктивності та конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на міжнародних ринках. Організаційні аспекти інноваційно-інвестиційного процесу виступають тим фундаментом, на якому будується успішна трансформація агропідприємств відповідно до вимог сучасності [1-2].

Специфіка аграрного виробництва, що характеризується сезонністю, залежністю від природно-кліматичних умов, тривалим виробничим циклом та високими ризиками, створює особливі вимоги до організації інноваційно-інвестиційних процесів. На відміну від промислових підприємств, агропідприємства змушені враховувати біологічні закономірності розвитку рослин і тварин, що обумовлює необхідність застосування специфічних підходів до впровадження інновацій та оцінки ефективності інвестицій. Це вимагає створення гнучких організаційних структур, здатних адаптуватися до мінливих умов господарювання та забезпечувати безперервність інноваційного процесу. Ключовим організаційним аспектом інноваційно-інвестиційного процесу в агропідприємствах є формування відповідної інфраструктури, яка включає науково-дослідні підрозділи або взаємодію з аграрними науковими установами, центри трансферу технологій, інформаційно-консультаційні служби, інноваційні лабораторії. В умовах обмеженості ресурсів особливого значення набуває розвиток мережевих форм організації інноваційної діяльності, зокрема, створення агроінноваційних кластерів, що об'єднують зусилля агропідприємств, наукових установ, органів влади, фінансових інституцій для спільного вирішення актуальних проблем галузі та впровадження інновацій [3].

Важливим організаційним аспектом є також розвиток системи управління інноваційно-інвестиційними проєктами в агропідприємствах. Ця система має забезпечувати ефективне планування, організацію, мотивацію та контроль на всіх етапах життєвого циклу проєкту – від генерування ідей до комерціалізації результатів. У цьому контексті особливого значення набуває формування компетентної команди проєкту, здатної інтегрувати знання з різних галузей – агрономії, тваринництва, економіки, фінансів, маркетингу, інформаційних технологій. Для забезпечення ефективної координації дій учасників проєкту доцільним є впровадження сучасних методик управління проєктами, зокрема, гнучких методологій, які дозволяють оперативно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

Не менш важливим аспектом є організація фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційного процесу. В умовах обмеженості власних ресурсів агропідприємств та високої вартості кредитних ресурсів актуалізується необхідність диверсифікації джерел фінансування, залучення зовнішніх інвестицій, використання можливостей державної підтримки та міжнародних грантових програм. Це вимагає створення в агропідприємствах ефективних систем фінансового планування та контролю, розвитку компетенцій з підготовки інвестиційних пропозицій та бізнес-планів, налагодження взаємодії з потенційними інвесторами та фінансовими інституціями [4].

Організація інформаційного забезпечення інноваційно-інвестиційного процесу є також критично важливим аспектом. Агропідприємства мають створювати системи моніторингу науково-технічних досягнень у галузі, аналізу ринкових тенденцій, вивчення досвіду конкурентів. В умовах цифрової трансформації аграрного сектору особливого значення набуває впровадження сучасних інформаційних технологій, зокрема, систем підтримки прийняття рішень, баз знань, експертних систем, що дозволяють оперативно обробляти великі масиви даних та генерувати обґрунтовані управлінські рішення. Організація процесів комерціалізації інновацій також потребує особливої уваги. Агропідприємства мають розвивати компетенції з оцінки комерційного потенціалу інновацій, захисту інтелектуальної власності, формування ефективних стратегій просування інноваційних продуктів на ринок. У цьому контексті важливу роль відіграє розвиток маркетингових служб, здатних проводити дослідження ринку, виявляти незадоволені потреби споживачів, формувати ціннісні пропозиції для різних сегментів ринку [5].

Організація розвитку людського капіталу є фундаментальним аспектом інноваційно-інвестиційного процесу в агропідприємствах. Успішне впровадження інновацій безпосередньо залежить від кваліфікації персоналу, його готовності до змін та здатності освоювати нові технології. Це вимагає створення ефективних систем навчання та розвитку персоналу, формування інноваційної культури, впровадження механізмів стимулювання творчої активності працівників. Особливої актуальності набуває залучення молодих фахівців з інноваційним мисленням, здатних генерувати нестандартні ідеї та впроваджувати сучасні підходи в аграрному виробництві. Важливим організаційним аспектом є також забезпечення ефективної взаємодії між різними функціональними підрозділами агропідприємства в процесі впровадження інновацій. Для подолання міжфункціональних бар'єрів та забезпечення системного підходу до інноваційної діяльності доцільним є створення крос-функціональних команд, які об'єднують фахівців різних напрямків для спільного вирішення комплексних проблем. Такі команди дозволяють інтегрувати різні перспективи та знання, що є критично важливим для успішної реалізації інноваційних проєктів.

Організація процесів управління ризиками інноваційно-інвестиційної діяльності є особливо актуальною для агропідприємств з огляду на високу невизначеність та вразливість аграрного виробництва. Це передбачає створення систем ідентифікації, оцінки та мінімізації ризиків, розвиток культури ризик-менеджменту, впровадження механізмів страхування та хеджування. Важливу роль відіграє також диверсифікація інноваційного портфеля, що дозволяє розподілити ризики між різними проєктами та зменшити негативний вплив можливих невдач.

Організація моніторингу та оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проєктів є необхідною умовою для забезпечення їх успішної реалізації. Агропідприємства мають розробляти системи ключових показників ефективності, які враховують не лише економічні, але й технологічні, соціальні та екологічні аспекти інновацій. Регулярний аналіз цих показників дозволяє своєчасно виявляти відхилення від запланованих результатів та вносити необхідні корективи в процес реалізації проєктів.

У підсумку, ефективна організація інноваційно-інвестиційного процесу в агропідприємствах вимагає системного підходу, який враховує специфіку аграрного виробництва та забезпечує інтеграцію всіх аспектів діяльності – від генерування ідей до комерціалізації результатів. Формування відповідної інфраструктури, розвиток систем управління проєктами, забезпечення фінансовими ресурсами, організація інформаційної підтримки, розвиток людського капіталу, управління ризиками – всі ці організаційні аспекти взаємопов'язані та взаємообумовлені, і лише їх комплексне вдосконалення може забезпечити успішну інноваційну трансформацію агропідприємств відповідно до вимог сучасності та створити основу для їх сталого розвитку в довгостроковій перспективі.

Список  літератури

1. Басюркіна Н. Й. Інноваційні технології управління хлібопекарськими підприємствами України. Економічні інновації. 2018. Т. 20, Вип. 3. С. 20-31. 

2. Басюркіна, Н. Й., Ласкаєв, О. М. Ризики навчальної діяльності в умовах економічних трансформацій України. IV Всеукраїнська науково-методична конференція «Забезпечення якості вищої освіти: удосконалення дистанційного контролю знань та навчальної документації». м. Одеса, 2022 р., С. 327 - 329 

3. Ласкаєв О.М. Трансформація інформації як фактор ризику в діяльності міні-

хлібопекарен м. Одеси. Економіка харчової промисловості. 2024. Т.16, вип. 4. С. 3-

9 DOI: https://doi.org/10.15673/fie.v16i4.3058

4. Спаський І.Д. Мартиросян І.А. Поведінкова економіка: інституціональні та психологічні аспекти підвищення креативного добробуту підприємств аграрної сфери в умовах діджиталізації. Успіхи і досягнення у науці. 2024. № 6(6) 2024. С. 940. c.880-889

5. Шалений В. А. Кількісний аналіз рівня ризикованості діяльності підприємств: ключові показники. Економіка харчової промисловості. 2018. Т. 10, Вип. 4. С. 79-86 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення