МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: КЛЮЧОВІ МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ НА ІНФЛЯЦІЮ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
13.11.2024 19:33
[2. Economic sciences]
Author: Конюк Карина Михайлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
Актуальність. Монетарна політика України є ключовим інструментом для забезпечення економічної стабільності в умовах сучасних викликів, таких як висока інфляція, економічні санкції та війна. Вона впливає на стабільність національної валюти, регулювання рівня інфляції та підтримку фінансової стабільності, що є критично важливим для розвитку економіки та підвищення рівня життя населення.
Мета та методи дослідження. Основна мета полягає в дослідженні основних механізмів монетарної політики України та їх впливу на стабільність економіки країни. Для досягнення мети використовуватимуться методи аналізу, порівняльного вивчення, а також статистичні методи для оцінки ефективності застосовуваних інструментів монетарної політики.
Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з Конституцією України, основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності національної валюти, а його пріоритетною метою є досягнення цінової стабільності через підтримку низької інфляції на рівні 3-5% у середньостроковій перспективі. Для цього банк використовує інфляційне таргетування, яке допомагає знижувати інфляцію та стабілізувати валюту, створюючи сприятливі умови для економічного зростання, зниження процентних ставок і підвищення інвестиційної привабливості. Одночасно Національний банк працює над удосконаленням монетарної політики, розвитку фінансових ринків і банківської системи, підвищенням прозорості політики та комунікації з суспільством, що сприяє досягненню макроекономічної стабільності та фінансової надійності країни [1].
Основними ринковими інструментами й методами монетарної політики є:
– проведення операцій на відкритому ринку;
– встановлення мінімальних обов’язкових резервів для банків;
– управління процентними ставками;
– валютні інтервенції;
– депозитні операції центрального банку та інші.
У зарубіжній літературі зазвичай виокремлюються лише перші три з цих інструментів, оскільки фінансово-кредитні системи розвинених країн є більш ліберальними та розвиненими [2].
Згідно з Законом України «Про Національний банк України», основними засобами і методами грошово-кредитної політики є:
1. Регулювання норм обов'язкових резервів для банків
2. Процентна політика
3. Рефінансування банків
4. Управління золотовалютними резервами
5. Операції з цінними паперами (крім корпоративних), зокрема з казначейськими зобов'язаннями на відкритому ринку
6. Регулювання імпорту та експорту капіталу
7. Запровадження вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті на строк до шести місяців
8. Зміна строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями
9. Емісія боргових зобов'язань та операції з ними [3].
Операції на відкритому ринку дозволяють центральному банку гнучко й точно контролювати грошову масу, змінюючи напрями операцій без суттєвих негативних наслідків. Вони забезпечують істотний вплив на інфляцію, проте для ефективності потребують значних ресурсів. Норми обов’язкових резервів використовуються для обмеження зростання грошової маси, що допомагає стабілізувати ціни, але можуть викликати проблеми з ліквідністю банків та мати сильний вплив на пропозицію грошей навіть за незначних змін.
Рефінансування банків слугує інструментом для підтримки грошової стабільності, особливо під час криз, але може стимулювати ризиковану поведінку банків, очікуючи на підтримку від центрального банку. Депозитні операції дозволяють абсорбувати надлишкову ліквідність і знижувати тиск на валютний ринок, проте високі ставки можуть зменшувати мотивацію банків до кредитування.
Процентна політика впливає на кредитну активність і притік капіталу, допомагаючи підтримувати стабільність цін, хоча банки не завжди діють згідно з офіційними ставками. Валютні інтервенції спрямовані на регулювання курсу національної валюти та обсягів грошової маси, підтримуючи цінову стабільність, але їхній ефект обмежений розмірами валютних резервів, що може призводити до валютних криз.
Управління золотовалютними резервами забезпечує стабільність платіжного балансу, довіру до монетарної політики та знижує вплив зовнішніх ризиків, проте залежить від розміру резервів. Адміністративні методи, як-от валютні обмеження, сприяють мобілізації валютних ресурсів та захисту економіки, але можуть негативно впливати на міжнародні відносини.
Висновки. Монетарна політика України є важливим інструментом для стабілізації економіки та контролю інфляції. Завдяки операціям на відкритому ринку, управлінню резервами, процентній політиці, рефінансуванню банків, валютним інтервенціям та управлінню золотовалютними резервами Національний банк регулює грошову масу та підтримує стабільність валюти. Ці заходи допомагають знижувати інфляцію, зміцнювати платіжний баланс та підвищувати довіру до фінансової системи. Однак кожен метод має свої обмеження і потребує ретельного підходу для уникнення ризиків та забезпечення довгострокової стабільності економіки.
Список літератури:
1. Стратегія монетарної політики Національного банку України. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_MP.pdf
2. Мельник, Т. В. Інструменти монетарної політики та практика їх застосування Національним банком України [Текст] / Т. В. Мельник // Науковий вісник Ужгородського національного університету : серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство / гол. ред. М. М. Палінчак. – Ужгород : Гельветика, 2018. – Вип. 22, № Ч. 2. – С. 113–119.
3. Закон України «Про Національний банк України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 29, ст. 238) URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/679-14