ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПІДХІД ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ІНФОРМАТИКА» - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПІДХІД ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ІНФОРМАТИКА»

12.06.2024 14:43

[1. Information systems and technologies]

Author: Тодоріко Євгенія Сергіївна, викладач спеціальних дисциплін, Новокаховський політехнічний фаховий коледж, м. Нова Каховка; Личак Валерій Олександрович, викладач спеціальних дисциплін, Новокаховський політехнічний фаховий коледж, м. Нова Каховка


Дослідницький підхід у викладанні інформатики передбачає активну участь студентів у процесі навчання, розвиток їх критичного мислення, здатності до самостійного пошуку рішень та інновацій. Використання цього підходу при виконанні лабораторних робіт дозволяє студентам не тільки освоїти теоретичні знання, але й застосувати їх на практиці, розвиваючи при цьому навички наукового дослідження та аналітичного мислення.

Під час виконання лабораторних робіт за допомогою дослідницького підходу студенти навчаються критично оцінювати отримані результати, зіставляють їх з теоретичними знаннями та роблять обґрунтовані висновки. Виконання реальних завдань з лабораторних робіт на дисципліні «Інформатика» дозволяє студентам розвивати практичні навички, необхідні в професійній діяльності будь-якої спеціальності. Дослідницький підхід сприяє підвищенню мотивації та зацікавленості в навчанні здобувачів освіти, тобто студенти вчаться шукати нові підходи до вирішення поставлених задач, що сприяє розвитку інноваційного мислення.

Використання дослідницького підходу до навчання інформатики передбачає такі цілі: 

- підвищення інтересу до предмету інформатика; 

- оволодіння вміннями працювати з різними видами інформації за допомогою комп’ютера й інших засобів інформаційних і комунікаційних технологій(ІКТ), організовувати власну інформаційну діяльність і планувати її результати;

- розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей засобами ІКТ; 

- виховання відповідального відношення до інформації; 

- вироблення навичок застосування засобів ІКТ при виконанні індивідуальних і колективних проєктів та у навчальній діяльності. 

Розглянемо приклад формування дослідницького підхіду при виконанні лабораторної роботи з дисципліни «Інформатика» під час вивчення теми: «Створення інформаційного буклету в програмі MS Publisher». Мета роботи полягає у використанні інструментів MS Publisher для створення професійних інформаційних буклетів, досліджуючи можливості програми та застосовуючи їх на практиці. На занятті вивчається видавнича система MS Publisher. 

Комп’ютерні публікації – це надрукована, видана єдина за формою і змістом робота (видання твору або оприлюднений твір). Публікації бувають друковані(журнали, книжки, газети, бюлетні, буклети та ін.) та електронні.

У ході підготовки документа здійснюється верстка(процес компонування текстових і графічних об’єктів для створення сторінок видання відповідно до принципів дизайну на технічних вимог). Програми Microsoft Publisher призначена для підготовки публікацій. Основним об’єктом Publisher – публікація [3].

На відміну від документа програми Word публікація складається лише з об'єктів. Об'єкти розташовують на сторінці у певних місцях. Головним об'єктом є текстовий блок (TextBox), який називається кадром (надписом) у текстовому редакторі Word. На сторінці може бути один чи декілька текстових блоків.

Текстовий блок може містити картинки, таблиці тощо. Таблиця тут є об'єктом, тому її можна переміщати в середині блоку.

Публікації для друку – це заготовки публікацій на вибрані теми. Потрібно вставити власні дані у заготовку – і високоякісна публікація готова. Заготовок є декілька десятків:

Швидкі публікації (Quick Publications) – універсальна заготовка для створення плакатів, оголошень тощо.

Заготовка складається із декількох текстових блоків і графічних елементів, виконаних у певному стилі. Поєднання матеріалів публікації і стилів називається макетом публікації (Publication Deeign). Зразків макетів для кожної заготовки є близько вісімдесяти: Астро, Метелик, Букет, Хвилі, Геометрія, Горизонт, І'ух та ін.

До зразка макета користувач може застосувати кольорову схему (Color Scheme) до вподоби зі списку: Альпійську, Гори, І'ранат, Дощ, Захід тощо, а також шрифтову схему (Font Scheme): Архівну, Базову, Віртуальну тощо.

Деколи варто змінити тіло публікації (Background) чи оформити текстові блоки різноманітними заливками за допомогою команд з контекстного меню текстового блоку:

За одне заняття неможливо розглянути всі можливості MS Publisher. Тому студентам була запропонована дослідницька робота створення буклету «Мій коледж» або «Моя майбутня професія», за власним уподобанням: 

- «Цікаві подорожі Херсонщиною»,

- «Моя улюблена комп’ютерна гра»,

- «Різнокольорове життя»,

- «Здоровий спосіб життя – цікаві історії»,

- «Мій улюблений спортсмен, актор, співак, музична група».

Використовуючи MS Publisher, студенти створюють макет буклету та визначяють цільову аудиторію буклету, основні повідомлення, які потрібно донести, та стиль оформлення, що найкраще підходить до заданої теми. Розробляють самостіно структуру, розміщують текстові блоки та графічні елементи, обирають шрифти та кольорові схеми. Студентам самостійно надається дослідити варіанти дизайну, використовуючи функціонал MS Publisher. 

При виконанні даної роботи студенти одержують додаткові відомості про функції й опановують навички роботи з MS Publisher. Певних вимог до оформлення результатів виконання роботи не ставиться. Студенти представляють свої буклети перед аудиторією, пояснюючи свої рішення щодо дизайну та змісту, а також описують процес створення інформаційного буклету.  Студенти проводять самооцінку, а також залучають одногрупників для надання зворотного зв'язку. На основі отриманих відгуків одногрупників студенти вносять корективи в свої проєкти. Вони можуть змінювати дизайн, коригувати текстовий контент або додавати нові елементи, щоб покращити якість буклету. Викладач і студенти обговорюють представлені роботи, обмінюючись думками та пропозиціями. Це сприяє колективному навчанню і дозволяє кожному учаснику отримати корисні поради на майбутнє.

Отже, система дослідницьких завдань сприяє формуванню дослідницьких умінь студентів, розширенню бази знань, а також сприяє міжпредметному узагальненню одержаних знань та вмінь за рахунок: включення до системи задач завдань на формування базових вмінь, задач на оволодіння практичними навичками роботи з комп’ютерною технікою, що виходять за межі навчальної програми; використання завдань, розв’язування яких стимулює розвиток як абстрактного, так і образного мислення; доповнення задач традиційного змісту задачами на формування вмінь відокремлювати суттєві і несуттєві чинники, формувати критичне ставлення до одержаного результату тощо. 

Використання в процесі навчання системи дослідницьких завдань як моделей наближених до реальних процесів, їх дослідження, а також можливе узагальнення підходів до розв’язання задач на основі інформаційно-комунікаційних технологій сприяють розвитку творчих здібностей студентів, підвищенню їх інтересу до навчального предмета інформатики, формуванню дослідницьких умінь, розвитку загального рівня інформатичної культури. 

Дослідницька діяльність не тільки мотивує процес навчання студентів, вона дає змогу збагачувати досвід у конкретній справі, дозволяє побачити практичне застосування знань і вмінь у реальному житті. 

Узагальнюючи все сказане, можна зробити висновок, що дослідницький підхід при виконанні лабораторних робіт з дисципліни «Інформатика» є ефективним засобом навчання, який сприяє розвитку критичного мислення, практичних навичок та інноваційного підходу до вирішення задач. Використання цього підходу дозволяє студентам не лише засвоїти теоретичні знання, але й застосувати їх на практиці, що є важливим етапом у підготовці кваліфікованих фахівців у галузі інформаційних технологій. Дослідницький підхід допомагає педагогам оптимізувати навчально-виховний процес, зробити його більш насиченим і цікавим, забезпечити підвищення активності студента, робить їх більш відповідальними, старанними, самостійними, зацікавленими в результатах власної навчальної діяльності.

Література

1. Качурівський В.О., Соловій Н.М. Самостійна робота студентів при вивченні дисципліни «Інформатика і комп’ютерна техніка» / В.О.Качурівський, Н.М. Соловій // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук.пр. - Київ-Запоріжжя, 2001,-С.144-147.

2. Куделя О., Глазунова О., Кот І. Комп’ютерна техніка та сучасні інформаційні технології : навчальний посіб. / О.Куделя, О.Глазунова, І.Кот Режим доступу   https://vukladach.pp.ua/MyWeb/manual/pidruchnuku13122023/Informatsiyni%20tekhnolohiyi/Zmist/Zmist.htm



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення