СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-РАЦІОНАЛЬНОГО ОБЛІКУ ТА РОЗПОДІЛУ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ В ОСЕЛЯХ – ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК ЕНЕРГООЩАДНОСТІ
15.02.2024 11:14
[3. Technical sciences]
Author: Микийчук Богдан Миколайович, аспірант, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів
Ефективне використання теплової енергії у житлово-комунальному господарстві України має велике економічне та соціальне значення як у зв’язку з обмеженістю власних енергетичних ресурсів, так і з різницею у темпах зростання тарифів і реальних доходів пересічних споживачів. Останнім часом ніби переконливою альтернативою централізованим системам опалення проголошується впровадження індивідуальних систем. Однак, важко уявити собі застосування таких систем у багатоповерхових житлових будинках розвинутих країн, оскільки ефективно вони можуть працювати лише з використанням газу як енергоносія, тому що використання твердого або рідкого палива у сучасних багатоповерхових будівлях практично неможливе через екологічні та організаційні проблеми. При цьому, спалювання будь-якого палива у великих котельнях, завжди буде ефективнішим, ніж у малих.
Про користь централізованого опалення говорить і наявність достатніх вітчизняних запасів вугілля та інфраструктури його видобутку. Тому можна зробити висновок, що принцип колективного теплопостачання буде основним і надалі для більшої частини населення. Окрім того, в Україні більшість будинків мають саме централізовану систему опалення. Об’єктивним стимулом для всебічної економії у таких умовах є індивідуальний комерційний облік спожитої теплової енергії при можливості індивідуального регулювання.
Комерційний прилад обліку теплової енергії обліковує всю теплову енергію, витрачену у будівлі, а не лише на опалення квартир. Тому справедливо, що кожне приміщення оплачує свою частку. Дві складові оплачують всі співвласники будівлі – це обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та функціонування системи опалення. Середньо статистично витрачається теплової енергії приблизно: на опалення - 80 %, на місця загального користування – 10 %, на функціонування системи опалення - 8 %, на стояки – 2 % [1, 2].
Аналіз існуючої структури централізованого постачання енергоносіями за багато підвідним колективним принципом показує практичну трудність простого апаратного (об’єктивного) обліку спожитого теплі індивідуальними споживачами. Експлуатаційні затрати встановлюваних в даний час різних лічильників споживання теплової енергії за рахунок ускладнення їх в обслуговуванні, оперативному і об’єктивному знятті показів, їх обліку, проведенню профілактичних робіт, повірок і ремонту є неприпустимо високими, в будь-якому випадку перевищують вартість теплолічильників і їх монтажу. Встановлення таких теплолічильників в різних місцях квартири, які були б доступні для знімання показів, вимагає періодичного відвідування ізольованих квартир різними операторами, ретельного проведення обліку показів, що є неприпустимим для квартиронаймачів.
Раціональним варіантом контролю індивідуального споживання тепла є використання системи рівнянь теплового балансу будинку та результатів вимірювання температур вздовж стояків (у кожній квартирі) на підставі статистичних методів відкривають можливість контролю зміни витрат тепла порівняно з передбаченими при проектуванні будівель.
Тому необхідною умовою об'єктивного оцінювання витрати тепла в будівлях, в яких не встановлено пристрої обліку, є розроблення і використання методики розрахунку тепловтрат конкретного приміщення. Ця методика має враховувати результати вимірювань температурного поля будівлі за допомогою тепловізорів, що дозволить визначити індивідуальні особливості теплоспоживання конкретного приміщення. Результати досліджень повинні бути використані при заповненні паспорту приміщення, в якому, за результатами енергетичного аудиту приміщення записуються його основні теплоенергетичні характеристики. Проведення щорічної паспортизації приміщень дозволить, по-перше, об'єктивніше оцінювати рівень споживання теплової енергії, по-друге, стимулюватиме впровадження енергозберігаючих заходів.
Також відсутня нормативна база, що дозволила б здійснювати нарахування оплати за використане тепло із врахуванням якості наданої послуги за звітний період.
Для оцінювання якості наданої послуги з опалення та встановлення відповідного тарифу необхідно у реальному масштабі часу вимірювати та реєструвати температуру в опалюваному приміщенні. Одразу виникає організаційно-правовий аспект використання регуляторів температури. Окрім окреслених організаційно-технічних проблем, індивідуальний облік теплової енергії дає можливість і суттєвої економії коштів, наприклад, за експертними оцінками похибка обліку в 1% призводить до втрат в Україні біля 100 млн. грн за рік.
Процес обліку використання тепла повинен містити дві складові: вимірювальну – отримання, за допомогою засобів вимірювань, кількісної інформації про надану споживачеві енергію та розрахункову – розрахунок кількості використаної споживачем енергії з оцінюванням якості наданої послуги:
QB=KQH (1)
де Qв – кількість використаної теплової енергії; Qн – кількість наданої теплової енергії; K – коефіцієнт ефективності використання теплової енергії приміщенням.
Коефіцієнт К можна розраховувати на основі методики запропонованої в [3, 4]. Суть методу, полягає в збиранні та інтегруванні параметрів, які безпосередньо відповідають за теплообмін між опалювальними приладами і внутрішнім повітрям в приміщенні.
Цей коефіцієнт можна використовувати як основний показником якості використання теплової енергії приміщенням. Основною проблемою при цьому є встановлення дійсного значення коефіцієнта К. Очевидно, що коефіцієнт К буде індивідуальним для кожного облікового приміщення і буде змінюватися від багатьох факторів (зміна тепловтрат приміщення та теплопередачі нагрівних пристроїв, зміна конфігурації приміщення і т.п.).
Тому надзвичайно важливою умовою забезпечення високої якості використання теплової енергії є теоретичне обґрунтування основної ідеї контролю якості теплопостачання шляхом взаємозв’язку між обліком за показами теплолічильників та створеної методики розрахунку теплоспоживання за результатами розрахунку по тепловій математичній моделі будинку та моніторингу теплотехнічного стану будинку. Впровадження в практику такого підходу дозволить створювати сучасні системи інтелектуально-раціонального обліку та розподілу теплової енергії в будинках.
Література
1. Щодо власників приміщень з індивідуальним опаленням. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.teplo.od.ua/2021/03/23/2155/ (Дата доступу 19.01.2024 р.).
2. Платимо лише за спожите тепло: з’явились нові можливості. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2556917-platimo-lise-za-spozite-teplo-zavilis-novi-mozlivosti.html (Дата доступу 19.01.2024 р.).
3. Лозбін В.І., Столярчук П.Г., Засименко В.М., Яцук В.О., Плавинська Т.О. Теплотехнічні аспекти обліку витрат теплової енергії індивідуальними споживачами // Вісник ДУ “Львівська політехніка”; Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація. - Вип. 365. - 1999. - С. 88-91.
4. Розроблення теоретичних засад оцінки якості енергоносіїв та створення на цій основі нових методів та засобів для індивідуального обліку спожитого тепла, води, газу та електроенергії. // Звіт держбюджетної НДР “ДБ/Лічильник” (заключний). – № ДР0102U001189. – Львів, 2003. – 40 с.
_________________________
Науковий керівник: Яцук Василь Олександрович, доктор технічних наук, професор, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів