Congratulation from Internet Conference!

Професія поліцейського входить в п'ятірку професій, пов'язаних з найбільшим ризиком для життя. Це пов'язано не тільки зі специфікою роботи, але і з відсутністю належної уваги до дотримання елементарних заходів особистої безпеки. Багатьох трагічних випадків можна було уникнути, якби співробітники були менш самовпевнені і діяли відповідно до настанов, виконання яких обіймає трохи більше часу, але забезпечує особисту безпеку алгоритмами поведінки. У критичній ситуації співробітник буде діяти за звичним для нього алгоритмом. Отже, впевнені, тактично доцільні дії можуть бути напрацьовані лише в ході систематичних тренувань, що включають в себе, в першу чергу, практичне відпрацювання алгоритму дій і розвиток стійкого в екстремальних ситуаціях мислення. У ході навчання співробітник повинен засвоїти елементарні, характерні для більшості типових та екстремальних ситуацій правила обережності. Дотримання цих нескладних рекомендацій загального характеру зводить нанівець можливі несподіванки, формує навички пильної, багато в чому безпечної поведінки в різних ситуаціях. Слід пам'ятати, що: - завжди необхідно перевіряти справність і укомплектованість спорядження перед початком служби (наявність металевих пластин в бронежилеті, наявність і справність застібок бронежилета і шолома часто допомагає уникнути поранення або загибелі); - неприпустимо знаходитися на службі з порушенням правил носіння форменого одягу (поверх форменого обмундирування одягнутий цивільний одяг і т.д.), яке динамічно розвивається в конфліктній ситуації або в умовах обмеженої видимості не дозволить громадянам розглянути зовнішні атрибути представника влади, що може призвести до помилкового сприйняття співробітників в якості нападників, правопорушників, або протилежної конфліктуючої сторони. Якщо співробітник виконує свої обов'язки в цивільному одязі, то, щоб уникнути його неправильної ідентифікації, необхідно голосно і чітко представитися в формі, що не допускає подвійного тлумачення і при першій можливості продемонструвати службове посвідчення, дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки; - неохайний зовнішній вигляд, крайня недбалість і неохайність в одязі і зачісці викликають неповагу до співробітника з боку громадян, що, в свою чергу, може спровокувати непокору або призвести до опору; - грубість і використання працівниками міліції сленгу та ненормативної лексики, образа чи погрози громадянам, необґрунтовані звинувачення в правопорушенні або загроза застосування фізичної сили або спеціальних засобів без достатніх на те підстав також можуть викликати непокору і протидію вимогам щодо підтримання порядку; - невмотивоване застосування спеціальних засобів і фізичної сили провокує обурення, лють і зустрічну агресію громадян; - самовільне ухилення від маршрутів, догляд з постів нарядів позбавляє співробітників можливості своєчасно отримати допомогу в критичній ситуації; - пересуватися по території, що обслуговується, слід на деякому віддаленні від будинків, інших споруд та будь-яких об'єктів, які можуть служити укриттям можливим правопорушникам для раптового нападу; - важливо витримувати необхідну дистанцію стосовно громадян, нікого не залишати позаду себе, в тому числі передбачуваних очевидців та потерпілих, за яких можуть видавати себе спільники правопорушників; - при безпосередньому спілкуванні з порушниками необхідно витримувати дистанцію, стежити за їх поведінкою, мімікою, жестами і бути готовим до можливого застосування фізичної сили, спеціальних засобів. При загостренні обстановки не «замерзати», а діяти, очікувати несподіваного; - при наближенні громадянина ззаду, в умовах темряви, в малолюдних місцях, відійти в сторону, зупинитися, пропустити його або змінити напрям руху і піти назустріч; - наближатися до громадян слід, як правило, з боку джерела освітлення; - не обманюватися послужливістю і люб'язністю порушників. Погано переоцінити супротивника, проте гірше його недооцінити; - звуки і видиме очима спотворюється під впливом стресу; - очі вимагають часу, щоб звикнути до зміни освітлення (прийоми: опинившись в темряві - часто моргай; в очі вдаряє світло - закрий одне око); - нерішучість у застосуванні, або невміле застосування спецзасобів, зброї, призводить до того, що правопорушник заволодіває ними і звертає їх проти співробітника; - за невміння правильно і до кінця провести бойові прийоми боротьби при утриманні або конвоювання правопорушника, як правило, лише активізує агресію останнього; - необхідно намагатися діяти в групі - відрив співробітника від товаришів по службі при переслідуванні злочинця або підозрюваного, здійснення огляду місцевості, будови або квартири без підстраховки мінімум ще одним співробітником часто провокує напад. Один міліціонер прикриває – інший діє; - при вході в приміщення, перш ніж увійти, потрібно повністю відкривати двері - не до кінця відкриті двері перекривають можливість огляду частини приміщення і можуть служити укриттям для правопорушника; - ключі від службового автотранспорту повинні бути завжди при собі; - не можна заглядати за ріг будівлі на рівні очей - саме на цьому рівні переслідуваний правопорушник готовий побачити співробітника, саме це місце може заздалегідь взяти на приціл, приготуватися для нанесення удару; - по можливості слід зменшувати свої розміри в якості мішені, уникати показувати свій силует, потрібно намагатися завжди займати захищену позицію; - схвильованість і поспішність в оцінці обстановки призводить до помилки. Участь у будь-якому оперативно-службовій заході передбачає швидку оцінку конкретної ситуації і вироблення певної тактики.

Працівники органів внутрішніх справ мають право затримувати і доставляти в міліцію осіб які вчинили адміністративні правопорушення, а також підозрюваних у вчиненні злочину, за наявності однієї з таких підстав: а) громадян, які вчинили адміністративні правопорушення з метою припинення порушень, якщо всі інші заходи впливу вичерпані, а також для встановлення особи порушника і складання протоколу про правопорушення, затримувати осіб, які перебували в інших громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження. б) військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин або військових комісаріатів. в) коли особу застигли при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; г) коли очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вкажуть на особу, як на таку, що вчинила злочин; д) коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі знайдені явні сліди злочину. За наявності інших даних, які дають підставу підозрювати особу у вчиненні злочину, вона може бути доставлена в міліцію тільки в тому випадку, якщо намагалася втекти або коли не має постійного місця проживання, або коли не встановлена особа підозрюваного.

Література:

1. Методичні рекомендації про дії органів і підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України щодо розшуку і затримання озброєних та інших злочинців, які становлять підвищену суспільну небезпеку та щодо готовності співробітників міліції і військовослужбовців внутрішніх військ до дій в екстремальних ситуаціях. Методичні рекомендації. – К.: НАВС. – 2011. – 104 с. 

2. Аналітичний огляд та вдосконалення організації проведення спеціальних операцій службами та підрозділами органів внутрішніх справ України в сучасних умовах / Укл.: М.О. Свірін, В.П. Климчик, Я.М. Калашник, В.Л. Трасковський; Відп. ред. А.І. Пясецький. – К.: НАВС України, 2000. — 56 с. 

3. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : [Підручник] / Мін-во освіти і науки України. МВС України. КНУВС; За заг. ред. Є. М. Моісеєва, Ю. І. Римаренка, В. І. Олефіра. – Київ : КНТ, 2008 р. – 815 с. 

4. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ України, спеціальна частина: Підручник для вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.В. Коваленка, Ю.І. Римаренко, В.І. Олефір – Т.: «Терно-граф», 2011. – 528 с. 

5. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ України, особлива частина: Підручник для вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.В. Коваленка, Ю.І. Римаренко, В.І. Олефір – Т.: «Терно-граф», 2011. – 528 

6. Андрєєв О.О., Дзюба В.М., Ірхін Ю.Б., Потеряйко С.П. Психологічне супроводження службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України в екстремальних умовах : Навчальний посібник / Андрєєв О.О., Дзюба В.М., Ірхін Ю.Б. та ін. – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, ДП „Друкарня МВС”, 2009. – 82с.

7. Алфьоров С.М. Правові та психологічні аспекти тактики захисту та затримання неозброєного й озброєного злочинця : практичний посібник / С.М. Алфьоров, М.О. Середа.— Запоріжжя : Юридичний ін-т ДДУВС, 2009.— 72с.

8. Бандурка О.М. Діяльність органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях / О.М. Бандурка. – Х. : 1993. – 398 с.

9. Бородич А.А. Операция по задержанию группы вооруженных преступников : [учебное пособие] / А.А. Бородич. – Омск: ВШМ МВД СССР, 1988. – 60 с. 

10. Бандурка О.М., Кузніченко С.О. Організація діяльності органів внутрішніх справ в умовах надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру: Наук.-практ. посібник. – Харків: Вид-во Ун-ту внутрішніх справ. – 2000. – С. 116;