ФІНАНСОВІ МОЖЛИВОСТІ І ПЕРЕДУМОВИ ПОВОЄННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ
09.01.2024 13:56
[2. Economic sciences]
Author: Ушакова Оксана Анатоліївна, кандидат економічних наук, Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Рівненський інститут; Оліфірук Алла Василівна, здобувач освіти спеціальності 071 «Облік і оподаткування», ІІІ курс, Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Рівненський інститут
Умови воєнного стану в Україні змусили значно змінити структуру доходів і видатків Державного бюджету, кошти якого почали спрямовуватися, в першу чергу, на оборону держави та соціальний сектор. Заплановані видатки упродовж 2022 року зросли у два рази – до 2,7 трлн грн (75 млрд дол. США), а дефіцит Державного бюджету України збільшився майже у 6 разів – до 911 млрд грн (25 млрд дол. США). У 2023 році дефіцит Державного бюджету України продовжував зростати (+400 млрд грн). Закрити розрив між доходами і видатками дозволяє грантова та кредитна підтримка міжнародних партнерів, купівля військових облігацій підприємцями, банками і населенням, а також продовження сплати податків бізнесом, який, попри ризики, швидко почав оговтуватися від воєнних шоків [1]. Головними економічними викликами розвитку України в умовах післявоєнного відновлення є еміграція з України та майбутня міграція в Україну, а також невизначеність [2].
Щоб вирішити ці виклики, важливо розглядати комплексний підхід, який включає в себе ефективну політику залучення і утримання талантів, покращення бізнес-клімату, реформи в галузі освіти та розвитку, а також збереження і підтримку української діаспори, яка може стати важливим ресурсом для розвитку країни, надсилаючи ремітенси, інвестуючи в українські підприємства та сприяючи міжнародному партнерству. Ключовою частиною такого підходу має бути розробка сталих стратегій, які враховують потреби та інтереси різних груп населення, а також сприяють сталому соціально-економічному розвитку України.
Обов’язковою ланкою концепції реформування вітчизняної економіки в умовах воєнного стану і, з огляду на пріоритети її повоєнного розвитку, є зміна цілей структурної економічної політики держави. Замість практики державної підтримки бюджетоформуючих й експортоорієнтованих галузей, які визначають сировинний характер української економіки, уряд має стимулювати розвиток малого бізнесу, заохочуючи інвестування у стартапи і реалізацію інноваційних проєктів [5, с. 114].
Уряд у 2022 році вже запровадив низку важливих регуляторних новацій, покликаних зменшити фіскальне навантаження на бізнес і стимулювати розвиток малого підприємництва; відбулась певна лібералізація митного законодавства [1]. З метою покращення бізнес-середовища на внутрішньому ринку й інвестиційної привабливості України регуляторні урядові ініціативи мають поглиблюватися за допомогою: оптимізації адміністративних процедур, зокрема зменшення бюрократичних обтяжень для бізнесу; підвищення кваліфікації та необхідної перекваліфікації працівників задля сприяння інноваціям і підвищенню конкурентоспроможності готової продукції вітчизняних підприємств; підтримки сприятливого ділового клімату, включаючи захист прав власності, забезпечення правової стабільності та прозорості.
Це особливо важливо в умовах постійної залежності економіки України від міжнародних кредитів та грантів, а отже значного і невпинного зростання зовнішнього боргу. У 2023 році можливості міжнародної співпраці і підтримки для забезпечення стабільності та відновлення країни було розширено. Станом на 31.12.2022 сукупний зовнішній борг України становив 71398,6 млн дол. США, а на аналогічну дату 2023 року збільшився на 35,26% (за даними Міністерства фінансів України [3]).
Таким чином, з огляду на значні соціальні та економічні втрати внаслідок воєнних дій, повоєнний економічний бум в Україні можливий лише в тому разі, якщо заходи економічної політики держави реалізовуватимуться в руслі чіткої і послідовної стратегії, спрямованої на дерегуляцію економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату [4, c. 68] на основі підвищення ефективності використання людського капіталу, зокрема висококваліфікованих фахівців, фінансових і матеріальних ресурсів, а також на боротьбу з корупцією.
Основним пріоритетом такої стратегії має стати зміна бюджетних орієнтирів держави без посилення економічного тиску в умовах спрямування значної частини фінансових ресурсів на оборону, врахування потреб населення і бізнес-середовища. Важливо також забезпечити відкритий діалог між урядом, бізнесом і громадськістю для прийняття об’єктивних та ефективних рішень, адже невизначеність і непрозорість прийняття рішень на різних рівнях державного управління негативно впливають на рівень довіри як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.
Література
1. Війна змінила все: які виклики подолали громадяни та бізнес минулого року і до чого готуватися у 2023 році URL: https://www.unian.ua/economics/other/viyna-zminila-vse-yaki-vikliki-podolali-gromadyani-ta-biznes-minulogo-roku-i-do-chogo-gotuvatisya-u-2023-roci-12101166.html.
2. Економіка війни та повоєнний економічний розвиток України: проблеми, пріоритети, завдання. URL: https://www.prostir.ua/?news=ekonomika.
3. Зовнішній державний борг України. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/debtgov/foreign/2023/.
4. Мельник М. В. Бюджет України: актуальні проблеми. Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення (випуск 71): матеріали Міжнародної наукової інтернет-конференції. м. Тернопіль, Україна – м. Переворськ, Польща. 18-19 жовтня 2022 року. Редкол.: О. Патряк та ін. ГО «Наукова спільнота». WSSG w Przeworsku. Тернопіль. ФОП Шпак В.Б. С. 63–69.
5. Телегін В. В. Проблеми функціонування економіки України в умовах воєнного стану та шляхи повоєнного їх вирішення. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIV Міжнародної науково-практичної конференції. За ред. І. В. Жукової, Є. О. Романенка. м. Орхус. Данія. ГО «ВАДНД». 07 вересня 2022 року. С. 108–118.