ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
09.05.2023 22:59
[2. Economic sciences]
Author: Кичигін Андрій Миколайович, аспірант, Донецький Національний університет ім. Василя Стуса, м. Вінниця
Успішне функціонування і розвиток підприємств в сучасних умовах вимагає відповідного підходу до формування їх конкурентної стратегії, виявлення конкурентних переваг та пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності. Головним фактором перемоги в сучасній конкурентній боротьбі, що загострюється, є випереджальні домінантні інновації та нові методи ведення гіперконкурентної боротьби.
Системна інтеграція української економіки у світову може здійснитися тільки за умови досягнення достатнього рівня загальної конкурентоспроможності країни, конкурентоспроможності її господарських структур, а також конкурентоспроможності продукції, яка ними виробляється і реалізуються на внутрішньому і зовнішньому ринках. Основою сучасної конкурентоспроможності виступають інновації – інформаційно-комунікаційні, техніко-технологічні, організаційні, структурні, інституціональні, логістичні, - саме вони створюють конкурентні переваги і дозволяють країнам, які ними володіють, займати гідне місце в сучасному глобалізованому світі. Тому ключовим завданням сучасної економічної стратегії України є підвищення її конкурентоспроможності і створення для цього відповідних умов.
Новою парадигмою підвищення конкурентоспроможності підприємств може стати модель циркулярної економіки, заснована на принципах сталого розвитку, головними інструментами якої мають стати екологічні інновації.
Концепція циркулярної економіки виникла внаслідок необхідності розробки нових економічних моделей, які б враховували зростаюче споживання та утворення більшого обсягу відходів. Циркулярна економіка являє собою нову модель економіки, в основі якої лежить замкнутий цикл використання ресурсів для забезпечення руху від масового до відповідального виробництва та споживання.
Модернізація стратегій підвищення конкурентоспроможності українських підприємств в напрямку переходу до циркулярної економіки є одним з головних викликів сучасності, оскільки передбачає створення нових моделей бізнесу, нових господарських зв’язків та ланцюгів доданої вартості.
Промислові підприємства мають вийти за межі звичайної моделі ефективного використання ресурсів та прагнути збільшувати тривалість та потенційну багаторазовість використання матеріалів, продуктів та активів для забезпечення своєї сталості.
Сталість підприємства ґрунтується на системі управління не тільки фінансовими, а й екологічними аспектами підвищення конкурентоспроможності, та впровадженні ресурсозберігаючих технологій виробництва. Такий підхід дозволяє оцінити потенціал та шляхи зменшення витрат для ефективного використання ресурсів та зниження собівартості продукції і утворення відходів, підвищити ресурсоефективність та конкурентоспроможність. Поєднання екологічної ефективності виробництва з економічним зростанням підприємства є основною ідеєю сталого виробництва. Можемо виділити наступні переваги сталого виробництва:
• оптимізація використання матеріальних і фінансових ресурсів;
• підвищення продуктивності виробництва;
• підвищення якості продукції за рахунок впровадження інновацій;
• організаційна ефективність;
• ринкова та суспільна прийнятність.
При впровадженні моделі сталого розвитку підприємств пріоритетна увага має надаватися забезпеченню відповідних засад управління відходами і створенню його організаційно-економічного забезпечення. Таке управління на базі реалізації концепції циркулярної економіки і створення відповідної інфраструктури за досвідом найбільш економічно розвинених країн є найбільш важливим чинником підвищення ефективності і, як наслідок, конкурентоспроможності підприємств.
Запровадження моделі циркулярної економіки поряд із модернізацією виробництва також може забезпечити підприємствам наступні переваги:
-заохочення виробництва продуктів, які багаторазово проходять через ланцюжок створення вартості, що може створити нові джерела доходів і прибутків, а також краще задовольняти потреби споживачів;
-підвищення контролю над організацією системи постачання та покращення реакції ланцюгів поставок на глобальні збої – від пандемій до геополітичних конфліктів – і, як результат, зменшення дефіциту ресурсів;
-створення нових операційних та бізнес-моделей для збільшення рівня повторного використання матеріальних ресурсів;
-зменшення навантаження на навколишнє середовище та збереження ресурсного потенціалу країни за рахунок обмеження неощадливих практик споживання та виробництва.
Всесвітній економічний форум виділяє наступні базові принципи циркулярної економіки (10R) [1]:
-Refuse (відмова виробляти продукт за застарілою технологією, пропозиція альтернативного продукту);
-Rethink (переосмислення напрямів використання продукту, обмін або спільне використання продукту);
-Reduce (скорочення використання природних ресурсів з підвищенням ефективності виробництва продукції або споживання);
-Reuse (повторне застосування іншим споживачем продукту, що був у використанні, за його призначенням);
-Repair (ремонт та технічне обслуговування дефектного виробу з подальшим його використанням за основним призначенням);
-Refurbish (відновлення старого продукту для подальшого споживання);
-Remanufacture (повторна обробка та застосування частини старого виробу у новому продукті за його основним призначенням);
-Repurpose (переорієнтація частини старого виробу у новому продукті на інше функціональне призначення);
-Recycle (переробка матеріалів для отримання продуктів такої ж або нижчої якості);
-Recover (утилізація матеріалів із відновленням витраченої на їх виробництво енергії).
Багато підприємств на глобальному ринку успішно впровадити ці принципи в ході модернізації промислового виробництва, забезпечивши при цьому рівень прибутковості, що гарантує вчасне повернення інвестицій та подальше підвищення конкурентоспроможності. Вони частково відмовляються від використання продукції з матеріалів, які важко піддаються переробці, або застосовують систему trade-in – обмін товарів, що вже були у використанні, на нові. [2]
Перехід підприємства до моделі циркулярної економіки має базуватися на наступних принципах економічної доцільності:
-забезпечення достатнього рівня рентабельності виробництва та швидкості повернення інвестицій;
-оптимізація використання ресурсів та ціноутворення на них;
-зростання кількості споживачів готової продукції.
Досвід країн ЄС наочно продемонстрував позитивні наслідки впровадження концепції циркулярної економіки для підприємств. Завдяки інноваційним технологіям покращення ефективності використання ресурсів по всіх ланцюгах цінності може знизити використання матеріалів та сировини в ЄС на 24% до 2030 року, забезпечить економію коштів у розмірі 600 мільярдів євро, інші економічні вигоди у розмірі 1,2 трильйона євро (приблизно 10% ВВП ЄС у 2022 році) і приблизно 2 мільйони додаткових робочих місць. [3]
Таким чином, впровадження засад циркулярної економіки на макро- та мікрорівні може стати платформою для імплементації інноваційних підходів, таких як технології та бізнес-моделі створення більшої економічної цінності при меншому використанні природних ресурсів, що беззаперечно матиме позитивний вплив на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
Література
1.Circular Economy in Cities. Evolving the model for a sustainable urban future. White paper. World Economic Forum, 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/White_paper_Circular_Economy_in_Cities_report_2018.pdf (дата звернення: 08.05.2023)
2.Nguyen H., Stuchtey M., Zils M. Remaking the industrial economy. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/sustainability/our-insights/remaking-the-industrial-economy (дата звернення: 08.05.2023)
3.European Commission, “Circular Economy Action Plan”. URL: https://environment.ec.europa.eu/strategy/circular-economy-action-plan_en (дата звернення: 08.05.2023)
4.Circle Economy. The circularity gap report, 2023. - Amsterdam: Circle Economy., 64 р.
___________________________________________________
Науковий керівник: Савченко Марина Василівна, доктор економічних наук, професор, Донецький Національний університет ім. Василя Стуса, м. Вінниця