Congratulation from Internet Conference!
Hello
ФОРСАЙТ-МЕТОДИ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ
09.05.2023 16:28
[2. Economic sciences]
Author: Степанова Дар'я Сергіївна, студентка, Державний торговельно-економічний університет, місто Київ
В умовах надзвичайно високої динамічності, нестабільності та невизначеності суспільного розвитку важливим завданням в управлінні соціально-економічними системами (СЕС) всіх рівнів є вчасне передбачення можливих варіантів їх розвитку. Разом з тим за таких умов традиційні методи прогнозування, засновані на екстраполяції трендів, не завжди є ефективними, і часто не дозволяють точно оцінити майбутнє, особливо на довгострокову перспективу, оскільки розроблені для відносно стабільних ситуацій. Тому виникає необхідність пошуку та застосування інноваційних підходів до передбачення, одним із яких є методологія активного дослідження майбутнього – Форсайт, яка є сучасним ефективним інструментом, що забезпечує досягнення цілей розвитку СЕС завдяки передбаченню та конструюванню майбутнього. Форсайт – це сукупність методів, засобів та прийомів, які направлені на систематичне встановлення можливого майбутнього, створення бажаного образу майбутнього і визначення стратегій його досягнення.
Методологія Форсайту включає десятки традиційних і новітніх експертних методів. Найбільш поширені: сценарний; мозкової атаки, експертні панелі; розробка майбутнього; метод Делфі; визначення ключових технологій; SWOT аналіз; сканування джерел; екстраполяції трендів; картування технологій; картування стейкхолдерів; суспільні панелі; моделювання і симуляції; зворотнє сценування; випробування; ігри; аналіз взаємодій; мультикритеріальний аналіз та інші [1,с.133-134; 2,с.113-117]. На практиці при проведенні Форсайт-дослідження використовують комбінацію декількох методів. Базові принципи формування комбінації [3,с.246] базуються на «трикутнику Форсайту», вершинами якого є ключові фактори – креативність, експертиза та взаємодія. Пізніше Р.Поппер у роботі «Як вибирають Форсайт-методи» [4,с.66] запропонував додати ще одну вершину – доведення. Так утворився ромб – діамант Форсайту.
Залежно від ключових характеристик методи Форсайта бувають: а) за спрямованістю: пошукові, програмно-цільові; б) за способом оцінки: кількісні, якісні, змішані; в) за джерелом: експертні, аналітичні [5,с.89,91].
Для більш ефективного поєднання методів в ході дослідження може бути використана матриця комбінування методів Форсайт-дослідження [5,с.92].
Найбільшого поширення набули три види класифікації методів Форсайту. Перший ґрунтується на типізації підходів, другий – на виділенні типів методів, третій – об’єднує методи за джерелами знань [6,с.614].
Методи є дослідницькими, якщо з їх допомогою на основі відомих фактів можна зробити прогноз можливих варіантів майбутнього. Нормативними є методи, що дозволяють визначити заходи, що стимулюють або обмежують реалізацію того чи іншого сценарію. Однак для застосування останніх методів необхідна інформація і знання, які можуть бути отримані за допомогою дослідницького підходу [6,с.614], тому часто використовують методи з обох груп, які тісно переплітаються в ході дослідження.
Кількісні методи мають чітко визначений алгоритм реалізації та ґрунтуються на аналізі фактичних даних. Ці методи вважаються більш достовірними, але дозволяють дослідити тільки явища і процеси, які можуть бути виміряні та представленими фактичними даними. Якісні методи не мають чіткого алгоритму реалізації і використовуються за відсутності об’єктивних фактичних даних, коли досліджувані явища і процеси не можна виміряти. Вони дозволяють враховувати суб’єктивність і різні інтерпретації дослідників і більш широко та просто пояснювати складні явища і процеси. Тому часто дослідники комбінують в процесі дослідження якісні та кількісні методи задля отримання високого результату [6,с.614].
До якісних методів належать [3,с.246]: наукова фантастика, «джокери» та слабкі сигнали, сценарії та сценарні семінари, есе, прогнози генів та провідних експертів, ретрополяція або зворотнє сценарювання, ролеві ігри; аналіз TEEPSE-факторів; SWOT-аналіз; мозковий штурм, інтернет-краудсорсінг; дерево цілей; мультиперспективний аналіз; експертні панелі та панелі громадян; конференції або семінари; морфологічний аналіз; опитування або голосування; інтервʼю; логічні схеми; сканування; аналіз літератури; аналіз соціальних мереж.
Типи методів Форсайту за джерелами формування знань дають уявлення про широту спектру існуючих варіантів методологічних моделей. Саме такою класифікацією є класичний «трикутник Форсайту». Розташування методів Форсайту всередині трикутника відповідає їхньому «тяжінню» до того чи іншого його кута. Ідея трикутника – задіяти в будь-якому Форсайт-дослідженні комбінацію методів, що забезпечують успішну реалізацію всіх трьох функцій, які відповідають його вершинам [6,с.615].
У ромбі всі методи Форсайту поділяються на три категорії: кількісні, якісні та напівкількісні [3,с.246]. Напівкількісні включають в себе елементи кількісних та якісних методів, тому краще їх називати синтетичними.
В Україні вже накопичено деякий досвід проведення Форсайт-досліджень. В 2015 р. групою експертів НТУУ «КПІ» було презентовано Форсайт економіки України на (2015–2020 роки) і (2020–2030 роки)» [7]. А в 2018 р. було розроблено Форсайт підготовки фахівців природничого і технічного спрямування, виходячи з цілей сталого соціальноекономічного розвитку України до 2025 року [8]. Методологічною базою досліджень є: огляд літератури, екстраполяція тенденцій, метод Дельфі, SWOT-аналіз, розробка сценаріїв. У 2021 році колективом авторів Інституту економіки та прогнозування НАН України представлені матеріали за результатами проведення форсайт-дослідження «Економіка України – 2050» [9].
Отже, складність та багатоаспектність СЕС, яка з часом зростає, вимагає пошуку нових можливостей, а також визначення ризиків майбутнього. Одним з провідних підходів до визначення стану та розвитку майбутнього в усьому світі вважається методологія Форсайту, що підтверджується чисельними дослідницькими проектами країн світу.
Список використаних джерел
1.Шелудько Е.І. Інструменти і методи проведення дофорсайтних досліджень економіки України [Електронний ресурс] / Е. І. Шелудько, М. Ю. Завгородня // Економічний вісник університету. - 2021. - Вип. 49. - С. 127-139.
2.Федулова Л.І. ФОРСАЙТ: СУЧАСНА МЕТОДОЛОГІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ // http://eip.org.ua/docs/EP_08_3_106_uk.pdf.
3.Галушко О.С. Аналіз методів форсайту. Якісні методи [Електронний ресурс] / О. С. Галушко // Гілея: науковий вісник. - 2018. - Вип. 131. - С. 245-251.
4.Popper R. How are foresight methods selected? Foresight. 2008. Vol. 10 Iss. 6. Р. 62–89: https://www.researchgate.net/publication/228678576_How_are_foresight_methods_selected_Foresight_106_62-89.
5.Рибінцев В.О., Клопов І.О. ФОРСАЙТ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ // http://www.intellect21.nuft.org.ua/journal/2017/2017_3/12.pdf/.
6.Дунда С. П. Технологія форсайт як інструмент стратегічного менеджменту [Електронний ресурс] / С. П. Дунда, О. С. Ковтун // Молодий вчений. - 2017. - № 12. - С. 612-616.
7.Форсайт економіки України: середньостроковий (2015–2020 роки) і довгостроковий (2020–2030 роки) часові горизонти / наук. кер. проекту акад. НАН України М. З. Згуровський. – К. : НТУУ «КПІ», 2015. – 136 с.
8.Форсайт 2018: Аналіз підготовки і перепідготовки фахівців природничого і технічного спрямування, виходячи з цілей сталого соціально-економічного розвитку України до 2025 року. — К. : НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», Вид-во «Політехніка», 2018. – 32 с.
9.Інституційно-організаційні основи проведення форсайт-дослідження «Економіка України – 2050» колективна монографія / за наук. ред. д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України М.І. Скрипниченко ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2021. – 492 с.
_______________________________________________________
Науковий керівник: Кулик Алла Василівна, кандидат економічних наук, доцент, Державний торговельно-економічний університет, місто Київ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Another articles in this section
-
GASTRONOMIC TOURISM: MODERN TRENDS AND DEVELOPMENT PROSPECTS
29.04.2023 16:03 -
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ГАЛУЗІ САДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ЇЇ РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ САДІВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ
10.05.2023 00:38 -
ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
09.05.2023 22:59 -
ВПРОВАДЖЕННЯ WELL-BEING В СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
09.05.2023 22:48 -
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ МАРКЕТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
09.05.2023 16:38
Сonferences
Conference 2024
Conference 2023
Conference 2022
Conference 2021
