РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В СТАЛОМУ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
05.05.2023 21:08
[2. Economic sciences]
Author: Пилипенко Надія Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент, Сумський національний аграрний університет, м. Суми
Українські громади не можуть розвиватися ефективно через відсутність дієвої співпраці між інститутами громадського суспільства та державою на основі встановлених правил, норм та взаємної довіри, а також через недостатній рівень соціального капіталу. Соціальний капітал є важливим чинником у сталому розвитку сільських територій, сприяючи зміцненню соціальних зв'язків і підвищенню суспільного благополуччя. Посилення соціального капіталу на сільських територіях сприяє поліпшенню якості життя мешканців, підвищенню доступності соціальних послуг та сприянню розвитку економіки регіону. Розвиток соціального капіталу на сільських територіях може сприяти сталому розвитку регіону в цілому. Зміцнення соціальних зв'язків і підвищення рівня довіри між жителями може знизити соціальну напруженість і підвищити стабільність регіону. Крім того, підвищення рівня соціального капіталу може сприяти розвитку малого та середнього бізнесу на сільських територіях, поліпшенню якості життя населення та підвищенню рівня економічного розвитку регіону [1;2].
Соціальний капітал – це сукупність взаємозв'язків і взаємодій між людьми в рамках спільноти, зокрема довіра, спільність цінностей, норм і правил поведінки. Світовий банк визначає соціальний капітал як сукупність норм, цінностей і суспільних відносин, що сприяють координації та взаємодії людей у межах суспільства, а також створенню та підтримці соціальних мереж і громадських організацій. Світовий банк рекомендує враховувати соціальний капітал під час розроблення та реалізації політики в галузі розвитку та реформування суспільства [3].
Соціальний капітал також може стати важливим чинником для розвитку соціального підприємництва: допомогти соціальним підприємцям подолати труднощі, пов'язані з доступом до фінансових ресурсів, ринків і партнерів, а також підвищити рівень довіри та лояльності щодо їхнього бізнесу з боку спільноти [4].
Вченими виділяється дві основні категорії соціального капіталу: структурний і когнітивний. Структурний соціальний капітал належить до формальних і неформальних мереж, ролей, правил і процедур, що дають змогу людям співпрацювати і працювати разом. Когнітивний соціальний капітал охоплює загальні норми, цінності, стосунки та переконання, що лежать в основі соціальної співпраці [5].
Розвиток соціального капіталу на сільських територіях можливий через зміцнення довіри між жителями, створення спільноти зі спільними цінностями та цілями, а також розвиток громадянської участі. Довіра є одним із ключових елементів соціального капіталу і може бути зміцнена через збільшення взаємодії між жителями, обмін досвідом та інформацією. Створення спільноти зі спільними цінностями та цілями сприяє зміцненню соціальних зв'язків, а також підвищує ефективність спільних зусиль. Розвиток громадянської участі дає змогу жителям активно долучатися до життя суспільства, висловлювати свої потреби та брати участь у розв'язанні соціальних проблем.
Взаємодія між жителями, бізнесом і державою є важливою умовою для розвитку соціального капіталу на сільських територіях. Бізнес і держава можуть стимулювати розвиток соціального капіталу через участь у проєктах із поліпшення соціальної та економічної інфраструктури, підтримку соціальних і культурних заходів, а також надання фінансових та організаційних ресурсів для зміцнення соціальних зв'язків і формування спільноти [6].
Важливим інструментом для розвитку соціального капіталу є участь мешканців у різноманітних громадських і культурних заходах, волонтерство та взаємодопомога. Участь у громадських і культурних заходах дає змогу жителям сільських територій знаходити спільні інтереси та зміцнювати соціальні зв'язки. Волонтерство і взаємодопомога сприяють формуванню добровольчої культури, підвищенню рівня самоорганізації мешканців і зміцненню спільноти.
Необхідно розробляти і впроваджувати заходи зі зміцнення соціального капіталу на сільських територіях з урахуванням специфіки регіону і потреб населення. Це може включати в себе організацію соціальних і культурних заходів, розвиток системи волонтерства, підтримку проєктів з розвитку соціальної інфраструктури та поліпшення якості життя, а також навчання населення навичкам громадянської участі та самоорганізації.
Отже, зміцнення соціального капіталу на сільських територіях є важливим фактором для досягнення сталого розвитку регіонів, і потребує спільних зусиль з боку мешканців, бізнесу та держави.
Література
1.Medvid, V., Pylypenko, V., Pylypenko, N., Ustik, T., Volchenko, N., & Vashchenko, M. (2019). Factors of rural development in the context of decentralisation: empirical research. Economic Annals-XXI, 177(5-6), 126-140. doi: https://doi.org/10.21003/ea.V177-11
2.Пилипенко В., Пилипенко Н., Хамініч С., Сокол П. Емпіричний аналіз соціально-економічних детермінант розвитку сільських і селищних територіальних громад. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8. No. 2. Pp. 228–249. https://doi.org/10.51599/are.2022.08.02.12. https://are-journal.com/are/article/view/540/347
3.Grootaert C. Social capital: the missing link? URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/902971468764409654/pdf/multi0page.pdf
4.Пилипенко Н., Карпець О. Теоретичні аспекти соціального підприємництва в сучасних умовах. Ефективна економіка. 2021. №3. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/3_2021/89.pdf DOI: 10.32702/2307-2105-2021.3.87
5.Uphoff N. (2000). Understanding social capital: learning from the analysis and experience of participation. URL: http://surl.li/gvdec
6.Пилипенко Н. М., Бєляєва В. В. Можливості застосування інструментарію поведінкової економіки при проведенні економічної політики в Україні. Економіка та держава. 2019. № 5. С. 95–100. DOI: 10.32702/2306-6806.2019.5.95