Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ВПЛИВ СІЛЬСЬКОГО (ЗЕЛЕНОГО) ТУРИЗМУ НА ЕКОНОМІКУ РЕГІОНУ
03.11.2021 21:15
[2. Економічні науки]
Автор: Шаповаленко Д.О., доц., к.е.н., кафедра «Туризму і готельного господарства», Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Медвідь О.В., студент ННІ ЕіМ гр. МТУР 2020-1, кафедра «Туризму і готельного господарства», Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Альошин Д.Є, студент ННІ ЕіМ гр. ММГКТС20-1, кафедра «Туризму і готельного господарства», Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова; Зміївська А.І., студент ННІ ЕіМ гр. ММГКТС20-1, кафедра «Туризму і готельного господарства», Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова;
Анотація. У статті проаналізовано соціально економічну сутність сільського зеленого туризму. Розглянуто роль сільського зеленого туризму як важливої галузі національного та світового господарства. Розкрито переваги сільського зеленого туризму, визначено умови його розвитку, окреслено основні завдання розвитку зеленого туризму на внутрішньому ринку.
Ключові слова: Зелений туризм, економіка, соціально-економічні, туризм, розвиток.
Вступ.
Сучасні економічні умови дозволяють позиціонувати туризм як важливу галузь країни та світової економіки, що характеризується високими доходами та високими темпами зростання. Серед причин високої рентабельності та темпів зростання галузі можна записати попит на туризм та рентабельність туристичних послуг. В економіці більшості країн туризм може не тільки стимулювати розвиток місцевої економіки, але й сприяти місцевому соціальному розвитку. Він також відіграє важливу роль у збільшенні національних та місцевих фінансових доходів та створенні нових робочих місць.
Виклад основного матеріалу.
На жаль, на цьому етапі Українська туристична галузь втрачає системну функцію покращення економіки, транспорту, громадських робіт та інших видів діяльності, а також виведення економічно відсталих регіонів на рівень процвітання та забезпечити їх подальший розвиток (таблиця 1).
В Україні розвиток сільського туризму розпочався тільки в 1996 р., коли була створена громадська організація «Спілка сприяння розвитку сільського туризму в Україні». Значне поширення сільський туризм одержав у Карпатському регіоні, Закарпатті, Слобожанщині, Поліссі, Поділлі та Буковині. На даний момент реальність розвитку туристичної галузі України полягає в тому, що соціально-економічні умови країни незбалансовані, а механізм стимулювання туризму нерегулярний і відсутні ефективні стратегій розвитку регіону на національному та регіональному рівнях.
Таблиця 1
Класифікація проблем стратегічного розвитку сільського зеленого туризму в регіонах України
Ці проблеми загострилися з двох причин: з одного боку, соціально-економічного розвитку регіону недостатньо, і його керівництво не може підтримати розвиток туристичної галузі в судовій системі шляхом створення сприятливого бізнес-середовища для промислових підприємств з іншого боку, самі суб’єкти господарювання не можуть конкурувати з іноземними туристичними компаніями для розвитку внутрішнього туризму, щоб завоювати прихильність українських та іноземних туристів. За цих умов розвиток інших видів туризму для українських регіонів, які є географічно не привабливими для туристів (наприклад, відсутні природні пейзажі Карпатських гір, Чорного та Азовського моря). Сільський зелений туризм може бути багатообіцяючим.
«Сільський зелений туризм» ‒ це вид туризму, який зосереджений у сільській місцевості, організацією якого займається селянське господарство на базі приватного міні-готелю (садиби) або разом з веденням особистого селянського господарства з використанням власних та місцевих ресурсів, з метою відпочинку та ознайомлення туристів із місцевою культурою та звичаями [1].
Як довели вчені та практики, важливість розвитку сільського зеленого туризму позитивно впливає на економіку та суспільство регіону: він стимулює розвиток фермерських господарств, які займаються зеленим туризмом; сприяє розвитку місцевої інфраструктури; дозволяє підприємцям створювати різноманітні види туристських продуктів в сегменті сільського відпочинку та сприяє збуту надлишків сільськогосподарської продукції, збільшуючи додаткові прибутки селян і відрахування у місцеві бюджети; активізує місцевий ринок праці, збільшує зайнятість, затримує молодь у сільській місцевості та зменшує попит на іноземну зайнятість; бере участь у захисті туристичних ресурсів, насамперед національних культурних особливостей українців; створює можливості для змістовного відпочинку незаможних людей; сприяє підвищенню культурного рівня жителів села та підвищенню екологічної обізнаності.
Згідно статистичних даних лише сільськогосподарська діяльність не приносить нагального рівня життя сільським жителям, тому доречно поряд з основними видами діяльності популяризувати розвиток сільського зеленого туризму на України, як основного аспекту диверсифікації сільської економіки, оскільки туризм відповідно статистичним даним Світової Ради по туризму та екскурсіях (WTTC) і Всесвітньої туристської організації (WTO), є найбільшою динамічною індустрією світу. За даними Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на кінець 2020 року налічується 522 туроператорів з внутрішнього, в’їзного та виїзного туризму. Дослідники (В. К. Федорченко та Т. А. Дьорова) відмічають, що «цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище…» [4]. За словами представників наукових шкіл у галузі розвитку туризму, сільський зелений туризм України прагне відродження та розвиток традиційної культури (народна архітектура, мистецтво, ремесла) – усього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними чинниками, є не менш привабливим для відпочиваючих; представляти Україну світу та залучати іноземних туристів до пізнавального відпочинку в сільських етнографічних районах із намірами опанувати українську культуру, починаючи від форм господарських занять до надбань духовної сфери».
На сьогодні багато експертів відзначають зелений та сільський туризм одним з найбільш відомих і популярних видів відпочинку в Європі. Сільські регіони України – це значні території з високим рівнем розвитку сільського господарства і багатим туристично-рекреаційним потенціалом. Різноманітність туристських ресурсів, культурна спадщина України дозволили підприємцям створювати різноманітні види туристських продуктів в сегменті сільського відпочинку. Очевидно, що для будь-якого регіону України такі перспективи є привабливими з точки зору його соціально-економічного розвитку, та вирішення економічних і соціальних проблем (рис.1) [2].
Рис. 1 - Взаємодії регіональних органів виконавчої влади щодо стратегічного розвитку сільського зеленого туризму
Висновки.
Підсумовуючи вищевикладене, стає очевидним, що розвиток сільського зеленого туризму в Україні має велике значення для соціально-економічного розвитку регіонів та національної економіки у цілому, але цей процес має низку проблем, що виникають на державному, галузевому, регіональному та локальному рівнях. Важливою умовою забезпечення сталого розвитку сфери відпочинку в українському селі з урахуванням сучасного стану економіки є створення врегульованих партнерських стосунків влади, бізнесу та професійних громадських організацій, а також урахування потреб сільського зеленого туризму під час розроблення та затвердження загальнодержавних і місцевих програм соціально-економічного розвитку України.
Список використаних джерел:
1. Дипломна робота магістра на тему «Соціально-економічний розвиток сільського зеленого туризму Харківського регіонусільського зеленого туризму Харківського регіону» Рубцова Н.В. 2018 р.
2. Теорія, політика та практика сільського розвитку / за ред. д-ра екон. наук, чл.-кор НАНУ О. М. Бородіної та д-ра екон. наук, чл.-кор. УААН І. В. Прокопи; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К. : 2010. – 384с.
3. Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 року : Рішення обласної ради від 23.12.2010 р. [ Електронний ресурс ] / офіційний сайт Харківської обласної ради. – Режим доступу : http://www.oblrada.kharkov.ua
4. Федорченко В. К. Історія туризму в Україні / В. К. Федорченко, Т. А. Дьорова. – К.: Вища школа, 2002. – 195 с.
5. Сенин В. С. Организация международного туризма [Электронный ресурс] / В. С. Сенин. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 400 с. – Режим доступа: http://tourlib.net/books_tourism/senin_pril05.html
6. English D. B. K. Tourism dependence in rural America: Estimates and effects / D. B. K. English, D. W. Marcouiller, H. K. Cordell // Society and Natural Resources.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
RESEARCH ON THE ORGANIZATION MECHANISM OF CHINESE UNIVERSITY SPORTS ACTIVITIES
13.11.2021 10:11 -
МІСЦЕ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
11.11.2021 22:38 -
АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНТРОЛІНГУ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
11.11.2021 22:34 -
ПЕРЕЙНЯТТЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ
11.11.2021 21:58 -
СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙ У СВІТІ
11.11.2021 21:39
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
