ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ ТА СТРАТЕГІЇ ЇХ ВИРІШЕННЯ
31.05.2022 23:32
[2. Економічні науки]
Автор: Микиша Анна Дмитрівна, студентка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
Сьогодні конфлікт охоплює багато сфер діяльності людини, тому конфлікти та конфліктні ситуації, які можуть виникати всередині організації не є винятком чи випадковістю. Зараз не одна організація не в змозі повністю убезпечити себе від створення конфліктних ситуацій, навіть у вже давно сформованому колективі. Найчастіше конфлікти виникають з причин значних відмінностей між людьми. Цими відмінностями можуть слугувати: вік, стать, освіта, професійний та життєвий досвід, завдання, цілі, бачення на проблему, особисті якості (характер), інтереси. Внаслідок зазначених відмінностей збільшується ймовірність появи конфліктів та конфліктних ситуацій.
Конфлікт може виникнути там, де є два або більше суб’єктів, які усвідомлюють розбіжності інтересів та активно протидіють один одному. Конфліктна ситуація є об’єктивною основою конфлікту, яка фіксує виникнення реальної суперечності в потребах та інтересах сторін. Але вона, ще не є конфліктом, бо існуюча суперечність певний час може не усвідомлюватися учасниками. Конфліктна ситуація є умовою виникнення конфлікту, в основному вона може перейти у конфлікт лише за умови порушення інтересів учасників [2].
Проблема знаходження причин виникнення та розвитку конфліктів є головною в пошуку шляхів їх запобігання та завершення. Тому потрібно знати не лише, що відбувається під час конфлікту, але й що лежить в основі його розгорнення. Можна розрізнити 3 типи конфліктів, а саме:
1. Конфлікт цілей – відбувається за умови, коли у сторін конфлікту різниться бачення на бажаний стан об’єкту в майбутньому;
2. Конфлікт пізнання – відбувається за умови, коли у сторін конфлікту різняться погляди та думки, щодо проблеми, яка виникла;
3. Емоційний конфлікт – відбувається за умови, коли у сторін конфлікту в їх міжособистісних відносин лежать різні емоції та почуття [3].
Відомо, що конфлікт проходить декілька стадій у своєму розвитку, а саме: конфліктну (передконфліктну) ситуацію, власне конфлікт та розв’язання конфлікту. Найчастіше розвиток конфліктної ситуації, можна уникнути на передконфліктній стадії.
В організаціях можуть виникати конструктивні та неконструктивні конфлікти. Конструктивні конфлікти являються навіть бажаними, бо в їх основі лежать різні погляди щодо вирішення проблем в організації, що можуть підштовхнути колектив до розвитку, нового погляду на ситуацію та досягнення нових цілей. Щодо неконструктивних конфліктів, то вони несуть в собі руйнівну функцію та є результатом розходження у поглядах, думках, інтересах, прагненнях, а іноді й наслідком корисливих цілей. Тому ці конфлікти значно послаблюють цілісність та єдність колективу, погіршують морально-психологічний настрій в організації та її ефективність в цілому.
Вже зараз фахівці розробили велику кількість рекомендацій, методів, засобів та стратегій, щодо запобігання та вирішення конфліктних ситуацій та конфліктів. Суперництво, пристосування, співробітництво, компроміс та відхід від проблеми є основними стратегіями вирішення конфліктів:
- суть суперництва полягає в тому, щоб нав’язати іншому учаснику конфлікту пріоритетне для себе рішення в ситуації;
- пристосування (поступку), можна розглядати як добровільну або вимушену відмову від відстоювання своїх позицій та їх здачу;
- співробітництво – це найефективніша стратегія для вирішення конфліктів, що можуть виникнути. Його суть полягає в тому, щоб сторони були взаємно спрямовані на конструктивне обговорення конфліктної ситуації і сприймали одне одного не як противників, а як союзників у пошуку спільного рішення;
- компроміс – це бажання сторін закінчити конфлікт частковими поступками;
- суть відходу від проблеми (уникнення) полягає у спробі вийти з конфліктної ситуації з мінімальними витратами.
Конфліктні ситуації та конфлікти завдають сильної шкоди продуктивній взаємодії в колективі, стають причинами нестатку часу та виробничих ресурсів. Але важливо зауважити, що вчасно виявлені та вирішені конфлікти можуть стати причиною вирішення нагальних завдань. Найчастіше в організаціях виникають конфлікти, які пов’язані з дією людського фактору, тому стає важливим вміти володіти технікою управління ними та за необхідністю вирішувати конфлікти з усіма їх наслідками.
Література
1. Зінчина, О.Б. Конфліктологія: навч. посібник [Текст] / О.Б. Зінчина. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с.
2. КОНФЛІКТОЛОГІЯ URL: http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/7479/1.pdf
3. Конфліктологія з основами психології управління URL:
https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php?file=/251784/mod_resource/content.pdf
________________
Науковий керівник: Лісений Євген Володимирович, кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу, менеджменту та підприємництва Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна