Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ
30.04.2022 22:14
[2. Економічні науки]
Автор: Шершун Ольга Миколаївна, аспірантка, Державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України», м. Одеса
Прийняття управлінських рішень є одним із головних завдань, як в процесі державного управління так і на кожному окремо взятому підприємстві, і пов’язаний з низкою проблем та ризиків. Неправильне рішення вплине не тільки на результат, але й на кар’єру, і може привести до негативних наслідків [1]. В сфері екологізації секторів економіки цей вплив є особливо вираженим, адже необґрунтоване, або направлене тільки на економічну вигоду рішення впливає на результат у довгостроковій перспективі та часто є безповоротнім. Враховуючи вищесказане можна зробити висновок, що при прийнятті управлінських рішень саме природоохоронного характеру на кожному управлінці лежить особлива відповідальність, адже його рішення може мати вплив не тільки на локальному рівні, ай на глобальному. При цьому, неефективні рішення частіше всього спричинені такими факторами, як нездатність визначити правильні альтернативи, правильно оцінювати ризики, аналізувати необхідну інформацію.
Сучасний стан навколишнього середовища України та наявність глобальних екологічних проблем потребує реорганізацій та оновлення управлінської діяльності у природоохоронній сфері. Крім того, подальший розвиток еколого-орієнтовної політики в державі можливий тільки за умови привілегіювання екологічних результатів над економічними і політичними.
Процес прийняття управлінського рішення здійснюється в декілька кроків, що представлено на рисунку 1.1. Першим кроком у процесі прийняття рішень є ідентифікація наявної проблеми та визнання того, що рішення по вирішенню даної проблеми потрібно прийняти. Важливо точно визначити проблему. На державному рівні на даному етапі визначається наявність екологічної проблеми та сфер економіки, які, в результаті своєї діяльності, спричинили вплив на навколишнє середовище, і як результат – стали причиною появи даної екологічної проблеми. На підприємницькому рівні визначається який саме процес і яка діяльність спричинила негативний вплив.
Рисунок 1.1 – Процес прийняття управлінських рішень у сфері екологізації секторів економіки
*Розроблено автором
Наступний етап – встановлення основних цілей та пріоритетів, тобто тих завдань які повинні бути вирішені шляхом прийняття управлінського рішення. Основною ціллю, у випадку даного дослідження, є зменшення впливу на навколишнє середовище.
Третій етап – розробка альтернатив. При цьому до розробки альтернатив можна підійти двома способами. Якщо використовувати класичну модель прийняття управлінських рішень, то таке рішення буде базуватися на економічних перевагах і як результат відповідатиме економічним інтересам об’єкта управління.
Але у випадку прийняття управлінський рішень природоохоронного характеру повинна використовуватися гнучка, адміністративна модель, яка ґрунтується на опануванні реального процесу прийняття управлінських рішень в складних ситуаціях, коли мова йде про ситуації, що мають ознаки невпевненості та невизначеності. В таких умовах суб’єкти розробки альтернатив просто не можуть прийняти економічно раціональне рішення.
Четвертий етап – аналіз та оцінка альтернативи. Він є важливим етапом у процесі прийняття рішень і, можливо, найскладнішим. Суб’єкти прийняття управлінських рішень повинні визначити переваги та недоліки кожної альтернативи та зважити їх у світлі різних ситуацій, перш ніж приймати остаточне рішення [1, 2].
Важливим елементом прийняття рішень є забезпечення його належного обґрунтування. Воно повинне належним чином інформувати тих, хто зацікавлений у результаті його прийняття. У рішенні повинно бути викладено ключові аспекти, що розглядаються, і міркування, що лежать у його основі, воно має містити детальне викладення всіх суттєвих питань [1].
Завершальними стадіями є вибір альтернативи, яка найбільше відповідає економічним можливостям суб’єкта управління та реалізація управлінського рішення. На останній стадії приймаються заходи щодо конкретизації рішення і доведення його до основних виконавців. Керівник повинен визначити конкретну особу або коло осіб, які повинні виконати рішення, а також строки та способи виконання [1].
Як результат, управлінське рішення у сфері екологізації секторів економіки – це перш за все вибір обґрунтованих альтернатив які направлені на вирішення екологічних питань у різних сферах економіки і які базуються на гнучкому підході розроблення рішень, що розраховані на довгострокову екологічну стабільність. А спосіб прийняття та реалізації такого рішення віддзеркалює екологічну політику суб’єкту прийняття рішень та становлять концентроване відображення сутності його управління.
При цьому на якість прийнятих таких рішень впливає велика кількість чинників та умов, а останнім часом виявляється тенденція до збільшення кількості таких умов. Це пов’язане з інформатизацією та автоматизацією процесу управління. Сучасні тенденції в менеджменті потребують все глибшого впровадження інформаційних технологій у процес управління, зокрема у прийняття управлінських рішень. Безперервне розширення та поглиблення процесу інформатизації управлінської діяльності дає змогу сьогодні на практиці використовувати сучасні інформаційні технології, що дають змогу не тільки накопичувати інформаційні ресурси, але й здійснювати їхній всебічний аналіз, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами та процесами. Все це вносить певні корективи у зміст етапів прийняття управлінських рішень, удосконалює його відповідно до сучасних вимог [3].
У зв’язку з цим інформаційні джерела повинні відповідати визначеним вимогам та критеріям якості. Такими критеріями є повнота, актуальність, вірогідність, доступність інформації. Аналітичне дослідження має бути ефективним, отже, витрати на його проведення повинні бути найменшими за оптимальної глибини аналізу та його комплексності. З цією метою під час його проведення повинні широко використовуватися передові методики, засоби, що полегшують роботу аналітика [3].
Статистика, у сфері екологізації секторів економіки, повинна здійснювати збирання, обробку та аналіз статистичних даних про масові соціо-еколого-економічні явища, які характеризують всі сторони функціонування секторів економіки, виявляти взаємозв’язки різних сторін в економіці, вивчати динаміку її розвитку та сприяти прийняттю ефективних управлінських рішень на всіх рівнях.
Тільки на основі результатів повноцінного статистичного дослідження можливе розроблення обґрунтованих та ефективних управлінських рішень у галузі екологізації секторів економіки, при цьому, статистичне дослідження будь-яких соціо-еколого-економічних процесів повинно ґрунтуватися на принципах системного аналізу. Системний аналіз – наука, що займається проблемою прийняття рішення в умовах аналізу великої кількості інформації різної природи. З визначення випливає, що метою застосування системного аналізу до конкретної проблеми є підвищення ступеня обґрунтованості прийняття рішення, розширення безлічі варіантів, серед яких проводиться вибір, з одночасним зазначенням способів відкидання тих, що свідомо поступається іншим [4, с. 25].
Як результат, використання апарату системного аналізу є необхідною основою для обґрунтування управлінських рішень. В зв’язку з цим, статистика, у системі управління соціо-еколого-економічним розвитком, займає одне із провідних місць, адже саме розгорнуте статистичне дослідження створює основу для розроблення безлічі варіантів теоретичних управлінських рішень.
Як висновок, задля розроблення обґрунтованих та ефективних управлінських рішень у галузі екологізації секторів економіки необхідно щоб статистичне дослідження являло собою багатофункціональний систематичний процес, який базується на принципах системного аналізу, а також розглядає не тільки параметри соціо-еколого-економічних процесів, а й уже наявні результати екологізації секторів економіки.
Література:
1. Брюховецька М. С. Управлінське рішення та фактори, що впливають на процес його прийняття й реалізацію. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 4. 2019. URL: https://doi.org/10.15421/391901
2. Моделі й методи прийняття рішень: навч. посіб. / С.А. Ус, Л.С. Коряшкіна; М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. Д. : НГУ, 2014. 300 с.
3. Шульженко, І.В., Остапенко, С.Ю., Симоненко, В.А. Удосконалення процесу прийняття управлінських рішень. Приазовський економічний вісник, (4). 2018. С. 73-77.
4. Системний аналіз якості навколишнього середовища: підручник / Т.А. Сафранов, Я. О. Адаменко, В. Ю. Приходько, Т. П. Шаніна, А. В. Чугай, А.В. Колісник. За ред. проф. Т. А. Сафранова і проф. Я. О. Адаменко. Одеса: ТЕС, 2014. 244 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК БАЗОВИЙ ФАКТОР ВИРОБНИЦТВА В МАЛОМУ БІЗНЕСІ
30.04.2022 22:35 -
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ТА МІСЦЕВИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ
22.04.2022 19:58 -
МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНI ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ
22.04.2022 19:45 -
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СУСПІЛЬСТВА В РЕГІОНІ
22.04.2022 19:01 -
ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
20.04.2022 18:12
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
