СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ЗАЛИШКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
16.11.2022 00:59
[2. Економічні науки]
Автор: Доннік Олександр Сергійович, магістрант, Сумський національний аграрний університет, м. Суми; Геєнко Михайло Миколайович, кандидат економічних наук, професор, Сумський національний аграрний університет, м. Суми
Формування оптимального залишку грошових коштів є одним з головних завдань фінансового менеджера підприємства. Дефіцит і надлишок грошових коштів негативно відображається на фінансовому становищі підприємства. При надлишку відбувається втрата реальної вартості вільних грошових коштів внаслідок інфляції, втрачається частина потенційного прибутку від невикористання грошових коштів в операційній чи інвестиційній діяльності, сповільнюється оборотність капіталу через простій грошових коштів. Дефіцит грошових коштів призводить до перебоїв у виробничому процесі та необхідності використовувати зовнішні джерела фінансування, які є платними і зменшують потенційний позитивний фінансових результат на підприємстві.
Вирішення питання раціонального використання тимчасово вільного залишку грошових коштів можливе шляхом:
1) узгодження з банківською обслуговуючою установою умов поточного зберігання залишку грошових коштів на розрахунковому чи депозитному рахунку до запитання;
2) використання короткострокових фінансових інструментів (банківських установ чи інвестиційних компаній) з метою зберігання і збереження грошових коштів від інфляції;
3) використання високодохідних та високоризикових короткострокових фінансових інструментів для розміщення резерву грошових коштів (депозитних сертифікатів, облігацій підприємств, облігацій внутрішньої державної позики тощо).
У практиці фінансового менеджменту можна виділити наступні залишки грошових коштів:
1. Операційний.
2. Страховий.
3. Інвестиційний.
4. Компенсаційний.
Зазвичай, операційний залишок грошових коштів формується для забезпечення потреби в грошових коштах для виконання поточних зобов’язань за платежами, які виникають у процесі звичайної операційної діяльності підприємства.
Страховий (іншими словами резервний) залишок грошових коштів формується для самострахування ризику несвоєчасного надходження грошових коштів від операційної діяльності в зв’язку із погіршенням кон’юнктури ринку, сповільненням платіжного обороту, невиконанням покупцями своїх зобов’язань за контрактами. Страховий залишок формується за рахунок чистого прибутку підприємства.
Інвестиційний залишок грошових коштів формується з метою отримання додаткового фінансового доходу у вигляді дивідендів, купону чи просто відсотків за тимчасове розміщення грошових коштів.
Компенсаційний залишок грошових коштів може формуватися переважно на вимогу банку, який здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства та надає йому інші види банківських послуг. Цей залишок є сумою грошових коштів, яку підприємство відповідно до укладених договорів про розрахунково-касове банківське обслуговування повинно зберігати на розрахунковому рахунку, при умові, що такі вимоги висуваються банківськими установами.
Зауважимо, що на сьогоднішній день виділяють наступні моделі визначення оптимального залишку грошових коштів підприємства: Модель Баумоля, Модель Міллера-Орра, Модель Стоуна, модель по методу Монте-Карло. Найбільше у практиці господарської діяльності використовується модель Баумоля, яка передбачає сталість вихідного грошового потоку, зберігання всіх резервів грошових коштів у формі короткострокових фінансових інвестицій і зміну залишку грошових активів від максимуму до мінімуму на рівні нуля [1, с.17].
Таким чином, використання моделей формування оптимального залишку грошових коштів на підприємстві дає можливість підвищити фінансові доходи та застрахувати підприємство у разі настання непередбачуваних обставин.
Література
1. Азаренкова Г., Мірошник О., Кісельова О. Обґрунтування параметрів оптимізації грошових потоків підприємства. Фінансово-кредитні системи: перспективи розвитку. 2022. № 2(5). С. 14-25.