ЗБУТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ВІЙНИ НА РИНКУ ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ
23.09.2022 21:23
[2. Економічні науки]
Автор: Дусь Юлія Юріївна, магістрант, “Комерційна діяльність та логістика”, ДВНЗ “Київський національний економічний Університет імені Вадима Гетьмана”
Однією з найголовніших цілей будь-якого підприємства є отримання прибутку. Тому такий аспект як збутова діяльність стає ключовим, бо є завершальним етапом, який підсумовує діяльність по плануванню, виробництву, пошуку партнерів і доведенню кінцевої продукції до покупців.
Можна сказати, що збут – це привернення уваги кінцевих споживачів до продукції та здатність перетворювати потенційних клієнтів на покупців. Тобто, його мета – збільшення об’єму продажів для забезпечення постійного прибутку підприємства і задоволення потреб цільової аудиторії.
За даними держстату, у довоєнному 2021 році обсяги роздрібної торгівлі в Україні зросли майже на 11% порівняно із попереднім роком. Але під час війни торгівля, як галузь, що є ланкою між виробниками та покупцями, зазнає ударів з багатьох боків: ускладнена логістика, дефіцит товару, підвищення цін, руйнування інфраструктури. Це змушує виробників та продавців товарів, в тому числі одягом та взуттям, приймати рішення щодо оптимізації витрат, трансформації бізнес-процесів. [5]
Від початку війни закриті магазини кількох великих міжнародних мереж, зокрема Inditex (марки Zara, Bershka, Oysho, Pull&Bear, Stradivarius) та H&M. До війни ці магазини переважно були основними орендарями ТРЦ, які генерували потік відвідувачів.
Проте є й мережі, що повернулися до покупців після перерви у березні, наприклад, компанія Argo, яка продає в Україні бренди Benetton, Mango, Desigual, Parfois, Sisley, Lee Coper, Vero Moda та інші. Компанія INTERTOP взагалі вікрила перший магазин у Львові вже вкінці лютого на прохання людей, які хотіли продовжувати працювати та робити внесок в економіку країни. [5]
Основними гравцями на ринку були міжнародні бренди, а частка імпорту одягу та взуття в Україні становила 80%. Проте з весни виникли перебої з постачанням товару, дещо зменшився також попит на брендову продукцію. Багато міжнародних компаній залишили український ринок. Це спричинило зменшення обсягу імпорту одягу і взуття на 60%. Тому великою проблемою для компаній на ринку від початку війни стала обмеженість асортименту. [4]
Мультибрендовий ритейлер ARGO — з 52 магазинами в мережі — скоротив ввезення модних колекцій з-за кордону більше ніж на 50 %. Представники компанії незадоволені тим, що торгувати доводилося залишками на складах. Це породжує дефіцит актуального імпортного одягу, адже половину весняних та літніх товарів не вдалося отримати з-за кордону.
INTERTOP отримав менше ніж 45 % замовленого асортименту від понад 200 світових виробників, колекції яких представлені в його мережі. Також скоротилось замовлення товарів на осінньо-зимовий період. Через ускладнену логістику товар важче привозити, але працівники роблять все можливе, щоб магазини були укомплектовані товаром та люди змогли обрати необхідне їм. [9]
З іншого боку, така ситуація на ринку дає змогу українським виробникам закріпитись на ринку. Цьому сприяє не лише дефіцит товарів, але й патріотизм і прагнення людей купувати товари made in Ukraine. Схожа ситуація була під час Революції Гідності 8 років тому, коли на ринку закріпились такі українські бренди як VOVK, Goldi та Must Have.
Окрім дефіциту товару з початком війни ускладнилась доставка товарів по Україні через військові дії, порушення транспортної інфраструктури, дефіцит палива. Тому компаніям довелось приймати рішення щодо оптимізації витрат. Наприклад, INTERTOP вирішила ввести на початку передплату за онлайн-замовлення. Товари доставляли у відкриті магазини INTERTOP та у відділення «Нової пошти», аби люди, які покинули домівки без потрібного одягу і взуття, могли їх купити.
Наступна проблема – підвищення цін практично на всі товари, в тому числі на одяг і взуття. На це вплинуло як здорожчання логістики та зростання курсу долара, так і те, що товарів на ринку стало менше. Компанія INTERTOP має в своєму асортименті як дорогі бренди, так і більш дешевий сегмент повсякденного одягу та взуття. Таким чином, завдяки акціям та спеціальним пропозиціям на сайті і в мобільному додатку людям вдається знайти та придбати необхідний їм товар за доступною ціною.
Та все ж сайт та мобільний додаток компанії мають тенденцію до зниження, бо часи вимагають від людей оперативно вибирати речі з попередньою приміркою, щоб уникнути зайвих витрат часу та грошей. Сьогодні близько 70% покупок проходять саме через офлайн. Щоб покращити клієнтський досвід та оптимізувати деякі операційні витрати, з червня ритейлер INTERTOP відновила програму лояльності та повернула можливість використовувати бонуси. [8]
Щодо географії замовлень, то серед ТОП-5 міст за продажами – Київ, Львів, Дніпро, Одеса та Черкаси. Звісно, динаміка продажів на сході країни дуже сильно впала – якщо у лютому це було 20%, то у травні – у 5 разів менша. Але загалом динаміка така, що частка продажів зараз найбільша у Києві та на заході країни. [8]
Викликом для компаній зараз також є планування діяльності. Директорка з маркетингу компанії INTERTOP називає планування в умовах війни найскладнішим процесом: незрозуміло, який із регіонів у якому стані буде найближчим часом; як довго триватиме війна та наскільки затягнеться повоєнний період. Однак у INTERTOP все одно намагаються складати якісь плани та прораховувати ризики. [10]
І це стосується власне всіх процесів. Бізнесу не потрібно чекати закінчення війни, а продовжувати працювати, оновлюватись та ефективно використовувати поточний час. Компанії продовжують створювати нові товари та послуги, нові проекти. Особливо це стосується товарів з патріотичними написати, принтами тощо.
Наприклад, INTERTOP спільно з Укрпоштою представили офіційний мерч із сенсаційною маркою «Російський військовий корабель», 5% від суми продажів якого йдуть на підтримку ЗСУ. Футболки та світшоти вийшли у двох колірних варіантах – чорному та білому. Вже у перший день продаж мерчу побив усі рекорди: першу партію футболок розпродали лише за три години. Кожна четверта футболка, продана на сайті, була футболкою з колекції. [2]
За час російського вторгнення збитки торгівлі одягом склали близько 11% від загальних витрат торгівлі. І це тільки що стосується великих мереж, тому загальна сума збитків зважаючи на регіональні мережі, немережеві торгові точки буде набагато більша. [5]
Але незважаючи на це більшість компаній на ринку в Україні продовжують працювати та трансформуватись задля збереження максимальної кількості робочих місць та ефективної роботи компанії задля розвитку, руху економіки та допомоги ЗСУ. З початку війни компанії передали мільйони гривень на потреби армії і планують продовжувати це робити й надалі.
Література:
1. Дослідження: Український e-commerce під час війни URL: https://investory.news/doslidzhennya-ukrainskij-e-commerce-pid-chas-vijni/
2. Найзначніші колаборації на українському ринку з початку війни 2022 року URL:https://psm7.com/uk/articles/samye-znachimye-kollaboracii-na-ukrainskom-rynke-s-nachala-vojny-2022-goda.html
3. Торгівля під вогнем URL: https://biz.nv.ua/ukr/consmarket/shcho-vidbulosya-z-ukrajinskimi-torgovelnimi-merezhami-pid-chas-drugogo-misyacya-viyni-detalniy-rozklad-50237101.html
4. Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни URL: https://hub.kyivstar.ua/news/czina-zmin-transformacziya-rozdribnoyi-torgivli-pid-chas-vijny/
5. Як війна вдарила по торгівлі та що зможуть купити українці в магазинах URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-61829345
6. Як працює fashion-ритейл в умовах війни URL: https://speka.media/biznes-pid-cas-viini/yak-pracyuje-fashion-riteil-v-umovax-viini-keis-intertop-ukraine-9dm609
7. Як ринок одягу змінився з початку війни? URL: https://galinfo.com.ua/news/yak_rynok_odyagu_zminyvsya_z_pochatku_viyny_388773.html
8. Як український бізнес трансформується в умовах війни URL: https://delo.ua/uk/business/yak-ukrayinskii-biznes-transformujetsya-v-umovax-viini-dosvid-intertop-eurotrips-ta-rozetka-395028/