ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ В УМОВАХ ДЕГЛОБАЛІЗАЦІЇ
10.02.2022 13:48
[2. Економічні науки]
Автор: Бєлін В.С., аспірант групи АФ-21-1, Університет ДФС України, м. Ірпінь
Розширення кризових явищ, які «експортуються» із країн, що розвиваються, у постіндустріальні країни, а також посилення інтелектуальних та виробничих ядер у світовій геополітиці нових країн (зокрема, Китаю), що стали лідерами на багатьох міжнародних фінансових ринках і мають вагомі важелі впливу на світогосподарські процеси – стають предметом дискусій у науковому співтоваристві на міжнародних конференціях і бізнес-форумах.
Тому країни більш частіше намагаються захистити власну економіку прибігають до відповідних дій. Деглобалізація світової економіки проявляє себе також у посиленні протекціоністської політики. За даними Global Trade Alert, в період з 2009 по 2020 рр. державами було прийнято понад 11,5 тисячі заходів, спрямованих на регулювання зовнішньої торгівлі, транскордонних потоків капіталу і міграції. 3/4 з них носили протекціоністський характер (див. Рис. 1).
Рис. 1. Загальна кількість прийнятих державами заходів, що регулюють зовнішню торгівлю, іноземні інвестиції та міграцію (2009-2020 рр.) [1]
Найбільш популярними заходами захисту національного ринку є субсидії місцевим виробникам, квоти і тарифні обмеження (див. табл. 1).
Таблиця 1. Прийняті державами заходи з регулювання зовнішньої торгівлі, іноземних інвестицій і міграції (2009-2020 рр.)
Джерело : складено автором [2]
Головним провідником політики протекціонізму є Сполучені Штати. Однако ці обставини є результатом політики Д. Трампа, заснованих на агресивних-ізоляційних баченнях. В ході іншого терміну президентства Б. Обами кількість обмежувальних заходів в торгових та фінансових відносинах проти країн Великої двадцятки Зросла з 50 до 150 з 2013 до 2016 рр. Одночасно інші країни G20 також проводили політику, яка суперечить інтересам американських компаніям. Кількість таких практик збільшилася за аналогічний період з 509 до 8771. Найбільша міра у встановленні штучних бар'єрів у зовнішній торгівлі: технічних регламентів, добровільних стандартів, критеріїв оцінок відповідності. Основним об'єктом обмежень є Китай. За допомогою економічних бар'єрів країни західного світу намагаються перешкоджати експансії на національні ринки.
Таблиця 2. 10 галузей, підданих найбільшому впливу протекціоністських заходів в період 2009-2020 рр. в світі
Джерело : складено автором [3]
Саме сталева галузь найбільш схильна до обмеження торгівлі. На неї припадає понад 7% усіх заходів, запроваджених у світі. Це одна із важливіших галузей у всьому світі. При цьому в галузі спостерігається надлишок потужностей. Останній фактор особливо складний, оскільки саме надмірна, протекціоністська участь держави в роботі галузі призвела до нарощування надлишкових потужностей. Ситуація ускладнюється тим, що галузь є соціально значущою, адже забезпечує зайнятість значної частини населення. Звертаємо увагу - дуже популярними стали нетарифні заходи (локалізація держзакупівель). Антидемпінгові розслідування, метою яких має бути відновлення чесної конкуренції, також використовуються як інструменти захисту. Як приклад можна взяти розслідування проти імпорту г/к рулону в ЄС, де Єврокомісія діяла рішуче, але грубувато. Захисні заходи взагалі спрямовані проти абсолютно чесного імпорту [2].
Загострення економічної і політичного протистояння між її найбільш впливовими учасниками свідчить про швидке наближення розв'язки, точки біфуркації системи. На етапі формування нових центрів і їх оточення в світовій економіці в цілому буде зберігатися загальний тренд на дезінтеграцію, а глобалізація зміниться глокалізацією.
Протекціонізм - зростаюча загроза глобальному економічному зростанню в доступній для огляду перспективі. Рішення проблеми протекціонізму знаходиться в першу чергу в площині зусиль по боротьбі з нерівністю і стимулювання структурних реформ в національних економіках. Оптимальний набір заходів економічної політики для орієнтованої на експорт розвивається відкритої економіки з високою часткою сировинної складової включає в себе плаваючий обмінний курс, таргетування інфляції, бюджетне правило, а також комплекс інструментів для забезпечення фінансової стабільності.
Література:
1. Абдулов Р.А., Джабборов Д.Б., Комолов Д.Б., Маслов Г.А., СтепановаТ .Д. Деглобалізація: криза неолібералізму і рух до нового світопорядку. Наукова доповідь.Москва.2021URL:https://drive.google.com/file/d/1WFPO7zFyZuHliKxoAbAp66ilQpmWe5Lx/view(дата звернення: 05.02.2022).
2. Україна не готова до деглобалізації торгівлі. GMK Center. URL: https://gmk.center/ua/opinion/ukraina-ne-gotova-do-deglobalizacii-torgivli/ (дата звернення: 05.02.2022).
3. Sectors affected most often. Global trade alert. URL: https://www.globaltradealert.org/global_dynamics (дата звернення: 05.02.2022).
4. Total number of implemented interventions. Global trade alert. URL: https://www.globaltradealert.org/global_dynamics (дата звернення: 01.08.2021).
______________________
Науковий керівник: Онишко С.В., д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансових ринків, Університет ДФС України, м. Ірпінь