УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В СИСТЕМІ ВИРОБНИЦТВА І ЗБУТУ ЗЕРНА
24.01.2022 17:41
[2. Економічні науки]
Автор: Федуняк І.О., кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки і менеджменту, доцент, ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», м. Бережани
З розвитком ринкових перетворень традиційні методи забезпечення продовольчої безпеки виступають менш ефективними та призводять до збільшення незбалансованостей у зерновій галузі АПК і не відповідають принципам ринкового регулювання економіки [1, С. 9–12].
Зміна пріоритетів господарської діяльності є особливістю логістичного підходу в управлінні. Важливу роль відіграє не сам продукт, а процес у формі потоку. Здійснення регулювання потокових процесів й перетворення їх завдяки інтеграційним чинникам, формує управлінські процеси, що мають перевагу над традиційними, як за ефективністю остаточних результатів так і відповідно до рівня творчого потенціалу, враховуючи можливості відшуковувати значно більше резервів для покращення показників діяльності і є кращим умовам реалізації стратегії високоефективного управління якістю.
Зусилля логістичного менеджменту можуть бути спрямовані на збільшення обсягів продажів у певному секторі ринку, якщо там не досягнута маркетингова схема ціни. Така ситуація часто складається під впливом сезонних коливань попиту, які викликають необхідність прийняття додаткових логістичних рішень з управління запасами (наприклад, створення спеціальних сезонних запасів) [2, С. 32–38].
Логістика передбачає застосування різних логістичних інструментів на ринку товарів і послуг в процесі створення і реалізації ланцюга логістики. Посередницькі логістичні операції мають стійку тенденцію зростання в сучасній економіці.
Досить часто серед причин незадовільного стану виробництва зернових в Україні називають погіршення умов торгівлі та недостатність капіталу для її розвитку. Умови для торгівлі необхідними виробничими засобами як і кінцевої продукції порушені тому, що невідповідний сільськогосподарський маркетинг не забезпечує відповідної ціни на готову продукцію [3, С. 79–84].
Перехід на прямий маркетинг повинен забезпечуватися за умови проведення економічного обґрунтування із застосуванням науково-методичних засад щодо оцінки, де пропонується включити наступні етапи: надання переваг певним маркетинговим каналам, оцінка ефекту при переході на прямий маркетинг, обґрунтування економічної доцільності переходу та прогнозування ефективності вкладень. Дані послуги включають доочистку зерна, його класифікацію та встановлення відповідності якісним параметрам, зберігання та належне транспортування з підприємств до місць експортування чи переробного підприємства. Сільськогосподарські виробники нерідко забезпечують дані послуги власними зусиллями, не маючи при цьому відповідних засобів (зерносховищ) або сформованих великих партій зерна.
Маркетингова інфраструктура забезпечує ефективність в тому випадку, якщо різниця між цінами виробника і споживача буде оптимальною. Необхідно відзначити, що досить часто сторони після укладання угод не дотримуються своїх зобов'язань.
Успішна діяльність підприємства значною мірою залежить від ефективної системи оптимізації потокових процесів на підприємстві, використання інструментів логістичного управління. Отже, оцінка показників ефективності логістичної системи підприємства має велике значення як обов′язкова умова активізації логістичної діяльності.
Література
1. Шебаніна О.В. Розвиток виробництва зерна і його значення у забезпеченні продовольчої безпеки України. Економіка АПК, 2013. №12. С. 9–12.
2. Ткачук О.В. Маркетингові комунікації у логістичних системах. Маркетинг в Україні. 2010. № 3. С. 32–38.
3. Кириленко І. Г. Формування зернового ринку в Україні: стратегія розвитку. Економіка АПК. К., 2010. С. 79–84.