МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ КОМАНДИ ІТ-ПРОЄКТУ
10.11.2021 22:04
[1. Інформаційні системи і технології]
Автор: Зубик А.С., студент, кафедра інформаційно-обчислювальних систем і управління, Західноукраїнський національний університет
На сьогоднішній день відсутні методики відбору кандидатів для проєкту з розробки програмного забезпечення до гнучкої команди, які б враховували одночасно властивості взаємовідносин та індивідуальні характеристики учасників команди і довели б свою ефективність порівняно з результатами інших методик.
Тому пропонується модель оцінювання ефективності команди, яка охоплює:
- чинники ефективності команди, підтверджені за результатами наукового дослідження;
- параметри (метрики) обраних чинників;
- шкали для вимірювання кожного параметра;
- бізнес-правила інтерпретації метрик і цільові значення;
- ваги параметрів і спектр ефективних інструментів для оцінювання відповідності кандидатів цього набору правил.
Модель складається з двох областей впливу: індивідуального рівня учасників і групового.
Індивідуальний рівень, сформований на базі теорії особистості [1] містить індивідуально-психологічні характеристики. В розгляд пропонується включити лише два рівні особистості, обумовлені соціумом – індивідуальний соціальний досвід і спрямованість особистості. Індивідуальні характеристики пізнавальних процесів, у т.ч. які визначають характер, біологічні та конституціональні властивості (темперамент, вік, стать) не розглядаються, оскільки, незважаючи на велику детермінованість, вони менше зв’язані з поведінкою учасника команди.
Груповий рівень заснований на особливостях взаємодії відповідно до теорії групової динаміки К. Левіна [2]. До властивостей групових процесів включено найзначущі чинники: розмір команди, згуртованість і лідерство. Довіра не входить у модель, оскільки залежить від згуртованості.
Бізнес-правила моделі ґрунтуються на результатах дослідження впливу чинників моделі на ефективність команди ІТ-проєкту, і охоплюють такі постулати. Команда ІТ-проєкту ефективна, якщо:
1. Розмір команди мінімальний з можливих при повному наборі навичок і доступного часу для потрібної швидкості роботи (від 3 до 10 осіб).
2. Присутній високий рівень згуртованості у ядра команди (лідерів за кількістю зв’язків), можлива відсутність зв’язків з окремими членами команди (аутсорсинг незначущих робіт).
3. Наявний високий ступінь визнання лідера (понад половиною членів команди), лідер за визнанням – учасник з найбільшим інтелектуальним капіталом з точки зору вкладу в проєкт.
4. Уся команда лідерів має переважну спрямованість на «себе», учасники команди – на «справу», мінімальна кількість осіб – на «спілкування».
6. Лідер команди має високу орієнтацію на служіння, команда лідерів – на майстерність.
7. У команді присутній повний набір ролей (ГІ – генератор ідей, АН – аналітик, КР – критик), спостерігається переважання ролей дії над ментальними, а ментальних над соціальними ролями, невелика кількість ГІ і АН порівняно з іншими ролями.
8. Інтелектуальний капітал команди лідерів повинен бути різнорівневим: краще поєднання одного інтелектуального лідера і кількох соціальних лідерів з меншим інтелектуальним капіталом.
Структурно модель можна представити у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1 – Модель оцінювання ефективності команди проєкту
При використанні моделі індивідуальні характеристики пропонується використовувати як вхідні, а характеристики взаємин – як індикативні параметри, які демонструють чинники ризику проєкту, пов’язані з командою.
На основі моделі ефективної ІТ-команди і методики формування складу ефективної ІТ-команди з урахуванням індивідуально-психологічних характеристик і особливостей взаємодії учасників розроблено рекомендації по підбору учасників команд ІТ-проєктів.
Література:
1. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов – М: Наука, 1986. – 256 с.
2. Клейман П. Психология. Люди, концепции, эксперименты: пер. с англ. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2016. – 272с.