КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ФОРМУВАННЯ ТЕКСТОТВІРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФІЛОЛОГІВ-ГЕРМАНІСТІВ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ФОРМУВАННЯ ТЕКСТОТВІРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФІЛОЛОГІВ-ГЕРМАНІСТІВ

01.04.2026 12:57

[4. Педагогічні науки]

Автор: Діконська Ксенія Леонидівна, аспірантка кафедри романо-германської філології та методики викладання іноземних мов, Міжнародний університет, м. Одеса, Україна



В умовах переходу на нові стандарти вищої освіти в галузі освітніх наук значно актуалізувалися дослідження явищ, обставин і процесів, пов’язаних з підвищенням якості магістерської підготовки майбутніх фахівців. При цьому, спеціальному вивченню підлягали процеси формування у випускників магістратури спеціальності «Філологія» спеціалізації «Германські мови та літератури (переклад включно)» готовності до використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій (І. Костікова, Л. Морська), застосування підчас здійснення педагогічної діяльності методів і форм інноваційного (Г. Адамова, І. Рожелюк, О. Цокур), інтерактивного (І. Брітченко, В.Стрельніков), контекстно-компетентнісного (В. Желясков, Г. Удовіченко), студентоцентрованого (В. Добров, А. Фрумкіна, Т. Яблонська) навчання здобувачів вищої освіти тощо.

Натомість, попри суттєвий внесок зазначених вище науковців в сучасну теорію освітніх наук, до теперішнього часу залишаються недостатньо висвітленими питання, які стосуються сутності і структури готовності майбутніх викладачів іноземної мови до формування текстотвірної компетентності філологів-германістів, а також її критеріїв і показників. Визначення останніх необхідно для усунення суперечностей, які мають місце у процесі підготовки майбутніх викладачів іноземної мови через магістратуру спеціальності «Філологія», між:

– новим соціальним замовленням сучасного українського суспільства, зорієнтованого завдяки дії глобалізаційним та євроінтеграційних чинників на значне підвищення рівнів іншомовної та перекладацької підготовки фахівців-германістів та відсутністю у навчально-методичному забезпеченні чинних освітніх програм новітніх і більш дієвих засобів, методів і технологій, спрямованих на вдосконалення формування в них фахової – текстотвірної компетентності [1, c. 11];

– бажанням і особистісною зацікавленістю майбутніх викладачів іноземної мови у розширенні власного досвіду текстотвірної діяльності з метою досконалого опанування її стратегій та браком як аудиторного часу з фахових дисциплін, так і організації її сучасного інструктивно-методичного супроводу та оцінювання;

– професійною потребою майбутніх викладачів іноземної мови у цілеспрямованій підготовці до формування текстотвірної компетентності філологів-германістів та відсутності необхідного для цього організаційно-педагогічного й дидактико-методичного забезпечення [2, c. 17].

Суттєво, що у процесі здійснення власного дослідження в структурі готовності майбутніх викладачів іноземної мови до формування текстотвірної компетентності філологів-германістів було виокремлено п’ять провідних компонентів, серед яких: мотиваційний (що охоплює систему їхніх потреб, мотивів та інтересів), орієнтаційний (який дозволяє усвідомити стратегії й алгоритми здійснення текстотвірної діяльності), змістовий (котрий сприяє усвідомленню специфіки формування текстотвірної компетентності філологів-германістів), технологічний (що забезпечує набуття майбутніми умінь та навичок з проектування, організації, навчально-методичного забезпечення й контролю якості означеного процесу) й рефлексивний (який сприяє виявленню власних недоліків викладацької діяльності та можливостей їх усунення).

Враховуючи, що в психолого-педагогічній літературі не спостерігається єдності позицій щодо трактувань термінів «критерій» і «показник», ми уточнили їх розуміння, виходячи із наступних загальнонаукових значень:

– критерій (від лат. critеrium – мірило, засіб судження) – це «певний маркер, ознака чи правило, на основі якої здійснюється визначення, класифікація, оцінка певного процесу або явища» [3]; 

– показник – це «виражена числом характеристика якої-небудь властивості чи процесу, який є конкретним вимірником критерію, що робить його більш доступним для вимірювання та спостереження» [3].

З огляду на таке розуміння означених вище термінів, відповідно зазначених компонентів структури готовності майбутніх викладачів іноземної мови до формування текстотвірної компетентності філологів-германістів нами було виокремлено відповідні критерії (спонукальний, ресурсний, предметний, операціональний, аналітичний) та показники (потребнісний, ціннісний, смисловий, діяльнісний, оцінювальний). Останні дозволили конкретизувати сутність готовності майбутніх викладачів іноземної мови до формування текстотвірної компетентності філологів-германістів як професійно важливого новоутворення їхньої особистості, інтегральна характеристика якого включає усвідомлення цільових завдань, ролі і значущості цього освітнього процесу, знання принципів його проектування, організації, контролю й моніторингу, розуміння способів розробки навчально-методичного й інформаційно-технологічного забезпечення, спрямованість на їх творче застосування й вдосконалення шляхом оцінювання своїх можливостей в їх співвідношенні з прогнозованими труднощами і необхідністю досягнення позитивного результату з врахуванням зовнішніх обставин і внутрішніх умов.

Література

1. Адамова Г.В. Формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистичних текстів німецькою мовою: дис. … доктора філософії /011 Освітні, педагогічні науки. Тернопіль, 2024. 266 с.

2. Кавицька Т. І. Формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі з української мови на англійську: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2015. 304 с.

3. Психологічний словник / авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5980/3/O_Serhieienkova_IL.pdf (дата звернення: 23.03.2026).


_____________________________

Науковий керівник: Цокур Ольга Стоянівна, доктор педагогічних наук, професор

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2026

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення